Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна. – Київ: «Либідь», 2012. – 272 с.   «Позаду подорож Дніпром з Києва до Кременчука за доволі сприятливої погоди, й ось я прибув до межі гарної України – в Полтаву. Містечко, вільготно розпорошене у великому саду злегка пагорбистого краю. Сьогодні вирушаю на село побачити зблизька людей і місцевість, завтра далі на Харків», – пише Райнер Марія Рільке.  

Коментар до обговорення роману «Танго смерті» Юрія Винничука в центрі міської історії 20 липня 2013 року   Доробок Юрія Винничука не претендує на універсальність, а скромно займає «галицьку» нішу. В цьому Винничук не має рівних – він єдиний сучасний автор, на сторінках якого живе ТАКИЙ Львів, хай то давніші оповідання, роман-фантасмагорія «Мальва Ланда» чи свіжіші спроби.  

Пауль Целан. Мак і пам’ять. Поезії. Переклад з німецької та післямова Петра Рихла. – Чернівці: «Книги – XXI», 2013. – 148 с.     Українському Целанові – 35 років.  

  Українські письменники вперше виступили на Норвезькому літературному фестивалі, що відбувся у Ліллегаммері 28 травня – 2 червня.     

  Пора серця. Інґеборґ Бахман – Пауль Целан. Листування. Переклали Лариса Цибенко та Петро Рихло. – Чернівці: «Книги – XXI», 2012. – 416 с.  

Лео Перуц. Майстер Судного Дня. З німецької переклав Володимир Кам’янець. Серія «Майстри українського перекладу». – Львів: ЛА «Піраміда», 2012. – 140 с.    

  Александер Ґранах. Ось іде людина. З німецької переклала Галина Петросаняк. – Київ: «Видавництво Жупанського», 2012. – 336 с.  

          Джозеф Конрад. Зроби або помри: морські історії. Упорядники: В.Панченко, О.Купріян. Бібліотека «ЛітАкценту». – Київ: «Темпора», 2011. – 528 с.    

Таку назву має найзнаковіше видання класика світової літератури, здійснене впродовж останніх років. Тим дивніше, що його майже, аби не сказати зовсім, не помічено. Підписана до друку 1 грудня 2011 р. збірка «морських історій» Джозефа Конрада потрапила в книгарні за мить до новорічних дзвонів – тих самих, які чує й герой Чарльза Діккенза.