Путін знову залякує Європу й Америку ракетами. У самій же Росії рейтинг президента невпинно падає.
Світлі соціально-економічні перспективи і напружена міжнародна ситуація – дві ключові теми п'ятнадцятого послання до Федеральних зборів, з яким у середу, 20 лютого, виступив президент Росії Володимир Путін. Доповідь тривала близько півтора години. На тлі господарських негараздів російському лідерові нічого не залишалося, як посилити агресивність зовнішньополітичної риторики.
Так, Путін обіцяв росіянам у своєму посланні і підвищення зарплат та пенсій, і покращення соціальних програм, і збільшення кількості пільг... Ось тільки після декількох років економічної стагнації і зниження реальних доходів мешканців 1/6 частини суходолу нові обіцянки покращення сприймаються з не більшою довірою, ніж погрози голови Роскосмоса Дмитра Рогозіна злітати на Місяць і довести, що американців там не було.
Пригадаймо останню соціологію. Навіть контрольований державою Всеросійський центр дослідження громадської думки (ВЦДГД) зафіксував стрімке падіння рейтингу довіри до російського президента. Нині лише близько третини росіян довіряють своєму лідерові. Це історично найнижчий показник з 2005 року, він є майже катастрофічним для держави авторитарного типу.
Тож реванш Путін вирішив взяти у зовнішньополітичній царині. Передовсім він посварився пальчиком у бік Вашінґтона через вихід Америки з Договору про ракети малої і середньої дальності (ДРМСД). Сполучені Штати закидали Росії, що та першою порушила ДРМСД, розпочавши виробництво ракет 9М729. Шеф Кремля, своєю чергою, стверджує, що першими порушили договір американці, розмістивши ракети Tomahawk у Польщі та Румунії. Хоча насправді там інстальовані лише пускові установки, з яких теоретично можуть стартувати такі ракети. З цього приводу пригадується анекдот горбачовських часів боротьби з пияцтвом:
– Ми притягнемо вас до відповідальності за самогоноваріння! – суворо каже міліціонер чоловікові.
– Але ж я самогон не гнав, – виправдовується чоловік.
– Але апарат у вас є.
– То притягуйте вже й за зґвалтування.
– Для чого? Ви ж нікого не ґвалтували.
– Але ж апарат у мене є…
От такий веселий відступ. Зрештою й Путін вважає, що не варто журитися через американську ракетну загрозу, адже вже от-от Росія змусить здригнутися світ через свої нові ракети «Циркон», котрі літатимуть удев'ятеро швидше за звук. От така складова російського плану щодо підвищення обороноздатності країни на противагу чимраз все більш ворожій, як вважає Кремль, Америці.
«Ще про одну новинку, робота над якою йде успішно. У заплановані терміни безумовно буде завершена гіперзвукова ракета "Циркон" зі швидкістю польотів понад 9 махів на дальність понад 1000 кілометрів, здатна вражати як морські, так і наземні цілі. Її застосування передбачено з морських носіїв, серійних надводних кораблів і підводних човнів, вже збудованих і тих, що будуються під ракетні комплекси високоточної зброї "Калібр"», – гордо заявив Путін, зриваючи бурхливі оплески зали. Путін також розповів, що зараз успішно проходить випробування крилата ракета з ядерною руховою установкою «Буревестник», а також підводний безпілотний апарат з ядерною силовою установкою «Посейдон».
Глава російської держави попередив, що в разі появи американських ракет у Європі, Росія буде змушена вдатися до «дзеркальних і асиметричних дій». Тут зразу ж виникає алюзія з Михайлом Горбачовим, котрий ще 1987 року у дискусіях Кремля з Білим домом напередодні підписання ДРМСД погрожував Рональдові Рейґану «асиметричною відповіддю» на розташування американських ракет у Європі. Нагадаємо, що невдовзі після цього московського «асиметричного» залякування впав Берлінський мур, луснув комуністичний блок держав і, зрештою, розвалився Радянський Союз.
Хоча існує певна різниця між висловлюваннями кремлівських лідерів тоді, 32 роки тому, й зараз. Якщо Горбачов не бажав пояснювати, що б то мала означати та «асиметричність», то Путін все ж був відвертіший. «Скажу вже нині прямо й відверто, щоби ніхто нам ні в чому не докоряв, щоб усім було наперед відомо, про що тут йде мова. Росія буде змушена створити й розгорнути види озброєння, які можуть бути використані не лише щодо тих територій, з яких на нас виходитиме відповідна пряма загроза, але й щодо тих територій, де розташовані центри ухвалення рішень щодо використання загрозливих для нас ракетних комплексів», – пояснив Путін, знову зірвавши оплески залу.
Тобто російський президент фактично відкрито пригрозив Америці, що націлить на неї російські ракети. Чи можна трактувати це як свідчення того, що Путін більше не робитиме спроб порозумітися з Дональдом Трампом? Усвідомив, що це безнадійно? Чи, може, навпаки – підвищує тиск на главу Білого дому, щоби зробити його поступливішим? Скоріше – перше, з огляду на те, як активно Вашінґтон готує антиросійські «санкції з пекла» і що розслідування спецпрокурора Роберта Мюлера щодо втручання Росії у президентські вибори в США 2016 року підходить до успішного завершення. За таких умов Трамп, навіть якби мав налюб’язніші наміри щодо Росії, фактично нічим не зміг би допомогти своєму російському колезі.
І на завершення – ще один знаковий момент із доповіді Володимира Путіна. Описуючи актуальну ракетну суперечку з американцями, російський лідер кинув ніби ненавмисне таку фразочку: «А ще (Сполучені Штати, – Z) своїх сателітів мобілізують, котрі акуратненько, але все ж американцям підхрюкують». Це така собі фраза-тест на європейську реакцію. Адже фактично російський лідер обізвав європейських союзників Вашінґтона свинями, котрі «підхрюкують» своєму господареві, тобто США. Невже ті просто втруться й скажуть: «Свята роса»?
А тим часом у самій Росії, з огляду, знову ж, на свіжу соціологію, чимраз менше й менше мешканців досі пишаються новими ракетами. Запит на агресивну зовнішню політику, мілітаристську риторику, супроводжувану брязканням зброї, з кожним роком слабшає. Чимраз більше росіян дратують розповіді про нові ракети на тлі таяння зарплат і пенсій.
