Той, хто стикається з етично складними ситуаціями, особливо вразливий до неприємних запахів – засвідчує нещодавнє дослідження. Воно довело: наше відчуття моралі на нервовому рівні тісно пов’язане з органами чуття. Але не зі всіма: відчуття болю не змінюється під впливом моральних дилем, на відміну від відчуття огиди.
Зображення: PeopleImages/ iStock.
Моральні рішення залежать не тільки від раціональних суджень, а й від інтуїції. Це на нервовому рівні корелює з фізичним сприйняттям. Досі залишалося суперечливим, чи впливає мораль і на відразу, і на біль. Обидва відчуття сильні, важливі для виживання – вони, наприклад, запобігають тому, щоб ми отруїлися зіпсутою їжею або ж тримали руку на гарячій плиті.
Психологи припускають, що ці рефлекси виживання активуються і в емоційній реакції на погану поведінку. Ще раніше дослідження продемонстрували, що люди по-різному відчувають огиду залежно від політичних поглядів і від того, до якої групи вони відчувають приналежність.
Команда на чолі з Джилом Шарвітом (Gil Sharvit) з Женевського університету продемонструвала: опрацювання моральної дилеми пов’язане радше з огидою, ніж із болем.
У двох дослідженнях науковці просили своїх піддослідних прочитати тексти про складні етичні ситуації та оцінити їх – зокрема учасникам пропонували проаналізувати відому дилему з поїздом: «5 осіб сидить на колії, на них їде поїзд. Єдиний шлях їх урятувати – штовхнути когось із мосту, щоб його тілом перемкнути важіль. Іншими словами, необхідно вбити одну особу, щоб врятувати п’ятьох у неморальний спосіб», – описав ситуацію колега Шарвіта Коррадо Корраді-Дель’Аква (Corrado Corradi-Dell’Acqua).
Після того, як піддослідним дали завдання оцінити дилему, на них додатково впливали або больовим подразником, або неприємним запахом. Заздалегідь стимули так налаштували, що вони викликали дискомфорт більш-менш однаковою мірою. Піддослідні мали сказати, наскільки неприємним вони вважали кожен із подразників. Крім того, науковці вимірювали провідність шкіри учасників – показник залежить від виділення поту й свідчить про стресову реакцію.
Піддослідні, що стикалися з моральними дилемами, оцінювали неприємні запахи гірше, ніж контрольна група, що читала нейтральний текст. Крім того, під час реакції на огиду провідність шкіри в учасників, що задалися моральною проблемою, була вища, ніж у контрольної групи.
Щоб пояснити цю закономірність, науковці за допомогою магнітно-резонансної томографії (МРТ) виміряли мозкову активність піддослідних: «Складно визначити біль та відразу на нейронному рівні, оскільки ці два відчуття активують ті ж мозкові ділянки. Щоб їх розрізнити, ми мусили з допомогою МРТ вимірювати всю нервову активність, а не зосереджуватися на певних ділянках у мозку», – пояснив Корраді-Дель’Аква.
Команда науковців розвинула новаторське моделювання, щоб за допомогою схем активності в усьому мозку розрізняти реакцію на відразу та реакцію на біль. Цей метод планують верифікувати у наступних дослідженнях, але в майбутньому він може пригодитися і в пошуках відповідей на інші запитання.
Результат МРТ-дослідження підтверджує: моральні дилеми змінюють відчуття огиди, але не болю. Схема активності доводить зв’язок між тими регіонами мозку, в яких опрацьовують погані запахи, і тими, які відповідають за моральні рішення. Інтуїція, що нас провадить в моральних рішеннях, вочевидь, пов’язана з відчуттям огиди, але не залежить від болю.
«Крім того, що дослідження важливе для психології, воно стало приводом для розвитку прототипу біомаркера нюхової огиди, – повідомив Корраді-Дель’Аква. – Це подвійний крок уперед».
Elena Bernard
Ekel und Moralempfinden hängen zusammen
Universität Genf 21/10/2020, Science Advances, 2020; doi: 10.1126/sciadv.aat4390
Зреферувала С.К.
30.10.2020