До Національного музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття імені Йосафата Кобринського повернувся експонат, втрачений сім чи вісім десятиліть тому, – книга 1784 року видання «Діяння апостолів», яку після ідеологічних чисток 1950-х вважали назавжди втраченою.
Доцент кафедри історії України і методики викладання історії Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Олег Єгрешій виявив старовинну богослужбову книжку з відбитком на форзаці овальної печатки «Український народний музей "Гуцульщина" імені о. Йосафата Кобринського в Коломиї». Такою печаткою користувалися в музеї у дорадянський час.
Низку музейних експонатів було втрачено під час відступу ворожих військ 1944 року (понад 240 предметів). Однак незрівнянно більше експонатів розграбували або знищили під час різноманітних цензурно-ідеологічних «чисток» у музеї, які тривали від кінця 1940-х до середини 1950-х. Це і збірка сфрагістики (печатки доби ЗУНР), і зброя (зокрема шабля полковника Армії УНР, очільника Кримської операції проти більшовиків Петра Болбочана), і колекція марок, і твори сакрального мистецтва тощо. «Чистка» торкнулася й бібліотеки. Багато зразків друкованої продукції або було спалено в дворі музею, або вивезено на папірню у селі Дятьківцях (Коломийська паперова фабрика) і перероблено на картон та сірий обгортковий папір. Це сотні книжок, підшивки журналів, газет, листівки, плакати, карти. Одним із небагатьох врятованих від знищення видань і є подарована (повернена) музеєві Олегом Єгрешієм книжка.
Книжка належить до відомого типу збірників, які мають загальну назву діяння апостолів. Розпочинається вона з передмови, де церковнослов’янською мовою описано історію цього видання. Там же знаходимо рік видання: 7284-й від створення світу, або 1784 рік від Різдва Христового.
Отже книжка з кінця вісімнадцятого століття, їй майже 250 років. Розпочинається текст зі «Сказання святого Єпіфанія Кіпрського о дванадцяти святих апостолах». Святий Єпіфаній Кіпрський або Саламінський (310–403) – один із ранніх отців Церкви, палестинський монах, єпископ міста Саламін на Кіпрі, письменник, богослов-полеміст. Святий і православної, і католицької Церков.
Науковці музею й університету при передачі книжки провели атрибуцію видання і спільно відновили її історію. Видано книжку 1784 року в межах Російської імперії. Подібні видання не були рідкістю і в Галичині, яка тоді належала до Речі Посполитої. Попередні власники – Микола Головач і священник Іван Самолевич. Їхні імена вказані на форзаці поряд із музейною печаткою. Причому першим власником був Микола Головач (його прізвище перекреслено), а потім уже Іван Самолевич. Головач був світською, а не духовною особою. А от Іван (або як пишуть шематизми – Іоанн) Самолевич був священником. Народився 1888 року. 1911 року вступив на навчання до духовної семінарії і ліцею імені святого Іоанна Золотоустого в Станиславові (курс навчання – чотири роки). Відомо, що 1925 року працював у селі Похівка Богородчанського деканату (експозитура, вів метрики). Від 1927 року і принаймні до 1938-го був парохом у селах Снятинщини. Стало працював у Белелуї і Красноставцях, а також (1927–1929) доїздив до Задубрівців. Є інформація про те, що працював також у Молодятині.
Невідомо, як і коли саме книжка стала надбанням музею. На ній немає інвентарного номера.
Подальшу повоєнну історію книжки відтворив Олег Єгрешій. У 1950-х роках це видання опинилося у підпільного священника Української греко-католицької церкви Ярослава Сірецького, який у той час був учителем у селі Дятьківцях біля Коломиї (від 1958 року село увійшло до складу Коломиї). Очевидно, книжку врятували від знищення на паперовій фабриці в Дятьківцях. У 1957 році отця Ярослава Сірецького заарештували і протягом 1957–1964 років він перебував у таборах Мордовії. Після його смерті 1990 року книга потрапила до двоюрідного брата священника – Володимира Сірецького. Ну, а від нього книжку отримав Олег Єгрешій.
Поверненню експоната з музейної збірки, який має цікаву історію, в музеї зраділи. Книжку Олег Єгрешій у присутності науковців повернув генеральному директорові Національного музею Ярославі Ткачук. Її одразу ж передали головному охоронцеві фондів музею Марії Тищенко, аби внести повернений експонат у музейні реєстри і знайти для нього місце у колекції стародруків та рідкісних видань.
22.07.2022