Проаналізувавши шахові партії, науковці визначили, у якому віці розумові показники людини досягають піку та яка різниця між когнітивною продуктивністю різних поколінь. Згідно з отриманими даними, до 35 років когнітивні показники людини ростуть, а з 45-го року життя повільно йдуть на спад. З поколіннями розумова продуктивність посилюється, визначили науковці.
Зображення: Halfpoint/ iStock.
Показником інтелекту вважають коефіцієнт інтелекту (IQ). Його вираховують на основі IQ-тесту, що перевіряє різні когнітивні показники. Згідно з дослідженнями, упродовж ста років середній показник IQ зростає – хоч це і не обов’язково означає, що люди стають мудрішими. Частково на IQ впливає шкільна освіта. Але вдалося визначити, що в підлітковому віці IQ сильно коливається.
Загалом IQ-тест суперечливий, оскільки визначає тільки певні навички, що рідко пов’язані з повсякденним життям піддослідних. Крім того, ці опитування часто проводяться один раз, тож на їхній підставі складно визнати, як когнітивні показники розвиваються з віком.
Щоб досліджувати інтелект різних поколінь незалежно від IQ-тесту, науковці на чолі з Ентоні Штріттматтером (Anthony Strittmatter) з Політехнічного інституту Парижа застосували інший підхід: «У нашій емпіричній моделі ми використовуємо дані фахових шахових ігор, що показові для розумової роботи», – пояснив колега Штріттматтера Уве Зундерн (Uwe Sundern) з Мюнхенського університету Людвіга-Максиміліана.
При цьому вчені послуговувалися базами даних, у яких зібрали інформацію про всі шахові турніри за 125 років. Загалом вони проаналізували понад 1,6 мільйона ходів із понад 240 00 партій за період від 1890 до 2014 року. Щоб визначити розумові показники гравців об’єктивно, вчені порівняли кожен хід людини-гравця з оптимальним ходом, який визначив комп’ютер. На підставі цього вчені могли визначити когнітивні показники кожного окремого гравця впродовж загального часу його активності.
Виявилося: з 20 років когнітивні показники піддослідних шахістів суттєво зростають, приблизно в 35 зупиняються, а з 45 починають йти на спад. Але для людей старшого віру дані потрібно інтерпретувати обережно, сказав Зундерн: «Проблема полягає в тому, що професійні шахісти з певного віку припиняють виступати в турнірах публічно, оскільки стають недостатньо вправними».
З огляду на такий селективний ефект, дослідження змогло врахувати дані тільки тих гравців, що гіпотетично перебувають у найкращій формі. «Ймовірно, якби ми мали меншу селекцію, тобто якби гравці публічно виступали впродовж усього життя, крива когнітивної продуктивності спадала б різкіше», – сказав Зунден.
Крім індивідуальних змін розумової продуктивності, науковці проаналізували когнітивні показники людей, народжених у різні роки – тобто задалися питанням, чи сьогодні люди розумніші, ніж їхні попередники. Виявилося: особи, що народилися пізніше, в середньому грають краще, ніж грали до них. «У тих, що народилися пізніше, профіль успішності загалом виглядав краще, а ще в юному віці у них активніше зростали когнітивні показники», – повідомили вчені.
Але чому сучасні 30-річні краще грають у шахи, ніж їхні ровесники 100 років тому? «Наші результати дають підстави припускати, що визначальними для розумового розвитку – загальні умови, за яких люди ростуть. Зокрема йдеться про актуальний розвиток світу технологій», – пояснив Зундерн. Особливо помітний ефект мав місце у 90-х рр. ХХ ст., коли для населення стали доступні фахові шахові комп’ютери. Це дало змогу молодим гравцям накопичувати багато досвіду.
Чи впродовж останніх 125 років люди насправді стали розумнішими, на підставі проаналізованих даних сказати з певністю не вдасться, зауважують учені. Проте видно, що технічні можливості й посилене тренування дали змогу напрацювати кращі когнітивні показники.
Elena Bernard
Sind wir schlauer als unsere Vorfahren?
Ludwig-Maximilians-Universität München, 22/10/2020
Зреферувала С.К.
27.10.2020