Цього тижня Європейська Комісія привітала Латвію з виконанням усіх умов для входження в Європейську валютну унію. Тож, згідно з планом, балтійська держава перейде на євро вже від 1 січня 2014 року, ставши 18-м членом єврозони.
Через 23 роки після здобуття незалежності від Радянського Союзу і 10 років після вступу до Європейської Унії Рига повноцінно долучиться до європейської фінансової системи. Офіційна Латвія протягом багатьох років послідовно працювала над інтеґрацією в Західну Європу, втілюючи в життя давню мрію латиського народу, яку можна було б сформулювати словами Миколи Хвильового: «Геть від Москви! Орієнтуймося на Європу!»
Але наближення такого урочистого моменту сповнення мрій чомусь не будить великого захоплення серед посполитих латишів. Їх можна до певної міри зрозуміти, адже, з одного боку, національна валюта лат була, крім усього іншого, ще й символом незалежності, відновлення суверенітету.
З іншого боку, далеко не всі громадяни країни схвалюють запровадження єдиної європейської валюти, міт про бездоганність якої серйозно підточили перипетії останніх років. Багато латишів висловлюють своє невдоволення з того приводу, що уряд зіґнорував пропозиції щодо проведення референдуму з питання вступу до зони євро.
А проте більшість громадян позитивно ставляться до перспективи мати у своїх гаманцях банкноти, якими можна буде розраховуватися у 18 країнах — від Португалії до Естонії. Горді вони також з того, що Латвія заходить в палац євро не через чорний хід, а через головну браму, червоним хідником з високо піднятою головою.
Ще п'ять років тому, коли країна перебувала на дні фінансової кризи, мало хто вірив, що їй вдасться так блискуче виконати всі умови, необхідні для впровадження спільної європейської валюти. 2008 року латвійська економіка переживала спад, країна конче потребувала фінансової допомоги. Уряд алярмово провадив політику девальвації лата, стрімкого зниження цін і зарплатні.
І врешті-решт жорстка фіскальна політика Латвії дала свої позитивні наслідки. Згідно зі звітом статистичного відомства Європейської Унії Eurostat, від першого кварталу 2012 року до першого кварталу 2013 року країна продемонструвала зростання національного валового продукту на 5,6 відсотка, опинившись таким робом у європейських лідерах.
Зрозуміло, що в Латвії ще залишається маса проблем, найповажнішою з яких є безробіття, що змушує молодих латишів шукати щастя за кордоном. Купівельна спроможність громадян відновлюється занадто повільно, зростання економічної активності — далеко не таке як треба.
Утім найгірше вже позаду, латиші продемонстрували свою здатність у лиху годину «взять лапату і нє скігліть». Залишається сподіватись, що зразковий балтійський учень продемонструє весь свій хист, старання й дисципліну, а не намагатиметься халявити на ґальорці. Впровадження для всіх країн єврозони системи так званих «боргових гальм» подбає в майбутньому, щоб, зокрема, й Латвія не повторювала помилок минулого.
06.06.2013