Немовлята вже мають зачатки відчуття правильної граматики. Експерименти засвідчують: навіть діти у віці восьми місяців можуть розрізняти лексеми і так звані слова-функції, зокрема артиклі та сполучники – вказівкою для них вочевидь є частота використання слів. Крім того, діти знають, яка послідовність для цих слів властива їхній рідній мові.
Зображення: JBryson/ istock.
Від першого лепетіння до опанування рідної мови – щоби пройти цей довгий шлях, дитині потрібні роки. Все ж саме розуміння засадничих мовних правил розвивається на диво швидко. Дослідження доводить, що навіть діти, яким кілька місяців, вивчають правила побудови речень і, наприклад, можуть відрізняти так звані слова-функції та слова-значення (лексеми).
На відміну від іменників, дієслів та прикметників, слова-функції не мають лексичного змісту, вони наділені суто граматичним значенням – до них належать, зокрема, артиклі та сполучники. Вочевидь, діти розпізнають цю категорію слів і також знають, на якому місці у реченні ці слова зазвичай розташовані. В англійській, німецькій та французькій мовах слова-функції розташовані зазвичай перед словами з лексичним значенням.
«Розпізнавати слова-функції – важливий крок для дітей на шляху до граматичного розуміння рідної мови», – пояснила Катерина Маріно (Caterina Marino) з Паризького університету-Декарт та її колеги. Проте на підставі яких ознак діти розпізнають різні категорії слів?
Згідно з популярною гіпотезою, крім довжини, важлива й відносна частота використання слів. Окремі слова-функції, артиклі або займенники, з’являються у більшості мов часто, адже взагалі таких слів менше, ніж слів із лексичним значенням. Чи це припущення правильне, науковці перевірили з 175 малюками, яким вісім місяців, рідною мовою яких є французька.
Як діти реагували на речення штучної мови. Зображення: Caterina Marino/ CNRS/ INCC.
Для дослідження маленьким піддослідним показали записи вигаданої мови. Певні слова у ній з’являлися суттєво частіше, ніж інші – що типово для слів-функцій. Послідовність слів-функцій та лексем у цій мові відповідала граматиці французької – рідної для малюків мови.
Після цього навчального етапу слідували різноманітні тести, коли діти чули нові речення штучної мови. Їм презентували речення, у яких порядок слів-функцій та лексем був такий, як у французькій. А також інші речення, які демонстрували «хибний» порядок слів.
Як малята реагували? Це визначали науковці на підставі тривалості погляду. Спільно з аудіозаписами діти бачили зображення на екрані. Час, впродовж якого вони дивилися на картинки, слухаючи запис, був вирішальним показником для учених: триваліший погляд означав перевагу цієї граматичної конструкції.
І підтвердилося, що діти довше дивилися на картинки, коли слова, які вони частіше чули, стояли перед словами, що звучали не так часто. Цей зразок відповідає типовій послідовності слів-функцій і лексем у французькій мові, каже Маріно та її команда. З її слів, ця преференція зумовлена знаннями, що слова-функції у рідній мові йдуть попереду.
Наступні експерименти засвідчили й те, що словам з лексичним значенням, які прозвучали вперше, діти приділяють більше уваги, ніж новим словам-функціям – ніби вони знали, що слів цієї категорії значно менше. «Лексеми становлять собою відкритий клас – щодня у словнику з’являютьcя нові поняття, на кшталт iPad або Брексіт (Brexit). Щодо слів-функцій, то такі розширення без фундаментальних змін у мові неможливі», – пояснили науковці.
Загалом спостереження засвідчують: навіть 8-місячні діти наділені зародками відчуття правильної граматики. Вочевидь, вони розуміють, що в одному реченні є слова з різними функціями – одні описують об’єкти або осіб, інші натомість структурують речення та творять його цілісність. Крім того, діти вже знають, що деякі слова-функції в їхній рідній мові зустрічаються частіше, ніж лексеми, і що в реченні вони зазвичай передують останнім. «Так ми надаємо перший доказ того, що діти використовують частоту слів як вказівку при творенні лексичних категорій», – констатували Маріно та її колеги.
Це цікаво й тому, що діти, навчаючись мови, спочатку використовують майже виключно лексеми: «їсти», «ляля», «тато». «Слова-функції до повсякденного вжитку приходять пізніше», – пояснили науковці. Та актуальне дослідження демонструє, що відчуття цих допоміжних слів формується значно швидше. «Тобто діти вже мають засадниче граматичне знання ще до того, як починають говорити чи засвоюють великий словниковий запас», – таким є висновок науковців.
Що цікаво, здатність зараховувати слова до певної категорії на підставі частоти їхнього використання відома і серед тварин, зокрема пацюків. Тож, на думку вчених, тут може йтися про загальний механізм поведінку мозку.
Daniela Albat
Schon Babys haben ein Gespür für Grammatik
CNRS/ Cell Press, 13/03/2020
Зреферувала С. К.