У жовтні український мирний трек набув нової динаміки. Завдяки тому, що президент США Дональд Трамп увімкнув прискорювач під назвою Tomahawk. Так саме ці крилаті ракети очільник Білого дому обіцяв надати Україні. Зброя, хоч і не нова, але надійна й ефективна. Нею можна було б винести в повітря всі російські оборонні підприємства, нафтопереробні заводи та нафто-газові термінали аж по сам Урал.
Тож справа нібито пішла в доволі позитивному для України руслі. Український президент Володимир Зеленський вже готувався в гості до Вашінґтона, де б мало бути остаточно вирішене питання з «Томагавками» і посиленням антиросійських санкцій. Утім 16 жовтня, саме в той момент, коли Зеленський вирушав до США, до Трампа зателефонував Путін. Вони мило побалакали, і на цьому позитивна динаміка зупинилася. Жодних «Томагавків» вже ніхто нікому не дає.
Зустріч Зеленського й Трампа втратила сенс, не розпочавшись. Утім вона все одно відбулася 17 жовтня, й закінчилася, зрозуміло, без жодного результату. Хоча ні, певний результат таки був. По-перше, не відбулося жодного скандалу, хоча передумови для нього були: Трамп, за твердженням кількох американських видань, почав схиляти Зеленського до здачі всієї Донецької області Путіну. Українськй президент чинив рішучий спротив, тож господар зустрічі, зрозумівши, що нічого не вийде, просто цофнувся з цією справою.
По-друге, Трамп знову заговорив про заморозку бойових дій на лінії бойового зіткнення (ЛБЗ). Пригадуєте, після попередньої зустрічі з Путіним на Алясці Трамп, піддавшись на переконання Путіна, вирішив відмовитися від своєї ж ідеї припинення вогню й взятися за реалізацію ефемерного плану масштабної мирної угоди. Але нині Трамп знову наполягає на зупинці бойових дій на ЛБЗ і вже, сподіваємося, від неї ніколи не відмовиться. «Нехай усе залишиться так, як є. Тепер він (Донбас, – ред.) уже поділений. Я думаю, 78% регіону вже зайнято Росією. Пізніше вони зможуть про щось домовитися між собою. Але зараз обидві сторони конфлікту мають зупинитися по лінії фронту – розійтися по домівках, припинити бойові дії, припинити вбивати людей», – наголосив Трамп.
І це добре. Зле те, що американський президент вчергове повірив у миротворчі інтенції шефа Кремля. Тож вирішив знову з ним зустрітися. Цього разу в Будапешті. Просто дежавю якесь. «Наша пісня гарна й нова – заспіваймо її знову».
На щастя пісня тривала не довго. До відповідної заяви міністра закордонних справ Росії, зробленої на пресконференції за результатами перемовин з ефіопським колегою Ґідеоном Ашамеґе. На прохання одного з журналістів прокоментувати заяву Трампа про заморозку війни на ЛБЗ шеф російської дипломатії рішуче заявив, що Росія не піде на негайне припинення бойових дій в Україні, оскільки це призведе до «збереження нацистського режиму на величезній частині України» та «легалізації заборони російської мови». Він теж зазначив, що заклики до негайного припинення вогню суперечать домовленостям, досягнутим Путіним та Трампом під час зустрічі на Алясці.
Можна припустити, що таку ж свою позицію Лавров відстоював і під час телефонної розмови з державним секретарем США Марком Рубіо 20 жовтня. А два очільники зовнішньополітичних відомств вже планували зустрітися, аби підготувати будапештський саміт. зустріч вирішили скасувати.
Рубіо зрозумів, що говорити з Лавровим немає про що, тому зразу ж після цього телефонату їхню заплановану зустріч наживо було скасовано. Ба більше, у Держдепартаменті і в Білому домі зрозуміли, що проводити саміт немає ні найменших підстав, оскільки російська сторона не просто не йде на хоч якесь зближення позицій, а й відкрито декларує свою непоступливість.
Щоб у Вашінґтоні не виникало вже жодних сумнівів, Кремль навіть надіслав Білому дому документ, у якому повторив умови припинення війни. Серед них повний контроль над Донбасом. Жодної зупинки на ЛБЗ.
Побачивши таке зухвальство Кремля, своє різке слово щодо евентуальної зустрічі в Будапешті сказав і сам президент США: «Я не хочу проводити порожню зустріч. Не хочу марнувати час, поки не побачу, що з цього вийде. Я сказав (Україні й Росії – ред.): йдіть лінією зіткнення, відступіть, йдіть додому і зробіть перерву, адже ви дві країни, які вбивають одна одну, які втрачають по 5–7 тисяч солдатів на тиждень».
Ба більше, Трамп так образився на Путіна й Росію, що вирішив врешті-решт запровадити антиросійські санкції – перші за його поточної президентської каденції. Під штрафні заходи потрапили два найбільші російські нафтові концерни – «Лукойл» і «Роснефть», а також їхні дочірні компанії.
Можна стверджувати, що в такі непростій ситуації Трамп взяв паузу щодо своїх зусиль примирити Україну й Росію. А тим часом ініціативу перехопила Європа.
Європейські союзники України взялися за підготовку плану мирної угоди. 21 жовтня радники з національної безпеки європейських країн з «коаліції охочих» зустрілися в Лондоні й обговорили деталі плану, який, за свідченням джерел, передбачає створення «мирної ради» на чолі з Трампом за зразком тієї, яка, як очікується, контролюватиме Сектор Ґаза в рамках мирної угоди між Ізраїлем та ХАМАСом, укладеної за посередництва США.
За даними інформаційної аґенції Bloomberg, чернетка плану виглядає наразі так:
- Бойові дії зупиняються на поточних лініях фронту, а зупинку бойових дій контролюватиме мирна рада під головуванням президента США Дональда Трампа.
- Щойно сторони погодиться на перемир'я, почнеться повернення всіх викрадених українських дітей та обмін полоненими. Україна отримає гарантії безпеки, кошти на відшкодування завданих війною збитків та шлях до швидкого вступу до Європейської Унії.
- Санкції проти Росії поступово скасовуватимуться. Проте близько $300 мільярдів заморожених російських активів будуть повернуті щойно після того, як Росія погодиться виплатити репарації для післявоєнної відбудови України. Санкції будуть відновлені, якщо РФ знову нападе на свого сусіда.
- Київ та Москва мають розпочати перемовини про управління окупованими територіями, хоча ні Європа, ні Україна не визнають юридично окуповані землі російськими.
Деталі плану ще доопрацьовуються і можуть змінитися. Водночас зрозуміло, що всі ці пропозиції мають отримати схвалення Вашінґтона. Тому очікується, що в п’ятницю 24 жовтня, документ буде цілком готовим і європейські чиновники зможуть передати його до Білого дому.
Це все, звісно, добре. Чудово, що наші західні союзники не припиняють зусиль, аби досягнути миру в Україні. Утім всі ці зусилля можуть виявитися марними через одну просту деталь: Путін не бажає зупиняти війну. Всі його миролюбні заяви є цинічним лицемірством. У цьому контексті значно щирішим виявився Лавров, який чесно сказав, що Росія не допустить «збереження нацистського режиму на величезній частині України». Тобто, незалежна Україна, на переконання кремлівських очільників, не повинна існувати взагалі. Тобто в кремлівських завсідників така ж налаштованість до України, як у ХАМАСівців до Ізраїлю. Пригадаймо, що Путін ще на початку «СВО» заявляв про «остаточне вирішення українського питання». Приблизно те саме Адольф Гітлер заявляв і щодо «єврейського питання».
Тому оці заяви «голубів» про те, що нібито можна умиротворити агресора, наприклад віддавши Путіну цілий Донбас, є цілковитим безглуздям. Тим більше, що зовсім недавно ми мали кримський прецедент. Здавши Крим без бою, ми аж ніяк їх не вгамували апетити Путіна, а навпаки, лише їх розпалили. Аналогічного результату ми б досягнули, здавши російським окупантам Слов’янсько-Краматорську агломерацію. Бо Путіну не потрібна випалена донбаська земля й вщент зруйновані міста й села. Йому потрібна або залежна Україна з умовним Медведчуком на чолі, або пустеля на її місці.
