Линути понад оркестром

Елена Панкратова: Щиро бажаю всім героїням майбутнє без пандемій і вірусів!

 

Елена Панкратова – одна з провідних сопрано у ваґнерівському і штраусівському репертуарі, 2018 року була визнана кращою співачкою по версії відомої оперної премії Casta Diva. Одна з найкращих виконавиць партій Кундрі у «Парсіфалі» та Ортруди в «Лоенґріні» на Байройтському фестивалі, вона поєднує зіркову кар’єру оперної співачки з педагогічним покликанням. В австрійському Університеті музики міста Ґраца, в якому навчається багато студентів з України, вона працює на посаді професора кафедри академічного вокалу.

 

 

Постійна дописувачка видання «Zbruc», музикознавиця Аделіна Єфіменко зустрілася із Еленою Панкратовою онлайн, щоб обговорити актуальні проблеми соціальної незахищеності митців і студентів мистецьких вишів у часи пандемії. Співачка поділилася також своїми планами на майбутнє з вірою у найскоріше здійснення нових оперних проектів. Дві онлайн-бесіди відбувалися у різні Дні Страсної П’ятниці (перша – напередодні католицького Воскресіння Христового, друга – напередодні греко-католицького). Протягом Страсного Тижня оперні театри світу, серед яких Баварська і Віденська, Фламандська і Римська Штатсопери, також Метрополітен Опера, транслювали театральну містерію Р. Вагнера «Парсіфаль», про що «Збруч» окремо повідомляв читачів у статті «Парсіфаль» і Страсна П’ятниця. Отже, особливий акцент розмови торкався улюбленого образу Елени Панкратової – образу Кундрі.

 

Розмова перша

 

Аделіна Єфіменко: Через пандемію ритм повсякденної і творчого життя раптово обірвався. Які важливі проекти ви встигли завершити? Що довелося відкласти у зв'язку з пандемією?

 

Елена Панкратова: На 2020 рік у мене був підписаний повторний контракт з Байройтом на партію Ортруди в «Лоенґріні». На жаль, Байройтський фестиваль у 2020 році скасований. Крім того намічалася ціла серія спільних концертів на сценах великих театрів і фестивалів світу з австрійським тенором Андреасом Шаґером. Ми готувалися виконувати сцени з опер Ріхарда Ваґнера, Ріхарда Штрауса, Джакомо Пуччіні, Джузеппе Верді тощо. Перший концерт мав відбутися 11 червня 2020 року в Кельні на фестивалі Schöne Stimmen (з нім. – прекрасні голоси) під керівництвом Гартмута Генхена.

 

Відразу ж після останньої вистави в Байройті в серпні цього року я планувала летіти до Чикаго. Це був би мій дебют в США у ролі Сантуцци у Lyric Opera ( «Сільська честь» П. Масканьї). Сподіваюся, що до того часу вірус подолаємо і цей проект здійсниться.

 

Елена Панкратова – Електра. Фото: Віталій Запрягаєв.

 

Але сумна доля спіткала прем'єру «Електри» у постановці Дмитра Чернякова в Гамбурзі. Над цим проектом ми довго працювали і я дуже раділа в очікуванні моєї нової Електри. Але сценічну версію довелося відкласти на невизначений термін. Тепер чекаємо на остаточне рішення Гамбурзької опери про альтернативні можливості виконання «Електри». Терміни репетицій, призначених на 25 квітня (!), виглядають досить сумнівно: як можна проводити репетиції з оркестром, як розмістити сто музикантів, плюс хор і солісти у відносно невеликому просторі? Зараз небезпечним здається все, що веде до масивного скупчення людей.

 

З іншого боку, гарні спогади залишилися від «Турандот» у Відні. Ми ще встигли заспівати всі вистави. Остання вистава відбулася 9 березня, а вже 10 березня Віденська опера закрилася і пізніше скасувала всі вистави до кінця сезону. З Відня я відразу полетіла до Гельсінкі, де 13 березня, практично в останній момент перед закриттям кордонів разом з Михайлом Петренком ще встигли заспівати Чотирнадцяту симфонію Шостаковича – але вже у порожньому залі. На передачу відео і радіо онлайн до нашого концерту підключилося понад 100 тисяч глядачів і слухачів.

 

Елена Панкратова – Ортруда. Байройт, 2019 рік. Фото: Віталій Запрягаєв.

 

Аделіна Єфіменко: Трансляції вистав онлайн або концерти у порожніх залах –найближче майбутнє для оперних співаків? Як на цю ситуацію реагують Ваші аґенти?

 

Елена Панкратова: Нас очікують великі втрати – і не тільки творчі, а й фінансові. Мій аґент Жерміналь Хильберт, зауважив, що подібної ситуації світ не переживав ще ніколи. Навіть під час Другої світової війни функціонували театри. У Швейцарії повноцінно функціонували театри і концертні зали! Та нехай там як, цей час нам усім потрібно пережити, перечекати, пересидіти вдома і зберегти здоров'я. Розумним я вважаю рішення скасувати всі літні фестивалі цього року взагалі.

 

«Електра» в Ліонській опері. Фото: Віталій Запрягаєв.

 

Аделіна Єфіменко: Як Ви проводите Ваш вільний, тобто карантинний час вдома?

 

Елена Панкратова: У вільний час із задоволенням готуємо з чоловіком наші улюблені страви. Шкода, що зараз не можемо запросити до себе друзів і пригостити їх своїми улюбленими котлетками з осетрини і різотто з білими грибами, або оленячим рагу з апельсинами і шоколадом.

 

Але, будучи професором Університету мистецтв у Граці, маю не так багато вільного часу. Проводжу поглиблені і ґрунтовні заняття зі студентами-вокалістами. Не обмежуюсь запланованими академічними годинами по 45 хвилин. Займаємося по скайпу або у програмі Zoom. З'явився час для докладної роботи зі студентами над текстом. Працюємо над фонетикою, звертаємо увагу на вимову особливо при розучуванні романсів Рахманінова з італійцями, а ваґнерівських, бетховенських і італійських партій – з українцями, білорусами, росіянами. Я маю великий інтернаціональний клас вокалістів.

 

Пропоную студентам якомога більше часу присвячувати самоосвіті. Чому би, наприклад, не зануритися у світ Ваґнера, перечитати всі оперні лібрето, вивчити напам’ять партії з клавірами, розібратися у лейтмотивах, замислитися над етимологією ваґнерівських імен. Три мої студентки-дипломниці готують партії трьох Норн для студентського концерту. Вони повинні насамперед з’ясувати, хто такі Норни в останній частині тетралогії «Сутінки богів», для чого вони прядуть нитки долі, чому нитка майбутнього рветься. Одна колоратурна сопрано розучує партію Лісової пташки зі «Зіґфріда», а один зі студентів працює над монологом Зіґмунда з «Валькірії». Під час заняття звертаю увагу, наприклад, на певні моменти у діалогах Зіґмунда і Зіґлінди, на те, що в оркестрі звучить лейтмотив Вальгалли. Адже музика в оркестрі дає всім зрозуміти, ким є батько близнюків – не простий мисливець або лісничий, а бог Вотан.

 

Для початківців важливо навчитися не просто прислухатися до оркестрового супроводу, а розуміти, який сенс має та чи інша тема. Дивно, що жоден предмет у програмі нашого університету не приділяє таким важливим аспектам оперної підготовки достатньої уваги. Моя мета – навчити кожного студента по закінченні консерваторії заспівати в концерті хоча би одну невелику ваґнерівську партію і потім мати її у постійному репертуарі. А паралельно вчу молодь продумувати майбутню кар'єру наперед, слухаючи опери з клавірами в руках. Кожен із них вже під час навчання мусить задавати собі такі питання: що з цього репертуару мені подобається найбільше, що я міг би заспівати вже, за яку партію можна взятися років через п'ять, не раніше, а яку відкласти на років десять-п'ятнадцять, коли голос зміцніє.

 

 

Елена Панкратова – Кундрі у виставі Маріїнського театру. Фото: Віталій Запрягаєв.

 

Аделіна Єфіменко: Насправді таке стратегічне планування дуже важливе саме для молоді…

 

Елена Панкратова: І не тільки для молоді. Адже я зустрічаю і професійних співаків, які з чуток роблять висновки про складність ваґнерівського репертуару, і тому відмовляються від запропонованих ролей, жодного разу навіть не заглянувши у ноти. Скільки моїх знайомих втратили шанси у своїй кар'єрі і не отримали важливі ролі тільки тому, що свого часу зволікали співати партії Ваґнера, які їм були реально під силу! А я вважаю так: володіючи правильною технікою, треба у певний момент кар'єри співати саме ті партії, які підходять для голосу і без жорстких обмежень репертуару. Тоді не буде проблем з голосом.

 

І це стосується не тільки опер німецького репертуару, а й опер Верді або Пуччіні. Вокальні партії скрізь супроводжує великий оркестр, над яким можна неначе піднестися і ширяти. Але тільки у тому випадку, якщо вміло вибудовувати позицію голосу, подати звучання дзвінко, струнко, а не масивно і голосно! У трьох моїх студенток-Норн всього за місяць наших онлайн-курсів завдяки Ваґнеру помітно розвився голос. Річ у тім, що музика Ваґнера і Штрауса «витягує» з голосу такі можливості, про які співак раніше і не підозрював. Так було зі мною, коли я дебютувала в ролі Жінки Барака («Жінка без тіні» Ріхарда Штрауса).

 

Аделіна Єфіменко: Як ситуація з пандемією вплинула на Ваших студентів?

 

Елена Панкратова: Наші студенти, як правило, живуть далеко від своїх родин, багато з них навіть за межами батьківщини. Після оголошення карантину багато з них втратили роботу і перебувають у дуже скрутному становищі. З метою хоча би трохи їх підтримати фінансово, я і мої колеги-професори організували фонд допомоги. Збираємо пожертви у будь-якому розмірі.

 

 

«Парсіфаль». Байройтський фестиваль, 2019 рік. Кундрі – Елена Панкратова. Парсіфаль – Андреас Шаґер. Фото:  Enrico Nawrat.

 

Аделіна Єфіменко: Встигаєте Ви у такій ситуації працювати над новими партіями? Адже настане час, коли пандемія закінчиться і Ви вийдете на сцену.

 

Елена Панкратова: Звичайно! Тепер я маю час для того, щоб спокійно позайматися і цілком вивчити партію Ізольди. Це одна з найдовших партій оперного репертуару. Але час ще є. Прем’єра «Трістана і Ізольди» має відбутися у березні 2021 року в Валенсії. Цей дебют разом зі Стефаном Ґульдом у партії Трістана дуже важливий для мене.

 

Нещодавно спілкувалася щодо Ізольди з моєї чудовою колегою Віолетою Урмана (вона з великим задоволенням раніше виконувала цю партію), так ось вона розповіла мені, що при розучуванні будь-якої нової ролі вона рахує такти. Таким чином їй вдається краще розрахувати свої сили – так вона вважає і має рацію. У партії Кундрі вона нарахувала 540 тактів, в Електрі (в залежності з купюрами чи без них) – 1300-1508, у партії Жінки Барака – 1134-1326, а в партії Ізольди – 1725 тактів! Ці цифри не дають розслабитися! Вони змушують мене замислитися, зібратися і працювати над собою.

 

Крім дебюту Ізольди майбутні ваґнерівські плани охоплюють партії Брунгільди в Лондоні з Володимиром Юровським у 2021 році та партію Ортруди в Зальцбурзі і Дрездені з Крістіаном Тілеманном у 2022 році. Ортруду співатиму знову в Берлінській державній опері, а Кундри з Андреасом Шаґером і Рене Папе у Барселоні в 2023 році.

 

Фото: Віталій Запрягаєв, з приватного архіву Елени Панкратової. 

 

Аделіна Єфіменко: Що би Ви побажали Вашим героїням на майбутнє?

 

Елена Панкратова: Щиро бажаю всім своїм героїням майбутнє без ніяких пандемій і вірусів!

 

Аделіна Єфіменко: Дякую Вам за цікаву розмову і до швидкої зустрічі. Де вона відбудеться? Напевно, краще не загадувати наперед.

 

Текст: Аделіна Єфіменко.

 

Фото: Віталій Запрягаєв, Enrico Nawrat.

25.05.2020