Посол України у Польщі Андрій Дещиця повідомив, що на засіданні консультаційного комітету президентів у Кракові досягнуто згоди про відновлення понищених українських пам'яток на території Польщі.
Про це Дещиця сказав у інтерв'ю аґенції "Укрінформ", коментуючи підсумки переговорів делеґацій, очолюваних заступником голови Адміністрації Президента Костянтином Єлісєєвим та керівником офісу президента Польщі Кшиштофом Щерським.
Андрій Дещиця та Костянтин Єлісєєв на переговорах у Кракові
"У ЗМІ з'явилася інформація про те, що одним із досягнень цієї зустрічі було рішення про відновлення пошукових та ексгумаційних робіт в Україні. Але насправді це було лише одне з питань, яке погоджене обома сторонами в цій спільній заяві. Крім того, було досягнуто порозуміння у питаннях відновлення українських місць пам'яті на території Польщі, які стали об'єктами актів вандалізму ще з 2014 року", – повідомив посол.
З його слів, попередньо йдеться про сім об'єктів – "ми говорили про всі з них". "Їхнє відновлення відбуватиметься крок за кроком, із врахуванням особливостей кожного конкретного випадку й усіх юридичних процедур", – прокоментував амбасадор.
Загалом, як зазначив Андрій Дещиця, "зустріч посприяла тому, що емоції трохи спали". Хочу відзначити, що сама атмосфера розмови і заяви чи позиції сторін, які були висловлені під час зустрічі, демонстрували обопільну готовність до конструктивної співпраці. Обидві сторони визнавали, що ця напруженість не потрібна у наших двосторонніх відносинах", – запевнив український дипломат.
Коментуючи інцидент із недопуском на територію Польщі секретаря міжвідомчої комісії з увіковічення пам'яті жертв війни та політичних репресій Святослава Шеремети – а це трапилося через півдоби по завершенні переговорів у Кракові – Андрій Дещиця сказав, що недопуск, імовірно, умовлений технічними причинами. "На жаль, так сталося, що домовленостей було досягнуто у п'ятницю, а в суботу пан Шеремета поїхав на кордон. Звичайно, на цей момент ці домовленості ще не почали працювати", – пояснив дипломат.
З його слів, Україна погодилася з правом Польщі на "чорний список", водночас Київ наполягає на тому, щоб із нього вилучили офіційних осіб.
"Існування списку на заборону в'їзду в якусь країну громадянам інших держав аргументується тим, що ці особи можуть загрожувати нацбезпеці держави. Така практика існує в усьому світі. Оскільки з боку польського МЗС звучали заяви, що вони створили списки, де є українські державні службовці, це питання також обговорювали у Кракові. Сторони визнали, що потрібно працювати над тим, щоб у таких списках не було осіб, які, попри інші політичні та наукові переконання, займають посади в державних органах і не загрожують національній безпеці. Було домовлено, що з ініціативи співголів буде ще раз переглянуто існуючі списки, оскільки їх створюють відповідні спецслужби, і підійти зважено до кожного випадку. У цих списках мають залишитися лише особи, які справді своєю діяльністю загрожують безпеці країни, які порушили законодавство країни, наприклад, через незаконне відвідання окупованих територій України чи участь в акціях проти територіальної цілісності й державного суверенітету", – заявив Дещиця.
Окрім того, український посол запевнив, що уряд не виштовхує директора Українського інституту національної пам'яті Володимира В'ятровича із переговорів, а залучення до процесу віце-прем'єр-міністра Павла Розенка зумовлене його офіційним статусом.
"Йдеться насамперед про те, що здійсненням пошуково-ексгумаційних робіт і вшануванням місць пам'яті мають займатися інституції, які за це відповідають. З українського боку інституцією, яка відповідає за такі питання, є Державна міжвідомча комісія у справах увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій, головою якої є віце-прем'єр-міністр Павло Розенко. З польської сторони за ці питання частково відповідає віце-прем'єр, міністр культури Ґлінський. Чому частково? Тому що у компетенції Міністерства культури є питання увічнення місць пам'яті, а пошуково-ексгумаційними роботами в Польщі займається Інститут національної пам'яті. Тому до цієї формули співпраці потрібно буде залучати польський ІНП. Натомість у нас за ці питання відповідає міжвідомча комісія, яка в тому числі включає представників Українського ІНП, інших центральних органів влади тощо", – відповів Дещиця.
Нагадаємо, на засіданні консультаційного комітету 17 листопада заступник голови Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та керівник канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський домовилися про зняття заборони проведення ексгумаційних робіт, накладеної українськими службами у відповідь на низку актів вандалізму у Польщі.
"Сторони погодились з необхідністю зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт та спільного їхнього відновлення. У цьому контексті було домовлено провести міжурядову зустріч на рівні віце-прем’єр-міністрів найближчим часом", – повідомили в АП.
Єлісєєв та Щерський також погодилися з важливістю продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей.
Адміністрація Анджея Дуди подала свій звіт про цю зустріч із кількома додатковими деталями. Так, офіційна Варшава не соромиться нагадати, що саме Україна мусить скасувати заборону на проведення пошуків та ексгумацій.
Натомість міжурядові переговори мають відбутися між віце-прем'єром Пйотром Ґлінським та українським віце-прем'єром з соціальних та гуманітарних питань Павлом Розенком.
Нагадаємо, що неповний місяць тому Ґлінський мав візит до Києва, під час котрого пропонував підвищити переговори про зняття заборони на проведення пошуково-ексгумаційних робіт, а також леґалізації неофіційних пам'яток аж на урядовий рівень – у чому запідозрили спробу оминути Український інститут національної пам'яті та Володимира В'ятровича.
У Києві Ґлінський відбув переговори із міністром культури Євгеном Нищуком і, схоже, отримав відмову на свої пропозиції. У заяві, поширеній 24 жовтня, Нищук поінформував: "Польська сторона запропонувала винести його обговорення на вищий політичний рівень, створивши для цього спеціальну міжурядову комісію чи використавши існуючу Міжурядову українсько-польську комісію у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей. Учасники обговорення з українського боку зазначили недоречність такої пропозиції, оскільки зазначена Комісія створена на виконання угоди між урядом України та урядом Республіки Польща про співробітництво у справі охорони та повернення втрачених і незаконно переміщених під час Другої світової війни культурний цінностей і має чіткий предмет регулювання", – заявив Нищук.
Пан Євген тоді наголосив, що "українська сторона вважає невичерпаним потенціал переговорів між уповноваженими на сьогодні для цього структурами" – інститутами національної пам'яті обох країн, міністерств культури, комісіями з питань поховань. "Українська сторона вважає, що існуючі на сьогодні механізми та інституції мають бути використані для вирішення спірних питань в сфері збереження місць пам’яті, і запропонувала найближчим часом провести переговори за участі уповноважених для цього представників УІНП, Державної міжвідомчої комісії з питань поховань жертв війни та репресій, ІПН та міністерств культури обох країн", – зазначав Нищук.
Ініціатором засідання 8 листопада виступив Президент України Петро Порошенко. В Адміністрації Президента заявили, що засідання скликають "задля зміцнення стратегічного партнерства між Україною та Республікою Польща" і "щоб уникнути подальшої ескалації напруги", усвідомлюючи потребу вирішувати "будь-які проблемні питання" у двосторонніх зносинах винятково "у цивілізований європейський спосіб".
9 листопада офіс президента Польщі повідомив, що приймає запрошення для переговорів, і це буде "чергова, після останніх візитів до України віце-прем'єра польського уряду Пйотра Ґлінського і міністра закордонних справ Вітольда Ващиковського, оказія для надання українській стороні польських очікувань щодо найважливіших проблем у стосунках польсько-українських". "Президент Анджей Дуда також покладається на особисті дії Президента Петра Порошенка в контексті теперішнього стану двосторонніх стосунків", – прокоментували в канцелярії Дуди.
22.11.2017