49 ознак описують наш світ

Наш мозок потребує на диво мало ознак, щоб розпізнати стілець, собаку та всі інші об’єкти. Лише 49 ознак достатньо, щоб класифікувати майже все, доводить дослідження. На шкалі релевантних ознак – колір, форма та розмір, а також описи «може рухатися» або «пов’язаний із вогнем».

Шість із 49 основних ознак під час категоризації. Зображення: Hebart/ MPI CBS.

Як ми розпізнаємо піцу, ракету чи птаха? На перший погляд, це здається простим, адже всі речі мають певні специфічні ознаки: у птаха є крила і пір’я, у ракети – подовгаста форма, із сопло виривається вогонь, а піца – пласка, кругла, з начинкою. Щоб визначити об’єкт, мозок розкладає його на окремі ознаки та зіставляє цю комбінацію з розумовими категоріями.

Але які та скільки ознак визначає мозок в процесі цього внутрішнього аналізу? Це в досі наймасштабнішому тематичному дослідженні з’ясували Мартін Гебарт (Martin Hebart) та його колеги з Національного інституту психічного здоров’я в місті Бетесда. Для цього вони показали майже 5500 піддослідним різні комбінації з трьох об’єктів та попросили їх визначити один «зайвий», тобто такий, що найбільше відрізнявся від двох інших.

«Так вдалося з’ясувати, що учасники вважали особливо подібним і типовим для певної категорії», – пояснив Гебарт. Через загалом 1,5 мільйона комбінацій по три та відповіді піддослідних науковці змогли визначити, за якими ознаками люди класифікують та групують предмети.

Хитрість полягала ось у чому: якраз на підставі індивідуальних відмінностей можна найкраще визначити, які ознаки мають значення. Так одна особа, вибираючи між коалою, брецелем і килимом, називала коалу «зайвою», бо вона – єдина тварина, жива. Інша особа могла назвати брецель недоречним у цій групі, бо килим і коала – пухнасті. Це означає, що релевантні ознаки в цьому випадку «тваринний» і «пухнастий».

Результат: нашому мозку потрібно тільки 49 ознак, щоб розпізнати та класифікувати майже всі об’єкти. «Наші результати демонструють, як мало ознак нам потрібно, щоб визначити всі об’єкти в нашому середовищі», – сказав Гебарт. Тож для розпізнавання об’єкта, «який сюди не пасує», вистачає від 9 до 15 ознак об’єкта, засвідчують тести.

Серед 49 релевантних ознак такі: круглий, кольоровий, великий, а також підкатегорії, зокрема функції, приналежність до групи організмів або вартість. Також звучали такі описи: річ складається з одного великого чи з багатьох маленьких, подібних одне на одного об’єктів – як тарілка спагеті.

«По суті, ми пояснили основний принцип мислення, коли йдеться про визначення об’єктів», – сказав Гебарт. Але зараз також випливло багато нових питань, які можна проаналізувати з допомогою подібного підходу. Наприклад, залишається неясно, чи ознаки об’єкта, названі важливими, будуть однакові для всіх людей: «Як на них впливає стать, вік, культура, освіта та інші соціодемографічні чинники», – сказали вчені. І яку роль відіграє знайомство особи з об’єктом, на який вона дивиться?

Водночас результати прояснюють певні неврологічні явища: досі вважали, що пацієнти, які в результаті пошкодження мозку не можуть впізнати та ідентифікувати певних тварин, взагалі не впізнають живих істот. Але, ймовірно, постраждалі не можуть розпізнати ознаку «пухнастий», що визначальна для тварин. З цього могли б виникати нові форми терапії.

Зображення: wakila/ iStock.