У Природничому музеї Львова грандіозне свято – завершено усі роботи з підготовки виставки «Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова». Вчора, 21 червня, відбувся передпоказ для вибраної публіки, а з 26 червня прийти і подивитися експозицію зможе кожен охочий. Серед перших запрошених до музею був фотокореспондент Z Павло Паламарчук. Глянемо на унікальну виставку його очима.
Мамут найвеличніший, знайдений на початку ХХ століття в селі Старуня на Івано-Франківщині
Виставка створена в рамках проєкту «Динамічний музей» та стала першою частиною нової постійної експозиції Львівського державного природничого музею «Симфонія життя».
Головні експонати льодовикової експозиції – мамут найвеличніший і волохатий носоріг. Як розповіли представники музею, рештки доісторичних тварин виявили на початку ХХ століття в озокеритовій копальні біля села Старуня нині Івано-Франківської області. Кожна знахідка унікальна та має величезне значення для світової науки.
Носоріг волохтий – воістину унікальний експонат. Такі є лише у кількох музеях світу
«Мамут настільки добре зберігся, що робітники, які натрапили на знахідку, порізали його шкіру собі на черевики. Тому вчені, коли з’ясували, що це за знахідка, були змушені забирати шматки його шкіри у мешканців села через суд. Волохатий носоріг зберігся гірше, але якщо скелетів мамутів у світі досить багато, то рештки волохатих носорогів, знайдених не у вічній мерзлоті, представлені лише у кількох музеях світу», – розповіли наукові співробітники музею Наталя Дзюбенко та Андрій Бокотей.
Травоїдні з мамутової фауни
Втім, ще кілька років тому на мамута та носорога чекала сумна доля. Через брак фінансування найцінніші експонати десятиліттями залишалися в сховищі й могли бути назавжди втрачені. Усе змінилося 2012 року, коли Музей виграв у конкурсі «Динамічний Музей».
«Завдяки проєкту "Динамічний музей" співробітники музею розробили дорожню карту змін, які могли б зробити музей цікавим для сучасної аудиторії. Фонд підтримав цю програму й виконав свої зобов’язання. Крім реставрації доісторичних тварин, музей був оснащений сучасними мультимедійними технологіями, а його працівники пройшли навчання та стажування в найкращих музеях світу. Крім того, у будівлі встановлено новий ліфт для зручності людей з інвалідністю. Тепер музей зможе конкурувати з індустрією розваг і утриматися на культурній мапі України», – зазначила Тетяна Кухоцька, директорка з розвитку проєктів Фонду.
Рештки печерного ведмедя та інших хижаків з мамутової фауни
За словами Тетяни Кухоцької, ще до офіційного відкриття виставка серйозно зацікавила представників світової наукової спільноти. Хоча мамут і носоріг пролежали під землею тисячоліття, озокерит і інші нафтопродукти зупинили процеси розкладання. У результаті збереглися кістки та зуби, а також м’які тканини тварин. Більш того, своєчасна реставрація дала змогу зберегти експонати для подальших наукових досліджень і відкриттів.
Старунські знахідки 1907 року, у тому числі зуб волохатого носорога – експонат під №19
Вчора ж таки у Природничому музеї відбувся науковий круглий стіл. Вчені з України, Швейцарії та США обговорили свій досвід збереження унікальних музейних фондів. Як показав проєкт «Динамічний музей», українські музеї здатні йти в ногу з часом і зацікавити навіть найвибагливішого відвідувача завдяки впровадженню новітніх технологій і стандартів наукової діяльності.
Хатка мисливців на мамутів в дитячій зоні експозиції
«Сьогодні перед українськими музеями – нові виклики, і вони намагаються на них відповідати. У рамках проєкту «Динамічний музей» відбулося багато зустрічей з провідними світовими музейними фахівцями. На них обговорювали проблеми розвитку українських музеїв і ті виклики, які перед ними стоять. Ці обговорення я навіть даю своїм студентам прослуховувати як лекції», – зазначив учасник круглого столу, голова Асоціації музеїв і галерей Зеновій Мазурик.
Виставка «Льодовикова епоха: Повернення мамута до Львова» розкриває світ доісторичних тварин, допомагає дізнатися про їхнє життя з екранів моніторів і взяти участь в інтерактивних іграх. Відвідувачі також побачать, як полювали люди в доісторичні часи, погостюють у кроманьйонця, макет житла якого поряд із мамутом і носорогом також буде представлений на виставці.
Постать кроманьйонця, що полював на мамутів, оглядає професор Юрій Чорнобай, в минулому директор Природничого музею
22.06.2019