Бюджет Франківська: більше – це менше

Івано-Франківська міська рада останньою з-поміж трьох обласних центрів Галичини ухвалила бюджет на 2016 рік. Традиційно трохи дефіцитний: доходи — 1,165 млрд грн., а видатки — 1,233 млрд грн. Але так є і у Львові, і в Тернополі. При тім річний бюджет розвитку Івано-Франківська — 16 млн гривень. За документ з такими цифрами проголосували усі 40 депутатів, присутні в сесійній залі. Однак у багатьох із них залишилося до міського кошторису чимало запитань.

 

 

Порівняно з роком, що минає, цифрові показники бюджету -2016 загалом зросли аж на 40%. Та, враховуючи інфляцію, новели податкового кодексу та децентралізаційні сподвиги, це не нестиме якогось пополіпшення, вважають експерти. Відтепер місто не діставатиме субвенцію за безкоштовний проїзд (мінус 23 млн. з бюджету міста), а також має самостійно утримувати професійну технічну освіту (мінус 83 млн. з бюджету міста).

 

Більшого сподіваються з податку на доходи фізичних осіб, з дивідендів. А в адмініструванні податку на землю чекають спаду через поновлення пільг для певних категорій населення. Тут вся надія на поліпшення інвентаризації та своєчасне переукладення договорів на землю. Міська рада дуже розраховує на пожвавлення леґалізації доходів, однак на чому базується ця надія — невідомо, адже сам міський голова Руслан Марцінків скрушно висловився:

 «Найбільшу стурбованість викликають зміни, які пропонується внести до порядку сплати єдиного податку. В першу чергу це позначиться на юридичних особах, які здійснюють свою діяльність на спрощеній системі оподаткування та не зможуть бути платниками єдиного податку. Слід відзначити, що у Івано-Франківську працює близько 15 тисяч юридичних осіб-спрощенців, якими сплачено більше 45 мільйонів гривень податку на доходи фізичних осіб. Неможливість юридичним особам працювати на спрощеній системі оподаткування, а також зменшення для ІІІ групи платників єдиного податку визначеного порогу (по доходу за рік) з двадцяти до двох мільйонів гринень, призведе до переходу підприємств в тіньову економіку, до скорочення кадрів, в результаті чого можливе зменшення на дві тисячі кількості працівників у малому бізнесі. Крім того, збільшиться на 20 відсотків вартість продукції та послуг, які реалізовують суб'єкти підприємницької діяльності, що перебувають на спрощеній системі оподаткування».

 

Депутати Івано-Франківської міської ради ще напередодні ухвалення бюджету звернулися до депутатів ВРУ з вимогою залишити в розпорядженні міського бюджету надходження від єдиного податку в розмірі 100% і забезпечити виділення медичної субвенції та субвенції на підготовку робітничих кадрів з державного бюджету. Однак київські колеґи до франківчан не дослухалися.

 

«Найголовніше для нас — зберегти малий бізнес, який складає 98 відсотків у місті. Якщо своїми рішеннями єдиний податок почнуть скубати згори, ми можемо втратити, як мінімум, тисячу робочих місць. Якщо у нас зараз десять тисяч підприємців-платників єдиного податку, то їхня кількість дуже скоро може скоротитися до восьми тисяч. Решта підуть у тінь або закриють бізнес», — прогнозує заступник Івано-Франківського міського голови Богдан Білик.

 

Для багатьох громадян несподіванкою стануть нові податки, зокрема 25 тис грн. як транспортний збір за авто преміум-класу, а також податок на елітну нерухомість. Такий новорічний подарунок не додасть святкового настрою, вважає потенційний платник цих фіскальних зобов'язань Богдан Лесюк, івано-франківський фінансист і громадський діяч. Його також турбує популізм місцевих політиків, що так багато говорять про видатки бюджету, та лише побіжно — про його дохідну частину.

 

«Не можна плисти через ріку лише з одним веслом. У нас в Івано-Франківську звучать прекрасні програми та як їх будуть фінансувати. Говорять про податки на рухоме та нерухоме майно. А не говорять про збори за паркування, хоча місто забите транспортом. Не зрозуміло, яким чином відбуватиметься адміністрування акцизного та туристичного зборів. Вказуючи на загальний фонд бюджету, насправді  замовчують про спеціальний. А все тому, що спецфонд міського бюджету передбачає часові рамки і цільове призначення, які контролюються. Отож, все, що належить до міської господарки, має підлягати аудиту, плануванню та звітуванню. Жодне комунальне підприємство не може бути збитковим, адже здебільшого це монополія», — наголошує Богдан Лесюк.

 

 

 

28.12.2015