Кремлівські тролі атакують Швецію

9 вересня у Швеції пройдуть парламентські вибори. Те, що Кремль намагається вплинути на їхні результати, вже ні для кого не є таємницею. Російські тролі стали чи не найактивнішими учасниками кампанії.

 

 

Ще на початку червня прем'єр-міністр Швеції соціал-демократ Стефан Льовен (Stefan Löfven) застерігав, що Росія намагатиметься вплинути на вибори до шведського Ріксдаґу. «Наша виборча система надійна. Ми знаємо, що кампанії впливу тривають, і Росія є найбільшою загрозою. Виходячи з даних, які у нас є про вибори, наприклад, у Франції та США, ми припускаємо, що нас не залишать в спокої. Наша влада дуже добре підготовлена, і якщо буде проходити кампанія впливу, ми не піддамося тим, хто її проводить», – стверджував Льовен у розмові з журналістами.

 

Зрозуміло, що Москва всі ці закиди намагалася спростувати. Посол РФ у королівстві Віктор Татарінцев в інтерв'ю шведській газеті Dagens Industri назвав стурбованість Стокгольма евентуальними спробами Москви вплинути на майбутні парламентські вибори «пустими обвинуваченнями і спробами демонізувати Росію». Він навіть покепкував зі шведів, нагадавши, як ті восени 2014 року шукали російські субмарини біля своїх берегів. Мовляв, одне й друге є «пошуком фантомів».

 


Стефан Льовен

 

Звична тактика для Кремля на міжнародній арені: заперечувати свою причетність до протиправних дій, а ще й до того намагатися виставити на сміх чиюсь нібито «параноїдальну пильність». Зрозуміло, що Стокгольм ці російські запевнення не заспокоїли – й не даремно.

 

Нині, коли до виборів до Ріксдаґу залишилося кілка днів, спроб Кремля різними засобами втрутитися у шведський виборчий процес виявлено більш ніж достатньо. Зокрема, СЕПО (Säkerhetspolisens) – підрозділ Головного поліційного управління Швеції, у завдання якого входить розкриття злочинів та запобігання злочинам проти державної безпеки – опублікував повідомлення для преси, де наведено приклади намагання російських тролів і гакерів вплинути на політичні преференції шведів. Повідомляється, що «були зламані вже існуючі, а також створено фальшиві екаунти в соціальних мережах з метою поширення дезінформації, щоб поляризувати і розколоти суспільство напередодні виборів». Ще одним прикладом названі «DoS-атаки і спроби зламати веб-сторінки політичних партій і організацій».

 

Про те, що шведські виборці можуть стати мішенню для російського втручання, попереджає ще одна установа – Шведська аґенція цивільної оборони і надзвичайних ситуацій, яка також керує в країні боротьбою з операціями іноземного впливу. За даними відомства, кремлівські тролі закидають країну дезінформацією та фейковими новинами.

 

Тож як нині виглядає партійно-політичний ландшафт Швеції і які політичні преференції громадян країни? Головною політичною силою все ще традиційно (уже понад сто років) залишається Соціал-демократична партія. Її очолює чинний прем'єр-міністр Стефан Льовен. Проте останнім часом вона стрімко втрачає популярність, а отже – політичний вплив і місця в парламенті.

 

Другою за впливовістю є Помірна коаліційна партія (Moderata samlingspartiet). Це правоцентристська політична сила, яка виступає за створення нових робочих місць і зниження податків. У 2006-му «поміркованим» вдалося на вісім років усунути соціал-демократів від влади й самим стати головною партією урядової коаліції.

 

На третю сходинку видерлася партія Шведські демократи (Sverigedemokraterna) – правопопулістська партія, яка лобіює антиімміґраційну й навіть ксенофобську політику. Очолює партію Їммі Окессон (Jimmie Åkesson) – чоловік з голлівудською зовнішністю, котрий останнім часом насолоджується рекордами своєї популярності.

 


Їммі Окессон

 

Далі йде Партія зелених. 2014 року їм вперше вдалося стати урядовою партією як молодшому партнеру урядової коаліції зі соціал-демократами.

 

У країні ще функціонують такі парламентські сили: ліберальна Народна партія, проаграрна Партія центру, колишня комуністична Ліва партія і Християнські демократи. Всі вони й зараз мають шанс пройти до Ріксдаґу, а можуть й поступитися – наприклад, Феміністській ініціативі чи неонацистському Північному руху опору – оскільки їхня соціологія «танцює» на межі прохідного бар’єра.

 

До речі, про актуальну соціологію. Хоча ні, спершу нагадаємо про чинну парламентську ситуацію. На останніх парламентських виборах соціал-демократи набрали 31 відсоток голосів. Це їм забезпечило лише 113 місць у 349-місному Ріксдазі. Навіть залучення до коаліції «зелених», за котрих проголосувало 6,89%, не змогло забезпечити більшості, адже ті здобули лише 25 мандатів. Тож довелося сформувати коаліцію меншості, що в Швеції аж ніяк не є чимось дивовижним і вже неодноразово практикувалося.

 

Про свою підтримку коаліції без входження в неї заявила Ліва партія, за котру проголосувало 5,72%, що дозволило їй здобути 21 місце в парламенті. Решта партій – Помірна коаліційна партія (23,33%, 84 місця), Шведські демократи (12,86%, 49 місць), Партія центру (6,11%, 22 місця), Народна партія (5,42%, 19 місць), Християнські демократи (4,57%, 16 місць) – хоч і заявили про свою опозиційність, проте намагалися не перешкоджати кабінетові міністрів реалізовувати свою програму.

 

Останні передвиборчі опитування громадської думки у Швеції провів інститут Skop. Результати засвідчили ще стрімкіше падіння популярності Соціал-демократичної партії. Нині за неї готові проголосувати лише 23,8 відсотка шведів. Здали свої позиції і «помірковані», впавши до 17%. Тим часом рейтинг Шведських демократів із колишніх 13 відсотків зріс до двадцяти. Таким чином праві популісти стали головними вигодонабувачами втрати популярності так званих «великих партій».

 

Чи означає це, що праві популісти, котрі, хоч ще поки й не вихваляють Путіна, проте схильні релятивізувати його злочини на міжнародній арені та у внутрішній політиці, зможуть прийти в Швеції до влади? Сподіваємося, що ні. Існує все ж надія на так звану «велику коаліцію» соціал-демократів і поміркованих. Хоча слід бути готовим і до гіршого сценарію, який, наприклад, було розіграно в Австрії чи Італії.

 

Російські інформаційні атаки на шведів тривають уже кілька місяців. Кремлівські тролі поширюють переконливо сформульовані новини і політично значимі чутки з приводу соціальних заворушень і аморальних інцидентів. Найчастіше російські аґенти піднімають проблему міґрації, яка стає чимраз болючішою для шведського суспільства. Вони підкидають чимраз потужніші арґументи прихильникам ксенофобії, збиваючи з конструктивного річища внутрішні дебати щодо імміграції. «Мета Росії полягає в розпалюванні внутрішніх суперечок у Швеції і відволіканні уваги від російських дій в інших країнах Європи», – зазначає у своїй заяві Шведська аґенція цивільної оборони і надзвичайних ситуацій.

 

Зерно розбрату, засіяне кремлівськими тролями, лягає на благодатний ґрунт через помилки уряду Швеції, які призвели до того, що брехливі новини виглядають достовірними. Проблеми імміграції та стрімко зростаючого рівня злочинності дійсно розколюють країну. Росія ж просто намагається використовувати ці розбіжності у власних інтересах.

 

Швеція завжди була країною, привітною до біженців. Та коли почалася міґраційна криза в Європі, Швеція мусила приймати новоприбулих гостей з Африки й Азії на межі своїх можливостей.

 

У цілій величезній скандинавській країні мешкає лише трохи більше десяти мільйонів людей. От до них за один лише 2015 рік, на піку міґраційної кризи, прибуло рекордні 163 тисячі біженців. Урядовці взялися за голову: що робити з такою кількістю прибульців. Довелося запроваджувати термінові заходи. На кордоні встановили тимчасові пункти контролю, посилили правила в'їзду до країни.

 

Проблему врешті-решт було вирішено. Щобільше, завдяки імміґрантам вдалося оживити багато галузей народного господарства, які занепадали у зв’язку з демографічною кризою, тобто старінням населення. Утім, щоб у цій царині запам’ятався лише негатив, за роботу взялися кремлівські тролі.

 

Як визначили шведські спецслужби, робота тролів була спрямована передовсім на вишукування чи видумування страшних епізодів за участі міґрантів. Окрім того, діяльність багатьох тролів була спрямована на підтримку саме Шведських демократів, а партія й сама активно наганяла міґрантських страхів.

 

Ми вже розповідали раніше про дослідження, проведені СЕПО і Шведською аґенцією цивільної оборони і надзвичайних ситуацій. Свій внесок у виявлення кремлівських ботів зробило й Міністерство оборони. «Дослідження уряду Швеції виявило недавнє збільшення кількості бот-екаунтів на Twitter перед виборами 9 вересня, встановивши, що 40% з них, ймовірно, підтримують антиімміґранську партію "Шведські демократи", яка, згідно з очікуваннями, набере більше голосів», – йдеться в повідомленні шведської Аґенції досліджень для Міноборони. Підраховано, що кількість ботів, які обговорюють політику Швеції, збільшилася майже вдвічі з липня до серпня.

 

У контексті російської пропагандистської кампанії не слід, зокрема, забувати, що Швеція – фактично єдина країна, яка може перешкодити реалізації газпромівського мегапроекту «Північний потік – 2».  Адже підводна його частина мала б пройти через шведську акваторію. А більшість депутатів Ріксдаґу виступають проти газогону. Обійти Швецію було б для Росії непомірно коштовним задоволенням. Значно дешевше профінансувати проходження до парламенту «своїх» сил.

 

Кремль традиційно у своїй гібридній інвазії підтримує правих радикалів – Національний фронт у Франції, Партію свободи в Австрії, Йоббік в Угорщині, «Альтернативу для Німеччини» у ФРН, «Лігу» в Італії тощо. Тому зовсім не дивує, що інформаційно-пропагандистська кампанія Кремля спрямована передовсім на допомогу правопопулістській партії «Шведські демократи».

 

Окрім того, у Швеції кремлівські аґенти підтримують й неонацистів з Північного руху опору. Останні, наприклад, активно використовують для спілкування соціальну мережу «Вконтактє» замість Фейсбуку, адже підлеглі Марка Цукерберга тепер ретельно відслідковують праворадикальні й ксенофобські групи.

 

Хоча підтримкою радикалів Москва не обмежується. З не меншим завзяттям кремлівські боти й тролі працюють на те, щоби підірвати у шведів саму віру в демократичні інститути, розбудити апатію, нехіть до участі в політичному житті. А варто зазначити, що досі електоральна фреквенція шведів була однією з найвищих у світі – вона ніколи не опускається нижче 80 відсотків, а часто перескакує й 90%. Попри все, вони вірять у демократію, чесні вибори, справедливу політику. Сподіватимемося, що й цього разу шведи зуміють гідно протистояти гібридній кремлівській інвазії.

 

 

06.09.2018