Останні вибори в Ізраїлі можуть покласти край понад десятилітньому врядуванню Біньяміна Нетаньягу. Хоча попри втрату електоральних пунктів він усе ж не бажає здавати позицій, бо конче потребує прем’єрського імунітету.
Позачергові парламентські вибори відбулися в Ізраїлі 17 вересня. Вже вдруге за цей рік. Попередні позачергові проводили у квітні. Їх спричинила тривала політична криза в країні. Вибори тоді закінчилися абсолютним паритетом між двома основними конкурентами: опозиційний блок «Кахоль Лаван» і проурядова партія «Лікуд» отримали тоді по 35 місць у парламенті. Прем'єр-міністр країни Біньямін Нетаньягу у відведений термін не зумів сформувати коаліцію. Тому Кнесет довелося розпустити й призначити повторні вибори на вересень.
Патова ситуація може повторитися, оскільки зі створенням коаліції знову виникають нездоланні складнощі. Хоча шанс сформувати уряд усе ж існує. Все залежить від певних компромісів, від здатності ізраїльським топ-політиків піти на них.
Щойно у п’ятницю, 20 вересня, ізраїльському центрвиборчкому вдалося підрахувати всі сто відсотків виборчих бюлетенів. Останні два дні пішли на підрахунок голосів військовослужбовців Армії оборони Ізраїлю, дипломатів, а також неповносправних та пацієнтів лікарень, котрі самостійно не змогли дістатися до виборчих дільниць. Всі ці люди надсилали свої бюлетені листовно.
Бені Ґанц
Загалом це понад 280 тисяч голосів (приблизно 5,5 відсотка від загального числа виборців), і вони певним чином вплинули на остаточний розподіл місць у Кнесеті. Так, зокрема, опозиційний центристський блок «Кахоль-Лаван» під керівництвом начальника генштабу Бені Ґанца й ексміністра фінансів Яіра Лапіда, який і без того виходив лідером виборчих перегонів, додав до свого активу ще одного мандата. Таким чином «Кахоль-Лаван» матиме до своєї диспозиції 33-х депутатів у Кнесеті.
Права проурядова партія «Лікуд» забезпечила собі лише 31 мандат. Третю позицію займає «Об'єднаний арабський список» – у нього 13 мандатів. Четверте місце і дев’ять мандатів – у сефардської релігійної партії ШАС. Національно-патріотична партія правого спрямування «Наш дім Ізраїль» здобула вісім мандатів. Окрім них до Кнесету проходять ще чотири партії: «Яадут ха-Тора» – 8 мандатів, «Яміна» – 7, «Авода-Гешер» – 6, «Демократичний табір» – 5.
Партія «Наш дім Ізраїль» (НДІ) тривалий час була вірним союзником партії «Лікуд». НДІ традиційно підтримують вихідці з Радянського Союзу. Її голова Авігдор Ліберман народився у Кишиневі 1958 року. Він вже встиг попрацювати в кабінеті Нетаньягу і міністром закордонних справ, і главою військового відомства, і міністром транспорту.
Авігдор Ліберман
Утім, останнім часом спілка між двома партіями щось не складається. НДІ не до вподоби загравання Нетаньягу з ультрарелігійними партіями. Саме тому Ліберман не забажав входити до коаліції з «Лікуд», а це своєю чергою стало причиною останнього розпуску Кнесету.
Тепер же ситуація ще заплутаніша. Адже лідером перегонів, як ми вже зазначали, став центристський блок «Кахоль-Лаван». Попри те, що він має найбільше місць у Кенесеті, а отже пріоритетне право формувати коаліцію й уряд, потенційно він здатен затягти до гурту меншу кількість депутатів (інших партій), аніж прем’єрська партія «Лікуд». Різниця становить один-два багнети, але все ж.
Біньямін Нетаньягу
Нетаньягу, попри друге місце його партії, кров з носа прагне залишитися прем’єр-міністром. Цього, по-перше, вимагають його нестримні амбіції, а по-друге, небезпека кримінального переслідування. Вже на друге жовтня призначено початок досудових слухань щодо Нетаньягу, де йому доведеться доводити свою невинуватість. Адже прокуратура висунула прем'єру звинувачення в корупції і зловживанні владою.
Зразу після оголошення попередніх результатів виборів у ізраїльському політикумі заговорили про можливість створення так званої «великої коаліції». Голова НДІ Ліберман навіть вже озвучив пропозицію створити коаліцію трьох партій: своєї, «Кахоль-Лаван» і «Лікуд».
Зрештою для створення функціональної коаліції вистачило б об’єднатися лише двом найбільшим фракціям у Кнесеті. Адже для більшості потрібен 61 голос, а «Кахоль-Лаван» разом «Лікудом» диспонують 64-ма мандатами. Але створенню такого альянсу перешкоджає питання особи прем’єра. Нетаньягу прагне залишитися, про його мотиви ми вже говорили. Але на посаду з не меншою наполегливістю претендує і Бені Ґанц. Чи вдасться їм вирішити цю суперечку – великий знак питання. А без цього Кнесет знову потрапляє в патову ситуацію.
