Безсонна ніч, 17 годин інтенсивної майже безперервної роботи, й нарешті лідери єврозони видають продуктивний результат – компромісну угоди щодо допомоги Греції для виходу з боргової кризи. Чи врятує це Грецію від банкрутства, а єдину європейську валюту від чергових потрясінь – велике запитання. Але, принаймні, з’явилося хоч якесь світло в кінці тунелю.
«Угоду щодо Греції узгодили одноголосно. Всі готові до програми Європейського стабілізаційного механізму з серйозними реформами та фінансовою підтримкою», - повідомив у своєму Twitter’і президент Ради ЄС Дональд Туск.
То що, проблему вирішено, Греція залишається в Єврозоні? Навряд чи хоч один європейський аналітик зможе більш-менш впевнено відповісти на це запитання. Хоча, звісно, небезпека вже не виглядає такою неминучою. Атени можуть уникнути Grexit’у лише за умови, якщо влада країни надасть Брюсселю додаткові гарантії проведення реформ. Таким є основний підсумок перемовин Єврогрупи у Брюсселі.
Хоча досить серйозно в Брюсселі обговорювався навіть такий на штрафний захід, як тимчасове вигнання Греції з євро-Раю. Ініціювала це питання Німеччина. Позбавлення членства років так на п’ять, аби греки встигли помислити над своєю поведінкою, зробити висновки й повернутися в щасливу родину з чистим сумлінням. Але врешті-решт лідери країн-членів Європейської валютної унії від такої карної санкції відмовилися й узгодили вимоги до Греції, за яких можлива подальша кредитна допомога.
Уряд в Атенах вже встиг назвати список вимог єврогрупи «жахливим», бо дійсно програма економічних заходів є доволі жорсткою. Серед першочергових заходів для отримання третього пакета фінансової допомоги від міжнародних кредиторів Греції необхідно підвищити податок на додану вартість, почати пенсійну реформу, а також реформу органів юстиції для прискореного проведення судових процесів та зниження пов'язаних з ними витрат. Наприклад, щодо пенсійної реформи, то вона має бути завершена до жовтня 2015 року з поступовим підвищенням пенсійного віку до 67 років.
Окрім того, грецька влада повинна забезпечити незалежну роботу національного статистичного відомства та бути готовою до скорочення витрат за умови недосягнення поставлених цілей жорсткої економії. Разом з тим Єврогрупа зажадала від Атен, аби вони вже в липні 2015 вжили заходів з оздоровлення та розвитку банківської системи Греції. Європа також очікує від греків масштабної приватизації в енергетичному секторі країни, відкриття ринку товарів, продовження реформи ринку праці, проведення реформ фінансового ринку та державного управління.
Що ж отримає Греція за такі старання? Подарунок буде дійсно розкішним: упродовж трьох років Атени отримають від 82 до 86 мільярдів євро (в залежності від узгодження деталей програми допомоги). Ці потоки грошей звісно будуть жорстко прив’язані від успішності проведення реформ.
Варто теж зазначити, що Єврогрупа не задовольнила вимоги грецького уряду про часткове списання державного боргу Греції, бо це було б уже занадто. Хоча не виключено, що терміни розрахунків за міжнародними кредитами для Греції будуть подовжені. Але deadline для Атен дуже жорсткий: узгоджена європейськими партнерами програма жорстких економічних заходів повинна бути затверджена в грецькому парламенті до 15 липня.
Чи проголосує за це парламент Греції? Більшість аналітиків сходяться на думці, що радше ні, аніж так. Й тоді країні доведеться або виходити з єврозони, або терміново розпускати законодавчий орган і оголошувати нові вибори. Зрештою, схожа перспектива може вималюватися й у разі позитивних результатів голосування і затвердження депутатами вимог Єврогрупи. Адже чинний ліворадикальний уряд на чолі з Алексісом Ципрасом власне й прийшов до влади на гаслах відмови від реформ і програми ощадливості. Отже реалізувати програму йому і не пасує, і не вдасться. Тому багато експертів прогнозують, що восени в Греції відбудуться нові позачергові парламентські вибори.