Коли люди слухають свою улюблену музику, часто переживають відчуття мурашок по шкірі або приємне тремтіння. Що при цьому відбувається в мозку, науковці показали, визначивши мозкові хвилі у піддослідних, що слухали музику. Результати підтвердили: особливо інтенсивні музичні переживання активують систему винагород та зумовлюють викид дофаміну, який називають гормоном щастя.
Зображення: Circle Creative Studio/ iStock.
Музика сильно впливає на емоції. Вона активує систему винагород, спричиняє викид дофаміну (гормону щастя) і може впливати на наші органи чуття, зокрема на те, як ми сприймаємо дотики. Коли музика особливо емоційна, у нас виникає відчуття тремтіння або з’являється гусяча шкіра. В цей момент у нашому мозку виникає феєрверк сигналів.
Науковці на чолі з Тібо Шабіном (Thibault Chabin) з Університету Франш-Конте в Бургундії простежили за цими процесами в мозку зі спеціальною технікою електроенцефалографії (ЕЕГ). Для так званої ЕЕГ високої щільності вчені помістили електроди на шкірі голови своїх піддослідних. Велика кількість електродів дала змогу з’ясувати, які ділянки мозку при цьому активуються.
Раніше для подібних досліджень використовували переважно інші способи візуалізації — функціональну магнітно-резонансну томографію (фМРТ) та позитрон-емісійну томографію (ПЕТ). Натомість в експерименті Шабіна та його колег піддослідні могли зручно розміститися на стільцях і через навушники слухати фрагменти своєї улюбленої музики.
Через внутрішньочерепний тиск піддослідних вдавалося виявити, наскільки емоційно вони сприймали музику і коли у них з’являлося відчуття мурашок на шкірі. Впродовж цього науковці вимірювали мозкову активність учасників.
Напередодні піддослідних також питали, в які моменти у них може з’явитися гусяча шкіра. «Учасники нашого дослідження могли точно передбачити моменти “гусячої шкіри” в пісні, — повідомив Шабін. — Але чимало таких моментів вони переживали під час інших, несподіваних пасажів».
Вимірювання ЕЕГ-даних виявило: коли піддослідні вважали музику особливо інтенсивною, проявлялася активність певних регіонів у мозку, зокрема в острівцевій корі, орбітофронтальній корі та в додатковій моторній ділянці. Ці регіони мозку важливі, зокрема, для опрацювання сенсорних вражень та емоцій, наприклад, під час навчання та планування послідовності рухів. Зокрема, в моменти гусячої шкіри в мозку піддослідних науковці спостерігали специфічну тета-активність.
Ця форма хвиль у мозку пов’язана з пам’яттю та очікуваними винагородами. За даними вчених, вона може вказувати на те, що в ці моменти активується система винагород і що виділяється гормон щастя дофамін. Попередні дослідження вже засвідчили, що таке активування може корелювати з відчуттям тремтіння.
Той, хто, слухаючи музику, особливо часто відчуває гусячу шкіру, ймовірно, має сильніший зв’язок між різними ділянками в мозку, зокрема префронтальною медіальною корою, острівцевою корою та частинами скроневої частки — структурами, що залучені до аудіального сприйняття та емоційного опрацювання. Це попередні дослідження вже довели.
Шабін та його колеги хоч і не змогли дослідити цей зв’язок безпосередньо, але підтвердили активність відповідних регіонів у мозку. «Той факт, що ми змогли виміряти активність цих ділянок з допомогою ЕЕГ, відкриває нові можливості для досліджень в інших контекстах, в сценаріях, наближених до повсякдення, та з групами, — сказав Шабін. — На відміну від складних технологій візуалізації ПЕТ та фМРТ, класичний ЕЕГ можна просто перенести з лабораторії в природне середовище. Це означає добрі перспективи для дослідження емоцій через музику».
Вчені хочуть наблизитися до питання, які еволюційні переваги мала/має наша сильна реакція на музику взагалі. «Неймовірно, бо музика, здавалося б, не має жодної біологічної переваги, — сказав Шабін. — Але активізація системи винагород при опрацюванні музичного задоволення доводить: музика має прадавні функції». Очевидно, що при цьому важливим є соціальний контекст. Але доки піддослідні перебували в томографах, цей контекст не вдавалося відтворити.
«Ми б хотіли в природних обставинах виміряти, як у піддослідних пов’язані реакція на музику з боку мозку та з боку організму», — пояснив Шабон. «Музиче задоволення — це дуже цікаве явище, що заслуговує стати об’єктом наступних розвідок, так ми врешті зможемо зрозуміти, чому музика для нас пов’язана з винагородою. Отже, й з’ясуваємо, чому музика — невід’ємна частина людського життя».
Elena Bernard
Warum Musik uns wohlig erschauern lässt
Frontiers in Neuroscience, 4. November 2020, 2020; doi: 10.3389/fnins.2020.565815
Зреферувала С.К.
08.11.2020