Володимир СЕМКІВ

У вівторок, 5 грудня, багатьом згадалася історія про «автозак», котрим вивозили ЮліюТимошенко з-під будівлі Печерського суду у 2011 році після рішення про її арешт. Клин «беркутівців» прорвався з судового двору на Хрещатик, розітнув натовп і провів бричку з Юлією Володимирівною за горизонт, розсипавши по дорозі крихти опозиціонерів, котрі намагалися чинити спротив.

 

Затримання Саакашвілі на вулиці Костьольній в Києві, за декілька хвилин ходи від Майдану Незалежності

 

Вранці на тому серпневому судовому засіданні Юлія Тимошенко – ще будучи вільною – випалила: «Навіть політичних репресій Янукович не вміє робити, нічого не вміє робити». Так, треба вміти. Історія, що трапилася у вівторок на вулиці Трьохсвятительській у Києві із автомобілем, котрим транспортували Міхеїла Саакашвілі, виявилася збляклою пародією на досвід Тимошенко, показавши, що здійснювати заходи кримінального супроводу – це діло, котре таки справді вимагає вмінь: натовп зупинив автомобіль СБУ, заблокував кількасот силовиків при повній амуніції, розбив шиби в машині й без надмірного опору правоохоронців евакуював звідти Саакашвілі…

 

Миха година

 

Здоровий глузд підказує, що в одні «шегині» двічі не ввійдеш. Тим більше, якщо входити з одного і того ж боку. Попри це, найгучнішому українському опозиціонерові Міхеїлові Саакашвілі це таки вдалося. У вересні він розрізав шерег прикордонників при перетині українсько-польського кордону, а цього вівторка спромігся вирватися з обсадженого спецслужбами мінівена по дорозі до кімнати допитів СБУ.

 

Для багатьох «шегинський прорив» був болючим з огляду на те, що він відбувся в умовах воєнної агресії та втрати частини територій. Відтак Міхеїла Саакашвілі звинувачували в нарузі над державним кордоном. Не просто кордоном як смугою між двома державами, а чимсь глибшим, символічним. Тоді ж Міхеїлові закинули, що своїм вчинком він принижує державні служби, делегітимізує усталений правопорядок.

 

Минулого разу, коли це сталося вперше, то можна було покладатися у своїх версіях на ексцес, спричинений однією особою. Якщо ж ті самі «шегині» відбуваються двічі, та ще й із тими самими героями, то пора ставити питання і про адекватність дій правоохоронних служб: ви серйозні чи ні? Бо якщо серйозні, то, напевне, виявилися занадто слабкими. А якщо не серйозні, то для чого та кумедія?

 

Саакашвілі намагався ховатися від облави на даху будинку

 

Вранці, коли Міхеїл Саакашвілі ще перебував у автомобілі бійців Служби безпеки України, Генеральний прокурор України Юрій Луценко повідомив на брифінгу, що опозиціонера не братимуть під варту: очільник ГПУ анонсував звернення до суду з проханням про домашній арешт. «Пану Саакашвілі висунуть підозру за ст. 256, санкції якої дають нам можливість клопотати завтра в суді про цілодобовий домашній арешт із браслетом», – повідомив Генпрокурор. Відтак, Саакашвілі мав пробути в цюпі щонайбільше добу. В такий спосіб йому мали би показати поважність намірів системи правоохоронного апарату. Суспільству ж мали би провести сеанс розвінчування про контакти Міхеїла з пройдисвітами режиму Януковича. Попуст для Міхеїла мав би також означати, що влада переймається за власну репутацію і все ж не хоче бути звинуваченою в політично вмотивованих переслідуваннях.

 

Проросійське видання Страна.ua опублікувало на своїй сторінці запис телефонного розіграшу, презентований як жарт російського пранкера над президентом Петром Порошенком. Особа, котру подають як голову Української держави, ділиться з несправжнім грузинським прем’єр-міністром Георгієм Квірікашвілі планами щодо Саакашвілі: «Буде слідство, буде суд. Ми його не будемо там, жодних жорстких заходів до нього застосовувати».

 

Незважаючи на те, що Саакашвілі не мали наміру брати під двомісячний арешт чи проводити депортацію до Грузії, то в підсумку для влади вийшов симбіоз із двох провалів: по-перше, фізично Саакашвілі так і не притягнули до слідства, а по-друге, галасу наробили стільки, ніби справді йшлося про операцію поневолення.

 

Заблокований мінівен уже на вулиці Трьохсвятительській, при спробі продертися на Європейську площу

 

У залишку: Саакашвілі гуртує довкола себе протестний електорат, українська влада таки наражається на звинувачення у вибіркових переслідуваннях (читати заголовки іноземної преси просто соромно), силовий блок постає нікчемним – вдруге після Шегинів.

 

Абсолютно неперебірливий Саакашвілі

 

А тепер про претекст. Отже, з брифінгу Генерального прокурора України Юрія Луценка ми пересвідчилися: Міхеїл Саакашвілі – поганий хлопець, бо домовляється брати гроші в дуже поганих хлопців. Генпрокурор, подібно до того, як колись, у 2001 році, оприлюднював у Верховній Раді «плівки Мельниченка», ввімкнув журналістам записи розмов Міхеїла та його посередників із Сергієм Курченком, одним із улюблених олігархів сім’ї Януковича. Курченко, котрий контролює захоплені підприємства на окупованому Донбасі, нібито пропонував Саакашвілі гроші в обмін на сприяння у збереженні свого бізнесу в Україні. Саакашвілі нібито погодився. Відтак «Рух нових сил», згідно зі звинуваченням Луценка, отримав із Росії $500 тис.

 

Луценко також повідомив про затримання основного фігуранта тих записів – Северіона Дангадзе, довіреної особи Саакашвілі, очільника київського обласного осередку «Руху нових сил», при спробі втекти до Росії. Дангадзе, зокрема, обговорював із людьми Курченка акції з захоплення органів влади.

 

Міхеїлові Саакашвілі готують підозру за статтею 256 Кримінального кодексу – сприяння злочинним організаціям (тобто банді Курченка). Северіону Дангадзе, окрім цієї, інкримінують замах на територіальну цілісність.

 

Луценко розвінчує Саакашвілі на вечірньому засіданні ВР

 

Колишній голова Одеської ОДА наразі не дав посутнього коментаря щодо того, чи мав розмову з Курченком і яку роль виконував Дангадзе у фінансовому забезпеченні його політичної діяльності, а зокрема в функціонуванні наметового табору під Верховною Радою. Просто стверджує, що не знав «молодоолігарха». «Цей фільм з Курченком я вже бачив, коли МВС зробило фейкове відео з російським оліграхом Мазепиним. З Курченком я взагалі особисто не знайомий і слабо знаю, хто він такий, проте я добре знаю Путіна – потрібно було відразу з ним розмову викладати», – виправдовується Саакашвілі.

 

Кілька спостережень щодо викривальних записів. Більшість розмов Дангадзе записані не «з лінії», а з телефонного апарата, котрий належить абонентові. Згідно з інформацією, розголошеною Генпрокуратурою, записи проводили в Росії. Це означає, що українські правоохоронці мусіли мати дуже проворних нишпорок «за поребриком», або перебувати у координації з російськими правоохоронцями, або ж співпрацювати із самими людьми Курченка.

 

Юрій Луценко заявив на брифінгу, що записи отримані «в тому числі в результаті співпраці з українцями в Росії», не розкривши деталей.

 

Нагадаємо: відверте протистояння Міхеїла Саакашвілі з державними службами почалося задовго до встановлення зв’язків із Курченком. Конфлікт – а одночасно і всі супутні проблеми, унаочнені під час «шегинського прориву», під час зведення наметового містечка під Верховною Радою, під час вівторкових кричань із даху будинку на вулиці Костельній – почався зі скасування Міхеїлового громадянства. Хоч би якою переконливою не була зібрана правоохоронцями доказова база, вона не буде сприйматися окремо від контексту попередніх спроб розібратися з Міхеїлом. Особливо на тлі разючого рівня недовіри до правоохоронних органів в Україні.

 

Міхеїл Саакашвілі через секунду після виходу з авта СБУ

 

У стосунку до Саакашвілі почали використовувати термін, котрий раніше застосовувався якраз до справи Юлії Тимошенко, – «вибіркове правосуддя». Правосуддя, при котрому доказова база не ставиться під сумнів – а ставиться під сумнів мотивація.

 

Такі справи важливі не тільки тим, що показують провину особи, а й відображають певні риси ініціатора справи. Виконавчий директор фонду «Відродження» Євген Бистрицький у вересневому інтерв’ю Z коментував, що спроба допекти Саакашвілі – позбавити його громадянства – починалася з дріб’язкового бажання помсти. Пан Бистрицький закликав визнати помилку і не йти шляхом ескалації. Далебі. Нині вже дуже добре видно, наскільки далеко зайшла ця історія і наскільки гостро вона обернулася штиком у бік самої влади.

 

Наслідки прив’язані не лише до самої персони Міхеїла – вони збурюють пласти довкола. Для прикладу, арешт сина Арсена Авакова пов’язували саме з тим, що Петро Олексійович запідозрив у особі Арсена Борисовича тіньового маніпулятора маріонетками: нібито саме Аваков умовив його на позбавлення громадянства Міхеїла, потім не втримав Саакашвілі на кордоні, а наостанок іще й дозволив напнути протестний табір у центрі Києва.

 

З брифінгу Луценка можна виснувати, що Міхеїл має проблеми з дахом. А що в нас із дахом у декотрих високопосадовців?..

 

Частина протестувальників намагалася «викликати дух Майдану», вишпортуючи бруківку

 

Незважаючи на можливі питання до походження записів, презентованих Генеральним прокурором, частина політичних союзників Міхеїла Саакашвілі визнала серйозність обвинувачень і висловила сподівання на те, що політик дасть чесні відповіді на закиди. Першим із такою заявою виступив голова «Демократичного альянсу» Василь Гацько. «Якщо надані Генпрокурором докази виявляться правдою, то це не просто удар по репутації Саакашвілі. Це удар по всіх опонентах влади», – прокоментував політик. Згодом подібні міркування висловили Мустафа Найєм і Світлана Заліщук.

 

Найєм також запідозрив, що через «справу Саакашвілі» влада спробує дискредитувати протестний рух загалом, виставляючи його «або маргіналами, або ворогами народу». Мустафа зазначив, що ідеї, підхоплені Міхеїлом Саакашвілі протягом двох минулих років, не є новими, і поміж іншого йдеться про речі, які суспільство вимагає вже 25 років «і вимагатиме далі». На його думку, «вбити обурення мільйонів» через одну кримінальну справу – «неможливо». «Ми це вже теж проходили», – застеріг Найєм.

 

КОМЕНТАРІ

 

 

 

Ірина БЕКЕШКІНА, директорка Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва:

 

НАЧУВАЙТЕСЯ, У ВАС ЦУГЦВАНГ

 

– Ну і? Що далі?

Я ще 14 вересня написала блог під назвою «Театр абсурду. Навіщо Саакашвілі зробили героєм». І починався текст так: «Я вважаю ситуацію навколо Міхеїла Саакашвілі дуже кепською. Мене, чесно кажучи, лякає, коли влада приймає безглузді рішення, що приводять її до цугцвангу, і незрозуміло: а що робити далі?»

Зараз можу це повторити ще раз. Ну кому прийшло в голову (боюся, таки в інше місце) позбавити Міхо громадянства, коли він вже перебував на маргінесі і мав рейтинг 1,8%? Нащо було витягати його у центр уваги?

А тепер начувайтеся. Цугцванг. Що тепер з ним робити? Очевидно, що влада не може застосувати силу, добре пам'ятаючи, що колись було опісля.

Думаю, й на виручку Саакашвілі люди кинулися не тому, що підтримують його ідеї, а тому, що – будьмо чесні! – дуже не люблять влади. «Влада переслідує, значить наш! На нашому боці!» І ніяким доказам прокуратури вони не повірять.

І це серйозно. Річ же не в Міхо, а у владі, у тому, що ті проблеми, на яких спекулює Саакашвілі, вони ж насправді існують. Про це вже відверто говорять і наші партнери з Європи і США. Корупція, мільйонні крадіжки, безкарність злочинців і ще чимало. І – відсутність відвертого діалогу влади з народом, замість цього – пафосні промови, які тільки дратують людей.

Небезпечний не сам Міхо. Сама вибухонебезпечна ситуація. (FB)

 

 

 

Світлана ЗАЛІЩУК, народна депутатка:

 

ГРОШІ КУРЧЕНКА ОЗНАЧАЛИ БИ НЕ ПРОСТО ЗРАДУ

 

– Якщо підтвердяться записи прокуратури – це буде великий удар по демократичних силах і по довірі людей до мирного протесту.

Саакашвілі має дати вичерпні відповіді на всі питання. Зокрема, детально відповісти про фінансування своєї сили. Це той принцип, який ми вимагаємо від опонентів, який ми вимагаємо від себе. Гроші Курченка означали би не просто зраду, а повний підрив перспективи антикорупційної боротьби в цій країні, який так вигідний президенту.

Люди катастрофічно не довіряють політикам. І в умовах, коли влада не може цю довіру до себе збільшити, ситуація з грошима Курченка дозволить їм відвернути увагу від ключових корупційних справ у країні: «Ротердам+», «смотрящих» за НАЗК, знищення НАБУ, розслідувань щодо розтрат в Міноборони, повзуче повернення схем і поділ потоків, розслідування Насірова, рюкзаки міністра і т. д.

І ще одне. Які б плівки не були й не будуть, головні вимоги людей нікуди не зникнуть – припиніть розкрадати країну, прикриваючись патріотичними гаслами. (FB)

 

 

 

Геннадій ДРУЗЕНКО, юрист, військовий волонтер:

 

ХТО ГРАЄ ПОРОШЕНКА?

 

– Справжній ворог українського президента – не Саакашвілі. Справжній, розумний та підступний ворог – той, хто спонукає його до непродуманих та імпульсивних рішень, якими просто рясніє історія Міхо за цей рік.

Щоразу, коли екс-президент Грузії фактично зникає з інформаційного поля, хтось радить Порошенку залити жаринки колишньої слави Міхо бензином репресій.

І щоразу Порошенко програє: Міхо в Україні, наметове містечко під Радою, Саакашвілі знову на свободі і знову головний ньюзмейкер країни. Що викликає слушні підозри у імпотенції влади. Зокрема, виникають такі підозри і в олігархів, які не прислали камер своїх телеканалів на відносно багатолюдний недільний «Марш за імпічмент», проте всі як один дали добро на висвітлення сьогоднішніх подій.

Ба більше, той, хто грає Порошенка, вміє вибудовувати правильну фабулу і досягати кульмінацій: розборки між ГПУ/СБУ та САП/НАБУ, фейкова облога NewsOne і от сьогодні вишенька на тортик – арешт і тріумфальне звільнення Саакашвілі, яке висвітлювали не тільки всі українські, а й провідні міжнародні медіа (зокрема The New York Times, Reuters, The Independent, The Financial Times, The Washington Post).

Я не знаю, хто цей залаштунковий ляльковод. Але я бачу, що президент схожий в його руках на слухняну маріонетку, на фобіях та емоціях якої грають як по нотах.

Шукайте ляльковода, аби зрозуміти, кого ведуть на трон, який Порошенко хитає під собою так, що вже всі ніжки тріщать. Міхо, можливо, таки звільнить трон на Банковій (і це буде за великим рахунком справедливо) – питання для кого.

Подумайте про це. (FB)

 

06.12.2017