Шлюбні мелодії самців домашніх мишей мають індивідуальний стиль, тобто «залицяння» кожної тварини відрізняється, доводить дослідження. Ультразвукові сигнали тварин демонструють відмінності щодо кількості звуків, частоти, тривалості, але впродовж життя спів однієї тварини практично не змінюється. Штучний інтелект зміг впізнати самця за його співом.
Зображення: Bettina Wernisch/ Vetmeduni Vienna.
Аби привабити партнерку, самці домашніх мишей постійно видають ультразвукові хвилі, яких люди не чують. Ці «серенади» настільки складі, що нагадують спів птахи. Але у цьому випадку звук твориться не голосовими зв’язками, а концентрованим повітряним потоком, що нагадує свист двигуна. Крім всього, він залежить від стану здоров’я миші, її емоцій, спорідненості й походження.
Команда вчених на чолі з Марією Аделаїд Марконі (Maria Adelaide Marconi) з Віденського ветеринарного університету детальніше проаналізували вокалізацію мишей. Учені хотіли з’ясувати, чи ця мелодія унікальна у кожної тварини. Адже досі припускали: різні ультразвуки відображають передусім емоційний стан мишей, але жодного індивідуального співу немає.
Упродовж трьох тижнів науковці записували «співи» понад 20 ссавців – щоразу до і після того, як на них впливали запахом самки. Так з допомогою ультразвукових мікрофонів учені записали понад 24 000 звуків та задокументували кількість вокалізацій, тривалість і частоту мелодії. Потім команда вчених погрупувала сигнали у 15 категорій – на підставі їхніх акустичних ознак.
Виявилося: доки не було привабливого запаху самки, самці здебільшого не видавали звуків. Але коли гризуни сприймали запах потенційної партнерки, починалися шлюбні співи. І при цьому кожен самець творив індивідуальну мелодію, що не змінювалася упродовж трьох тижнів.
«Ультразвукові вокалізації окремих тварин демонструють надзвичайну індивідуальну постійність», – пояснила Марконі. Мелодії чоловічих особин з часом практично не змінювалися, і це стосувалося кожної миші зокрема: «Кількість та спосіб ультразвукової вокалізації серед самців мали великою мірою індивідуальний характер», – сказала Марконі. Повторювані співи кожного гризуна дуже відрізнялися від фраз, які повторювали інші представники виду.
Індивідуальну відмінність вчені зафіксували щодо тривалості та частоти мелодії, а також щодо кількості звуків – від 100 до 600 індивідуальних тонів. Різну тривалість також мали інтервали тиші – між індивідуальними вигуками. Приблизно 90 % ультразвукових співів, записаних упродовж трьох тижнів, науковці змогли приписати конкретній миші – з допомогою алгоритму машинного навчання.
Загалом результати доводять, що ультразвукові хвилі не лише відображають емоції гризунів у певний момент, а й містять особистий підпис, кажуть учені. Тобто кожен самець має також свій персональний стиль «співу», що відрізняє його мелодію від інших композицій.
Марконі та її команда пояснили: отримані результати допоможуть зрозуміти цілісну вокалізацію диких мишей, а заразом і її функції. Поведінкові біологи продовжать досліджувати, чи індивідуальні підписи гризунів-самців змінюються з віком та чи залежать від соціального контексту. Також досі не ясно, чи миші можуть впізнавати одне одного за їхнім співом.
Anna Bolten
Veterinärmedizinische Universität Wien, Animal Behaviour, 10/11/2020, doi: 10.1016/j.anbehav.2020.09.006,
Зреферувала С. К.
19.11.2020