Політичне протистояння в Польщі отримало новий поворот. Двох представників тепер уже опозиційної партії «Право і справедливість» (ПіС), які раніше обіймали найвищі посади в МВС, відправили до в'язниці прямо з президентського палацу.
У четвер, 11 січня, на вулиці Варшави вийшли десятки тисяч поляків (МВС каже про 35 тисяч, представники опозиції – про 300 тисяч, незалежні спостерігачі – про 70–80 тисяч). Вони продефілювали вулицями польської столиці у рамках протестної демонстрації під назвою «Марш вільних поляків» (Marsz Wolnych Polaków), організованою донедавна урядовою партією «Право і справедливість» під головуванням Ярослава Качинського. Акція мала чітку антиурядову спрямованість. Багато демонстрантів несли транспаранти з критикою (чи радше образами) чинного прем’єра Дональда Туска на кшталт: «Туск – п'ята колона», «Ми пережили росіян, переживемо і Туска», «Це Польща, а не Тусколенд».
Дональд Туск щойно місяць тому після багаторічної перерви повернувся в крісло прем'єра. З моменту свого затвердження на посаді він доклав нівроку зусиль, щоб радикально змінити внутрішню і зовнішню політику Польщі. У цій справі він увійшов в жорстку конфронтацію з президентом Анджеєм Дудою, який є репрезентантом ПіС. А глава держави, як відомо, має право накласти вето на будь-яке рішення Сейму, зокрема пов’язане з проведення реформ, націлених на лібералізацію чинного законодавства країни.
Тертя між двома гілками влади почали проявлятися ледь не відразу по формуванню нового уряду. Перший жорсткий клінч відбувся під час намагання нової влади реформувати структуру державних засобів масової інформації. Адже одним із засадничих передвиборчих програмних пунктів партій чинної урядової коаліції було проведення радикальних змін у державних мовниках. Вони стверджували, що державні ЗМІ стали засобом пропаганди за вісім років перебування при владі партії «Право і справедливість». Тож новостворена коаліція під проводом Туска пообіцяла «створити нові ЗМІ, які матимуть більш збалансований підхід».
І вже 19 грудня міністр культури та національної спадщини Республіки Польща Бартломєй Сєнкєвіч відправив до демісії керівництво державних ЗМІ – Telewizja Polska S.A., Polskie Radio S.A. та Polska Agencja Prasowa S.A. – та призначив нові наглядові ради, які обрали нових голів компаній. За день до цього Сейм РП схвалив резолюцію зі закликом до мінкультури щодо вжиття рішучих заходів для відновлення «доступу громадян до достовірної інформації, функціонування громадських ЗМІ, а також забезпечення незалежності, об'єктивності та плюралізму».
Президент Анджей Дуда зробив крок у відповідь і наклав вето на закон, яким визначалося фінансування державних ЗМІ. «Не можна допускати грубого порушення конституції та принципів демократичної правової держави. Робота громадських ЗМІ має бути виправлена чесно та законно», – пояснив Дуда і заблокував виділення трьох мільярдів злотих на фінансування суспільних медіа. Вето президента означало відсутність фінансування суспільно-правових ЗМІ у 2024 році.
Уряд, реагуючи на президентське вето, оголосив ліквідацію, а згодом реструктуризацію державних медій.
Ще поважніше протистояння уряду та президента а водночас старої та нової влади сталося через арешт двох депутатів опозиції. Йдеться про колишнього міністра внутрішніх справ Маріуша Каміньського та його ексзаступника Мацея Вонсіка. Причому їхнє затримання відбулося у президентському палаці, де двоє політиків перебували на запрошення Дональда Туска.
Але спершу спробуємо розібратися, що саме інкримінують двом високопосадовим арештантам. Скандальна історія бере початок ще 2007 року, коли Каміньський і Вонсік очолювали Центральне антикорупційне бюро (ЦАБ). Слідчі органи Польщі звинуватили їх у «перевищенні повноважень і незаконній оперативній діяльності». Каміньський і Вонсік стали фігурантами так званого «земельного скандалу» – за версією слідства, вони незаконно за хабарі переводили землі з категорії сільськогосподарської до категорії комерційної.
2015 року, ще до приходу ПіС до влади, окружний суд Варшави засудив цей корупційний тандем до трьох із половиною років в'язниці. Однак обраний того ж року президентом Анджей Дуда скористався своїм право на помилування. І помилувані чиновники відразу ж увійшли в уряд ПіС, обійнявши посади голови і заступника голови МВС.
Тривалий час Каміньського з Вонсіком ніхто не зачіпав, проте в червні 2023-го Кримінальна палата Верховного суду скасувала рішення про припинення справи проти них. Судді визнали нелегітимним президентський указ про помилування, оскільки він був підписаний, допоки тривав апеляційний процес, а треба було дочекатися його завершення. Тож у грудні, вже після приходу до влади Дональда Туска, Окружний суд Варшави визнав Каміньського й Вонсіка винними в перевищенні повноважень під час роботи в ЦАБ і засудив до двох років в'язниці.
У ПіС, звісно ж, зразу закричали про політичне переслідування своїх товаришів – на той момент депутатів нового складу Сейму, обраного в жовтні. Слово на їхній захист мовив і Анджей Дуда, чиє рішення про помилування було визнано недійсним. Він заявив, що не залишить своїх однопартійців на поталу новій владі.
Однак восьмого січня 2024 року Окружний суд Варшави повідомив про видачу ордерів на арешт панів Каміньського і Вонсіка. І, як уже було сказано, заступництво голови держави їм наразі не допомогло – їх затримали прямо в палаці президента, поки той відлучився на зустріч із лідеркою білоруської опозиції Світланою Ціхановською.
Дуда демонструє готовність захищати своїх однопартійців і надалі. 11 січня він виступив зі зверненням до нації, заявивши про появу в Польщі «перших політв'язнів з часів комунізму» – що звучить вкрай некоректно, навіть глумливо, адже йдеться про визнаних судом корупціонерів. Президент заявив, що знову запускає процедуру помилування. А депутати-однопартійці оголосили створення комітету на захист політв’язнів. І все це відбувалося на тлі вже згаданої багатотисячної антиурядової демонстрації, яка проходила вулицями Варшави.
Як не дивно, посадка двох «героїв» вигідна і чинній владі, й опозиції. Уряд Туска може демонструвати свої реальні кроки з очищення державних установ та інституцій від корупційних елементів, хоч які б високі посади вони обіймали зараз чи в минулому. Водночас нова влада зможе проводити обіцяні виборцям і Євроунії реформи з демократизації країни, зокрема з повернення незалежності судовій системі.
Хоч би як склалася доля панів Каміньського і Вонсіка, їхню історію Анджей Дуда і ПіС будуть на повну використовувати у спробах послабити позиції чинного уряду. За даними польських ЗМІ, після арештів у президентському палаці голова держави вирішив максимально задіяти право вето – не підписувати ініційованих правлячою коаліцією законопроєктів.
Партія Ярослава Качинського тим часом намагатиметься відновити свою популярність на гаслах про те, що нібито Туск «ліквідовує польську державність за наказом Берліна», формує авторитарний режим, нехтує конституцією, правами людини тощо. Водночас ПіС робитиме все можливе, щоб ускладнити життя нинішнього уряду і змусити Дональда Туска достроково завершити своє перебування при владі. І в цій справі посадка однопартійців – зручний спосіб підняти ставки. У цьому контексті дуже знаменно, що ПіС роками ігнорувала вимоги Брюсселя і рішення Європейського суду, а тепер апелює до Євроунії і просить не дозволити Дональдові Туску «зруйнувати верховенство права».
Тим часом Дональд Туск відвідав Брюссель і зайвий раз заручився підтримкою керівництва ЄУ. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запевнила, що перебуває на його боці. Щобільше, керівництво Євроунії погодилося розблокувати п’ять мільярдів євро, які призначалися Польщі від європейських фондів, але були заморожені через політику попередньої влади.
