Рідна мова формує зв'язки в нашому мозку

Вчені проаналізували структуру мовних зв'язки носіїв німецької та арабської мов.

Вчені з Інституту когнітивних і мозкових наук Макса Планка в Ляйпціґу знайшли докази того, що мова, якою ми розмовляємо, монтує зв'язки в нашому мозку, які можуть визначати спосіб нашого мислення. За допомогою магнітно-резонансної томографії вони зазирнули вглиб мозку носіїв німецької та арабської мов і виявили відмінності у провідності між мовними ділянками мозку.

Сюеху Вей, яка є докторантом у дослідницькій групі Альфреда Анвандера та Анжели Фрідерічі, порівняла сканування мозку 94 носіїв двох дуже різних мов і показала, що мова, якою ми спілкуємося з дитинства, модулює провідність у мозку. Дві групи носіїв німецької та арабської мов були проскановані на магнітно-резонансному томографі (МРТ).

Зображення з високою роздільною здатністю не тільки показують анатомію мозку, а й за допомогою методу, який називається дифузійно-зваженою візуалізацією, дозволяють визначити зв’язність між ділянками мозку. Дані показали, що зв'язки аксональної білої речовини мовної мережі адаптуються до вимог і труднощів обробки рідної мови.

"Носії арабської мови продемонстрували сильніший зв'язок між лівою і правою півкулями, ніж носії німецької мови", – пояснив Альфред Анвандер, співавтор дослідження, яке нещодавно було опубліковане в журналі NeuroImage. "Це посилення також було виявлено між семантичними мовними ділянками і може бути пов'язане з відносно складною семантичною та фонологічною обробкою в арабській мові".

Як виявили дослідники, носії німецької мови демонструють сильніший зв'язок у мовній мережі лівої півкулі. Вони стверджують, що їхні висновки можуть бути пов'язані зі складною синтаксичною обробкою німецької мови, яка зумовлена вільним порядком слів і більшою відстанню між елементами речення.

"Зв'язність мозку модулюється навчанням і середовищем у дитинстві, що впливає на обробку та когнітивне мислення в мозку дорослої людини. Наше дослідження дає нове розуміння того, як мозок адаптується до когнітивних потреб, тобто як структурний мовний конектом формується під впливом рідної мови", – сказав Анвандер.

Це одне з перших досліджень, яке задокументувало відмінності між мозком людей, які виросли з різними рідними мовами, і може дати дослідникам спосіб зрозуміти міжкультурні відмінності в обробці інформації в мозку. У наступному дослідженні команда вчених проаналізує лонгітюдні структурні зміни в мозку арабськомовних дорослих, які вивчають німецьку мову протягом шести місяців.