Президенти України та Польщі під час переговорів у Харкові домовилися, що українсько-польську комісію з вивчення історичних питань представлятимуть віце-прем'єр-міністри.
Про це по завершенні розмови повідомив Президент України Петро Порошенко, інформує аґенція "Інтерфакс-Україна".
"Ми домовилися підвищити рівень комісій співробітництва з історичних питань, звернутися до наших урядів – рівень комісії має бути на рівні віце-прем'єр-міністрів", – сказав Порошенко.
Він зазначив, що Україну в комісії представлятиме віце-прем'єр Павло Розенко.
"Упевнений в тому, що ми зможемо продемонструвати досить швидкий і значний прогрес у цьому напрямі. Ми очікуємо, що комісія збереться найближчим часом і в результаті ефективної розмови ми зможемо нарешті дати "зелене світло" для продовження процесу наукового вивчення, ексгумації, збереження пам'ятників, недопущення вандалізму, для того, щоб прибрати будь-які сенситивні моменти з нашого співробітництва", – додав голова держави.
Натомість президент Польщі Анджей Дуда зазначив, що комісія має якомога швидше вирішити питання зняття мораторію на ексгумацію. "Ми домовилися з паном президентом, що якомога швидше звернемося – я до віце-прем'єр-міністра і міністра культури Глинського – щоб на рівні віце-прем'єр-міністрів і міністрів культури були проведені узгодження щодо якнайшвидшого зняття заборони на ексгумацію", – сказав Дуда.
Петро Порошенко заявив, що україно-польські стосунки не можуть залежати від тиску історичного минулого.
"Ми досягли спільної думки, що історія не повинна впливати на стратегічний характер українсько-польських відносин", – сказав Президент.
"Треба пам'ятати героїв минулого, шанувати пам'ять невинних жертв, але твердо треба рухатися вперед. Історію ми вже не змінимо, але повинні й можемо змінити сьогоднішній день і створити кращі умови для майбутнього, щоб ніколи і ніхто не міг вселити ні в серця українців, ні в серця поляків ні ненависті, ні ворожнечі", – додав голова держави.
Нагадаємо, українська та польська сторона домовилися розпочати діалог про зняття мораторію на ексгумації та облаштування місць пам'яті 17 листопада, під час зустрічі президентських радників Костянтина Єлісєєва та Кшиштофа Щерського в Кракові.
"Сторони погодились з необхідністю зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного їх відновлення", – повідомила тоді Адміністрація президента України.
Єлісєєв та Щерський також погодилися з важливістю продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей.
Адміністрація Анджея Дуди подала свій звіт про цю зустріч із кількома додатковими деталями. Так, офіційна Варшава не посоромилася нагадати, що саме Україна мусить скасувати заборону на проведення пошуків та ексгумацій. Також офіс Дуди анонсував проведення міжурядових переговорів між віце-прем'єром Пйотром Ґлінським та українським віце-прем'єром з соціальних та гуманітарних питань Павлом Розенком.
Офіційна Варшава пропонувала вивести історичний діалог між Україною та Польщею на урядовий рівень віддавна, в чому оглядачі вбачали бажання відсторонити від переговорів Український інститут національної пам'яті та Володимира В'ятровича.
Нагадаємо, у жовтні віце-прем'єр Пйотр Ґлінський мав візит до Києва, під час котрого пропонував провести переговори про зняття заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, а також леґалізації неофіційних пам'яток на урядовий рівень.
У Києві Ґлінський відбув переговори із міністром культури Євгеном Нищуком і, схоже, отримав відмову на свої пропозиції. У заяві, поширеній 24 жовтня, Нищук поінформував: "Польська сторона запропонувала винести його обговорення на вищий політичний рівень, створивши для цього спеціальну міжурядову комісію чи використавши існуючу Міжурядову українсько-польську комісію у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей. Учасники обговорення з українського боку зазначили недоречність такої пропозиції, оскільки зазначена Комісія створена на виконання угоди між урядом України та урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей і має чіткий предмет регулювання", – заявив Нищук.
Пан Євген тоді наголосив, що "українська сторона вважає не вичерпаним потенціал переговорів між уповноваженими на сьогодні для цього структурами" – інститутами національної пам‘яті обох країн, міністерствами культури, комісіями з питань поховань. "Українська сторона вважає, що існуючі на сьогодні механізми та інституції мають бути використані для вирішення спірних питань в сфері збереження місць пам’яті і запропонувала найближчим часом провести переговори за участі уповноважених для цього представників УІНП, Державної міжвідомчої комісії з питань поховань жертв війни та репресій, ІПН та міністерств культури обох країн", – зазначав Нищук.
Офіс президента Польщі згодом підтвердив, що візит Пйотра Ґлінського був "оказією для надання українській стороні польських очікувань щодо найважливіших проблем у стосунках польсько-українських".
Водночас посол України у Польщі Андрій Дещиця по завершенні переговорів між Єлісєєвим і Щерським заявляв, що інформація про спробу усунути від переговорів В'ятровича неправдива.
"Йдеться насамперед про те, що здійсненням пошуково-ексгумаційних робіт і вшануванням місць пам'яті мають займатися інституції, які за це відповідають. З українського боку інституцією, яка відповідає за такі питання, є Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, головою якої є віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. З польської сторони за ці питання частково відповідає віце-прем'єр, міністр культури Ґлінський. Чому частково? Тому що у компетенції Міністерства культури є питання увічнення місць пам'яті, а пошуково-ексгумаційними роботами в Польщі займається Інститут національної пам'яті. Тому до цієї формули співпраці потрібно буде залучати польський ІНП. Натомість у нас за ці питання відповідає міжвідомча комісія, яка, в тому числі, включає представників Українського ІНП, інших центральних органів влади тощо", – розповів Дещиця.
13.12.2017