Добрий, бо не добрий кредит

У середу, 5 квітня, Міжнародний валютний фонд почав перераховувати Україні кошти, передбачені четвертим траншем програми Механізму розширеного фінансування (EFF). Йдеться про кредит розміром $1 млрд, спрямований на поповнення міжнародних резервів НБУ. Згідно з оцінкою сторін, збільшення центробанківських резервів позитивно позначиться на стабільності національної валюти.

 

Сподіваємося, що Big bang – це не те, що чекає Україну. На знимці – зустріч президента з розпорядником МВФ Крістін Лаґард

 

Українські посадовці солідарні в трактуванні рішення МВФ: виділення траншу свідчить про схвалення перетворень, котрі впроваджуються в Україні. «Це чергове визнання українських реформ!» – прокоментував президент України Петро Порошенко на своїй сторінці у twitter’і. «Виділення чергового траншу означає, що обидві сторони дотримується своїх зобов’язань, а фонд позитивно оцінює реформи, які впроваджуються в Україні», – вторило президентові Міністерство фінансів.

 

Поза тим, аналіз меморандуму, оприлюдненого сторонами (треба віддати належне Мінфіну, котрий не ховав ці домовленості під сукном і показав документ наступного дня після схвалення), свідчить: справжній «реформаторський» струс в Україні допіру починається. Програма передбачає низку зобов’язань, котрі Україна має виконати найближчим часом: схвалення пенсійної реформи, проведення масової приватизації, запровадження тієї ж таки абонплати на постачання газу. А основне: Україна має ухвалити законодавство про ринок землі з тим, аби вже з 2018 року земля сільськогосподарського призначення стала товаром.

 

Незважаючи на те, що для України МВФ виглядає добрим грошодавцем, поставу фонду годі назвати доброю (у значенні «лагідною»). Дотепер офіційному Києву вдавалося відтягувати виконання власних зобов’язань – адже більшість резонансних пунктів тягнуться ще з попередніх меморандумів, та від задавнених «хвостів», схоже, вже не відвернешся.

 

Ринок землі

 

«Для сприяння реалізації потенціалу зростання в Україні залишається важливою лібералізація ринку землі, в тому числі продаж земель сільськогосподарського призначення, – йдеться у новому меморандумі, котрий містить виклад політики та стратегії України в рамках програм EFF у 2017–2018 роках. – З цією метою ми створили робочу групу за участі відповідних міністерств, які, у співпраці зі Світовим банком, розроблять законопроект для того, щоб відкрити ринок землі та дозволити продаж землі за належних запобіжних заходів».

 

«Затвердження Верховною Радою закону про обіг земель сільськогосподарського призначення очікується до кінця травня 2017 р. (зміна і новий граничний термін для виконання структурного маяка, який залишається з кінця вересня 2016 року), що дозволить діючому мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення втратити силу з кінця 2017 року, таким чином, дозволяючи продаж землі, що знаходиться в державній та приватний власності, відразу ж після цього», – зазначено в документі, який підписали президент України, прем’єр-міністр, міністр фінансів та голова Національного банку.

 

Незважаючи на те, що мораторій на ринок землі діє в Україні з 2002 року і жоден уряд іще не брався за впровадження земельної реформи через електоральні ризики та політичний шантаж, прем’єр-міністр України Володимир Гройсман заявив, що в парламенті може вистачити голосів, щоби започаткувати ринок землі. Уряд розраховує, що народні депутати зважать на низку запобіжників, котрі Кабмін планує прописати у законодавстві.

 

«Йдеться про те, що ми можемо створити модель ринку земель, яка дозволятиме лише фізичним особам-українцям між собою продавати землю, яка їм належить, – сказав Гройсман у інтерв’ю телеканалу "112-Україна" невдовзі після оприлюднення тексту меморандуму. – І на цьому питанні [слід] поставити крапку. Жодних загроз не буде. Я не підтримаю земельної реформи, яка може бути використана або великими агрохолдингами, або, умовно, іноземцями, які могли б приїхати в Україну і скуповувати землю».

 

В Україні відновилися протести проти ринку землі

 

«Наскільки я знаю настрої в парламенті, такий формат – між власниками земель і то в обмеженій кількості – це абсолютно може бути [достатньо], щоби створити міцний якісний фермерський клас», – прокоментував голова уряду.

 

При цім прем’єр-міністр запевняє, що земельна реформа вигідна саме Україні, а не Міжнародному валютному фонду. «Те, що ми сьогодні взаємодіємо з МВФ, – це тільки з тією метою, щоб створити сучасні якісні умови обігу земель», – заявив прем'єр.

 

Пенсійна реформа

 

«Ми визнаємо необхідність реформування пенсійної системи… Рівень пенсійних видатків є дуже високим, попри відносно низький розмір більшості індивідуальних пенсій, через непропорційне зростання кількості пенсіонерів стосовно активної робочої сили», – йдеться у меморандумі.

 

Українські посадовці визнають, що структурні проблеми на ринку праці (низький рівень сплати ЄСВ і недостатня частка платників податку), несприятливі демографічні умови, а також застарілі пенсійні правила «підірвали стабільність пенсійної системи». У 2016 році дефіцит пенсійного фонду перевищив 140 млрд грн (близько 6% ВВП).

 

Згідно з оголошеним наміром, пенсійна реформа передбачатиме три основні характеристики:

– новий набір варіантів виходу на пенсію з ширшим, ніж дотепер, діапазоном пенсійного віку, що передбачає значну можливість вибору, в залежності від загального трудового стажу, а також з пенсійними виплатами, які заохочують громадян до продовження трудової діяльності і пізнішого виходу на пенсію;

– економія видатків у розмірі не менше 3% ВВП в довгостроковій перспективі, в тому числі за рахунок збільшення ефективного трудового стажу для виходу на пенсію;

– гарантії, що громадяни України отримуватимуть пенсії, які є співвідносними зі сплачениминими внесками і адекватними в реальному вимірі.

 

Зарплати

 

Українська сторона, апелюючи до Міжнародного валютного фонду, була змушена визнати, що рішення збільшити мінімальну зарплатню до 3200 гривень мало елемент авантюризму. «Хоча ми вважаємо, що це необхідний крок, ми визнаємо, що він створює ризики для наших сьогоднішніх макроекономічних досягнень, включаючи фіскальну сталість та конкурентоспроможність, якщо він супроводжується значним загальним збільшенням зарплати в економіці без підвищення продуктивності», – йдеться у зізнанні, яке підписали українські посадовці.

 

Серед кроків, котрі влада планує вжити для нівелювання загроз (зокрема, відтоку кадрів «у тінь») – зміна в адмініструванні податків, посилення вимог до режиму спрощеного оподаткування, скасування мораторію на проведення аудитів і перевірок малих підприємств, збільшення штрафів за неофіційне працевлаштування.

 

Приватизація

 

Коло підприємств, котрі підуть на приватизацію, має розширитися. Для цього законодавець мусить скоротити перелік заборонених до продажу компаній. Ідеться не лише про великі об’єкти, а й про незначні. До кінця червня очікується провести перші аукціони «малих ДП та тисяч дрібних активів (будинків, обладнання тощо)».

 

«Хоча дотепер ми досягли обмеженого поступу в приватизації великих ДП, ми визнаємо потребу у прискоренні цього процесу для посилення потенціалу до зростання в Україні», – зазначено у меморандумі.

 

Данилюк, Гонтарева, Порошенко й Гройсман (не в кадрі) обіцяють МВФ упоратися з «хвостами»

 

Офіційний Київ підтверджує зобов’язання щодо приватизації багатостраждального Одеського припортового заводу. Плани вельми браві: продати ОПЗ ще у першій половині року.

 

На черзі – ПАТ «Центренерго», «Турбоатом», ДП «Укрспирт», регіональні енергорозподільчі компанії, обленерго.

 

Окрім того, значну частину меморандуму складають способи покращення управління державними підприємствами.

 

«Комуналка»

 

В одному з абзаців меморандуму знайшлося місце для абоплати на постачання та розподіл газу, від котрої встигли відхреститися перші особи держави. Нагадаємо, нещодавно НКРЕКП встановила обов’язковий тариф за транспортування палива для споживачів, однак комісія була змушена призупиняти власне рішення після того, як втрутилися президент і уряд.

 

«До кінця липня 2017 р. ми (І) переглянемо інші параметри системи комунальних субсидій домогосподарствам (КСД) для поліпшення адресності; (ІІ) запровадимо коригування соціальних норм у непікові місяці протягом опалювального сезону; та (ІІІ) застосуємо тариф на розподіл газу й опалення на основі потужності, що дозволить перенести деяку частину вартості на літні місяці»,– йдеться у документі.

 

«Ми також будемо працювати в напрямі монетизації комунальних субсидій на рівні домогосподарств для підвищення ефективності використання енергії», – передбачає меморандум.

 

МВФ також отримав запевнення від влади щодо скасування схеми, за котрою домогосподарства могли здійснювати оплату за опалення протягом 12 місяців «у розстрочку» – нагадаємо, що цей крок був предметом особливої пихи українського уряду (як і мінімальна зарплата, зрештою).

 

Фіскали й антикорупція

 

У меморандумі є і пункти, котрі не зачіпають посполитого українця, однак, очевидно, викликатимуть неприємності для високопосадовців. Ідеться насамперед про антикорупційну політику.

 

«Ми робимо успіхи на шляху до подолання корупції на високому рівні, приділяючи значну увагу розвитку електронного декларування активів і доходів високопосадовців та механізмів боротьби з відмиванням коштів, а також збільшенню кримінальних розслідувань. В подальшому ми зосередимо наші зусилля на усуненні перешкод для ефективної боротьби з корупцією», – запевняє українське керівництво.

 

Меморандум передбачає посилення повноважень Національного антикорупційного бюро (йдеться про схвалення закону, котрий надав би НАБУ права на здійснення негласних слідчих дій і прослуховування) та створення інституту антикорупційних судів. «Виходячи з досвіду роботи НАБУ і САП, вкрай важливо, щоби процес відбору [суддів] був незалежним і таким, що заслуговує на довіру з боку громадськості», – зазначено у меморандумі. Антикорупційні суди мають розпочати діяльність не пізніше ніж за рік.

 

У меморандумі також з’явився новий структурний маяк – створення нової цивільної служби «для заміни нинішньої податкової міліції та консолідації всіх повноважень із боротьби з фінансовими злочинами проти держави в одному агентстві».

 

Нагадаємо, це питання опинилося в порядку денному випадково – після того, як Верховна Рада необачно ліквідувала інститут фінансової поліції під час розгляду бюджету наприкінці минулого року.

 

Новий орган діятиме під управлінням Мінфіну. У складі нової фінансової поліції працюватиме менша кількість співробітників, «а більшість із них буде набрана поза межами чинної системи правоохоронних органів».

 

КОМЕНТАР ЕКОНОМІСТА

 


 

Дмитро ЯБЛОНОВСЬКИЙ:

Що спільного між ДТП і ринком землі

 

Експерт Центру економічної стратегії Дмитро Яблоновський, коментуючи для Z меморандум, каже: «Це той план, який потрібен не МВФ, а нам, українцям».

 

У числі найважливіших реформ, передбачених меморандумом, пан Яблоновський називає запровадження ринку землі, пенсійну реформу, проведення приватизації, реформу корпоративного управління державними підприємствами.

 

«На моє переконання як економіста, у такому плані реформ зацікавлена саме Україна. Те, що є зовнішній вплив, зовнішній тиск [в особі МВФ] – це радше позитивний фактор. Це одна з небагатьох речей, поряд із тиском громадянського суспільства, котра може примусити наших можновладців робити реформи», – коментує експерт.

 

Щодо найбільш дискутованого пункту меморандуму – запровадження ринку землі – то Яблоновський вважає, що в цьому питанні занадто багато маніпуляцій. Експерт вдається до метафори: «Мораторій [на продаж землі] – це якби до вас прийшов сусід і сказав: він проти того, щоб ви продавали власну квартиру».

 

«Якщо ви – власник, то маєте право повністю розпоряджатися власністю. Хочете – продаєте, не хочете продавати – опікуйтеся самі. Зрозуміло, що хтось буде обробляти, а хтось ні. Та в будь-якому разі це складова власне права власності. Якщо ви спитаєте у власників паїв, чи вони хочуть мати можливість продати свою землю (не обов’язково завтра – а взагалі), то вони скажуть, що, звісно, хочуть. Якщо ти не можеш продати землю, то тебе не можна назвати повноцінним власником», – арґументує експерт.

 

Дмитро Яблоновський зазначає, що власники паю мають бути зацікавленими у ринку землі ще й тому, що зможуть заробити більше. «Одна ціна, коли у вас немає ринку, інша ціна – коли є ринок. Якщо буде ринок, то з’явиться багато потенційних покупців і зросте як ціна землі, так і орендна вартість»,– пояснює експерт.

 

Коментуючи заяву прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про можливість заборони продажу землі для іноземців та агрохолдингів, Яблоновський зазначає, що уряд шукає способи мінімізувати невдоволення від реформи. Втім, згідно зі спостереженням експерта, байка про іноземців, «які все скуплять» – якраз один із найпопулярніших стереотипів щодо ринку землі. «Я розумію риторику прем’єр-міністра і розумію, чому він так каже. Це його рішення. Я ж можу сказати не як політик, а як економіст, що ці ризики дуже перебільшені», – коментує Яблоновський.

 

Експерт заспокоює, що світова практика показує: напливу іноземців «на чужу землю» немає. «Робіть поправку на бізнес-клімат, який панує в Україні. В нас і тепер можна купити завод – але іноземні інвестори до нас не ідуть, бо в нас нема захищеного права власності, як у західних країнах. Судова система не працює так, як слід, вона корумпована», – вважає фахівець.

 

Що ж до агрохолдингів, то, за інформацією Яблоновського, сто найбільших компаній України користають із 20% загальної площі сільськогосподарських земель. «Чи можна це назвати концентрацією або домінуючим становищем? Я вважаю, що ні. Звичайно, ситуація може змінитися, тому потрібна фахова дискусія і якісні рішення», – додає економіст. Зокрема пан Дмитро вважає, що до реґламентування цієї сфери слід залучити Антимонопольний комітет, котрий мав би унормувати не лише можливості для купівлі землі однією компанією в межах країни, а й, скажімо, одного району.

 

Водночас Яблоновський закликає не демонізувати агрохолдинги. «Не обов’язково концентрація [власності] – це погано. Треба розуміти, що наша держава, на жаль, не будує власної інфраструктури: ті самі елеватори, причали – цю інфраструктуру складають агрохолдинги», – пояснює експерт.

 

«Ми маємо працювати з ризиками, а не з тим, що в когось буде багато землі. Бо це не ризик. Ризик – коли він буде зловживати монопольним становищем. Саме в цьому напрямі слід думати. Розумієте, якщо ви з таким же принципом подивитеся на проблему ДТП, то скажете, що це провина автомобілів. І якби ми прибрали всі автомобілі, то не було би ДТП. Ринок землі вже існує. Просто він нелегальний. А нелегальний ринок завжди гірший, ніж "білий", бо легальний можна регулювати», – підсумовує експерт.

 

05.04.2017