Президент України Петро Порошенко заявив, що у нього і в президента Польщі Анджея Дуди є чітке розуміння – історичні конфлікти між країнами вигідні Росії – й висловив сподівання на те, що сторони знайдуть шлях будувати спільне майбутнє. Порошенко також висловився за відновлення знищених у Польщі пам'яток.
Про це він сказав під час спільної прес-конференції у Харкові, повідомляє "Укрінформ".
"У мене й у пана президента є абсолютно чітке розуміння – з історичних конфліктів між Україною та Польщею виграє одна сторона, і це не Україна і не Польща, а Росія", – сказав Порошенко.
Він також наголосив, що історію треба залишити історикам, а "політики мають займатися майбутнім".
Порошенко запевнив, що реакція української сторони є абсолютно простою: будь-яка руйнація пам'ятників є вандалізмом. Пам'ятники будуть відбудовані або вже відбудовані місцевою владою, наголосив Президент.
Зі свого боку Дуда наголосив, що сторонам слід прагнути до історичної правди, але такими чином, щоб побудувати міст дружби.
"У контексті історії ми повинні дбати про те, щоб за всяку ціну прагнути до правди й щоб неправда не накладала тіні на відносини між нашими країнами, а насамперед між нашими народами", – сказав Дуда.
Він додав, що президенти обох країн домовилися не проводити чергових увічнень, пов'язаних із періодами, котрі передували Другій світовій війні, у її ході та відразу після неї, які не спираються на науково перевірені докази.
"Я маю на увазі насамперед ексгумації. Це дуже важливий елемент. Я звернувся сьогодні до пана Президента з дуже чітким закликом – що треба повернути згоду на ексгумації і по той, і по цей бік кордону, щоб у кожному випадку увічнення могло відбуватися внаслідок проведених досліджень", – наголосив Дуда.
У цьому контексті він зауважив, що йому дуже сумно чути про випадки знищення пам'ятників, бо це зачіпає почуття тих, чиї рідні загинули. "Але я також хвилююсь за ті випадки, коли через увічнення фальсифікується історія і створюються факти, яких не було в історії", – наголосив президент Польщі.
Він звернувся із закликом до політиків бути поміркованими у своїх виступах і не діяти емоційно, "бо це складні справи".
"Для того, щоб будувати майбутнє, ми повинні намагатися підходити до цього спокійно і прямувати до правди, але таким чином, щоб через цю правду побудувати міст до дружби між нашими народами, а не роз'ятрювати рани і нищити те, що дотепер вдалося збудувати", – резюмував Дуда.
"Українська правда" доповнює цей епізод: коли журналіст запитав у Дуди про те, що він думає про поновлення пам'ятників УПА в Польщі, президент відповів, що з болем сприймає будь-які акти вандалізму щодо пам'ятників, але водночас важливо, щоб пам'ятники були справжніми і не ранили почуття людей.
"Треба встановити, чи в цьому місці дійсно є могили, хто в цих могилах спочиває, щоб це місце можна було позначити як могилу загиблого в боротьбі, встановити його прізвище, дату народження та смерті", – запропонував Дуда.
Він зазначив, що увічнювати треба конкретних осіб.
Як писав Z, у середу президенти України та Польщі під час переговорів у Харкові домовилися про зняття мораторію на ексгумації, а також постановили, що українсько-польську комісію з вивчення історичних питань представлятимуть віце-прем'єр-міністри.
"Ми домовилися підвищити рівень комісій співробітництва з історичних питань, звернутися до наших урядів – рівень комісії має бути на рівні віце-прем'єр-міністрів", – сказав Порошенко.
Він зазначив, що Україну в комісії представлятиме віце-прем'єр Павло Розенко.
"Упевнений в тому, що ми зможемо продемонструвати досить швидкий і значний прогрес у цьому напрямі. Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом і в результаті ефективної розмови ми зможемо нарешті дати "зелене світло" для продовження процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам'ятників, недопущення вандалізму, для того, щоб прибрати будь-які сенситивні моменти з нашого співробітництва", – додав голова держави.
Натомість президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що комісія має якомога швидше вирішити питання зняття мораторію на ексгумацію. "Ми домовилися з паном президентом, що якомога швидше звернемося – я до віце-прем'єр-міністра і міністра культури Глинського – щоб на рівні віце-прем'єр-міністрів і міністрів культури були проведені узгодження щодо якнайшвидшого зняття заборони на ексгумацію", – сказав Дуда.
Петро Порошенко заявив, що україно-польські стосунки не можуть залежати від натиску історичного минулого.
"Ми досягли спільної думки, що історія не повинна впливати на стратегічний характер українсько-польських відносин", – сказав Президент.
"Треба пам'ятати героїв минулого, шанувати пам'ять невинних жертв, але твердо треба рухатися вперед. Історію ми вже не змінимо, але повинні й можемо змінити сьогоднішній день і створити кращі умови для майбутнього, щоб ніколи і ніхто не міг вселити ні в серця українців, ні в серця поляків ні ненависті, ні ворожнечі", – додав голова держави.
Нагадаємо, українська та польська сторони домовилися розпочати діалог про зняття мораторію на ексгумації та облаштування місць пам'яті 17 листопада, під час зустрічі президентських радників Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського в Кракові.
"Сторони погодились з необхідністю зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного їх відновлення", – повідомила тоді Адміністрація президента України.
Єлісєєв та Щерський також погодилися з важливістю продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей.
Адміністрація Анджея Дуди подала свій звіт про цю зустріч із кількома додатковими деталями. Так, офіційна Варшава не посоромилася нагадати, що саме Україна мусить скасувати заборону на проведення пошуків та ексгумацій. Також офіс Дуди анонсував проведення міжурядових переговорів між віце-прем'єром Пйотром Ґлінським та українським віце-прем'єром з соціальних та гуманітарних питань Павлом Розенком.
Офіційна Варшава пропонувала вивести історичний діалог між Україною та Польщею на урядовий рівень віддавна, в чому оглядачі вбачали бажання відсторонити від переговорів Український інститут національної пам'яті та Володимира В'ятровича.
Нагадаємо, у жовтні віце-прем'єр Пйотр Ґлінський мав візит до Києва, під час котрого пропонував провести переговори про зняття заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, а також леґалізації неофіційних пам'яток на урядовий рівень.
У Києві Ґлінський відбув переговори із міністром культури Євгеном Нищуком і, схоже, отримав відмову на свої пропозиції. У заяві, поширеній 24 жовтня, Нищук поінформував: "Польська сторона запропонувала винести його обговорення на вищий політичний рівень, створивши для цього спеціальну міжурядову комісію чи використавши існуючу Міжурядову українсько-польську комісію у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей. Учасники обговорення з українського боку зазначили недоречність такої пропозиції, оскільки зазначена Комісія створена на виконання угоди між урядом України та урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей і має чіткий предмет регулювання", – заявив Нищук.
Пан Євген тоді наголосив, що "українська сторона вважає не вичерпаним потенціал переговорів між уповноваженими на сьогодні для цього структурами" – інститутами національної пам‘яті обох країн, міністерств культури, комісіями з питань поховань. "Українська сторона вважає, що існуючі на сьогодні механізми та інституції мають бути використані для вирішення спірних питань в сфері збереження місць пам’яті і запропонувала найближчим часом провести переговори за участі уповноважених для цього представників УІНП, Державної міжвідомчої комісії з питань поховань жертв війни та репресій, ІПН та міністерств культури обох країн", – зазначав Нищук.
Офіс президента Польщі згодом підтвердив, що візит Пйотра Ґлінського був "оказією для надання українській стороні польських очікувань щодо найважливіших проблем у стосунках польсько-українських".
Водночас посол України у Польщі Андрій Дещиця по завершенні переговорів між Єлісєєвим і Щерським заявляв, що інформація про спробу усунути від переговорів В'ятровича неправдива.
"Йдеться насамперед про те, що здійсненням пошуково-ексгумаційних робіт і вшануванням місць пам'яті мають займатися інституції, які за це відповідають. З українського боку інституцією, яка відповідає за такі питання, є Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, головою якої є віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. З польської сторони за ці питання частково відповідає віце-прем'єр, міністр культури Ґлінський. Чому частково? Тому що у компетенції Міністерства культури є питання увічнення місць пам'яті, а пошуково-ексгумаційними роботами в Польщі займається Інститут національної пам'яті. Тому до цієї формули співпраці потрібно буде залучати польський ІНП. Натомість у нас за ці питання відповідає міжвідомча комісія, яка, в тому числі, включає представників Українського ІНП, інших центральних органів влади тощо", – розповів Дещиця.
13.12.2017