Стівен Гокінґ і Леонард Млодінов. Найкоротша історія часу. Переклад з англійської Ігоря Андрущенка. – Харків: КСД, 2017. – 160 с.     Теорія  

Наші люди, що так легко вірять щоденним ґазетним сенсаціям, що трапились десь далеко у світі, нелегко вірять, що молода галичанка, без грошей, опіки та звʼязків, могла власною впертою волею дістатись туди, куди ми тільки зринаємо на крилах уяви. До того ми звикли до споминів подорожі, наближених до звітів на загальних зборах; не маємо довірʼя до того, що затирає межу між дійсністю та фантазією, – до барвистої літературної картини...  

Невідомо, як Бог, але людина вже напевно створила Бога за своєю подобою: доброго, гнівливого, такого ж вередливого, а незрідка й жорстокого, як вона. Від Підкорювача Світу до Сповненої Сумнівів істоти – нелегка подорож

Його львівські репортажі – блискучий зразок внутрішнього змагу між ідеалізмом мрійника і обʼєктивною настановою кореспондента, між прагненням, аби так було, і тим, як було.

Все добре буде в нас тоді, коли держава буде не орвеллівським коритом і не сакральною величиною, а ефективним менеджментом

Ґрем Ґрін. Кінець роману. Переклад з англійської Олега Короля. – Харків: КСД, 2017. – 224 с.     Мова дозволяє чимало. Те, що вона пропонує нам, – однаковою мірою і можливість, і пастка, а як уже ми скористаємося, залежить від нас: аж такої тиранії, як це мариться особливо пасіонарним мовознавцям, мова над нами не має, хоча й недооцінювати її вплив також не варто.  

Кендзабуро Ое. Особистий досвід. Обійняли мене води до душі моєї. Переклад з японської Є.В.Козирєва, Д.П.Москальова. – Харків: «Фоліо», 2016. – 667 с.     Кендзабуро Ое – представник покоління, якому випало розсьорбувати накоєне попередниками. Конфлікт батьків і дітей, яким ми знаємо його з російського нігілізму і німецького експресіонізму, зазвучав у творчості Ое з новою силою, проте у відмінному від згаданих зразків аранжуванні.  

  Трохи термінології. Поняття «еліти» породжує потребу уточнення, обумовлення, брання в лапки. Навіть тоді, коли «еліти» вживати як terminus technicus, подальший виклад ставить такий підхід під сумнів. Правляча верхівка також не влаштовує, бо правляча «низівка» – така сама. Тож назвімо їх – правлячий клас.  

  Wanted, або Homo ludens   – Тату, – малий простягає аркуш паперу.   Прямокутник, на якому великим літерами стоїть WANTED, як у вестернах. Наче його відклеєно з котроїсь корчми в кінострічці. Розшукується, ім'я. Хто знайде, хай приведе в суботу – дата – о чотирнадцятій нуль нуль на ковбойсько-індіанську забаву – адреса. Винагорода!!! Шериф, ім'я.  

Еліс Манро. Забагато щастя. З англійської переклала Євгенія Кононенко – Львів: Вид. Старого Лева, 2017. – 352 с.   Щастя не буває забагато. Воно є або його немає. Сьогодні воно є, а завтра його немає. Щойно воно ще було, а вже по секунді від нього нічого не залишилося.