Дарунки сьв. Миколи.

Сьвятий Микола вичитав

З Калєндаря "Просьвіти",

Що на земли вже ждуть Його

Малі й великі дїти.

Вмить ангела на стрих післав

По урочисту шубу,

Погляне, а на шубі пил

Приляг на палець грубо.

Як стала шубу тріпати

Небесна служба з пилу,

Три днї на землю падало,

Аж всюди стало біло.

Нападало, аж по полях

Повирастали горби.

Тодї Сьвятий у шубу встряг,

На плечі взяв дві торби.

В одній дарунки для хлопів,

А в другій мав для шляхти;

Що в торби не повлазилось,

Те позгортав у плахти.

Зробив клунки для ангелів

І двом завдав на плечі,

З куточка витяг палицю

Зняв рукавиці з печі.

Перехрестивсь і далї в путь

Простїсїчко до Львова.

Тут шусть у плахту й видобув:

Мітла була здорова.

З мітлою став на Жовківськім

Під церквою своєю.

"Придасть ся тут!" — І осьміхнувсь,

Що впав на ту ідею.

А тут і ангел доповів:

"Щеб і в Волоській треба!"

— Що ж, другу — відповів Сьвятий —

Візьмем вже на-рік з неба. —

В "Народнім Домі", де Свистун

Один все порядкує,

Лист Петрушевича кладе:

"Для васъ трудихъ ся всує".

До Наймана у маґістрат

Шле ангелом білєти,

Де Альтман замість Наймана

Стоїть, а герб: Niestety.

Чоловському в мійський архів

Дав жменю цванциґерів;

Аранжерови повстаня

Львівських "Uciekinier-ів".

"Просьвіта вже за Калєндар

Чекала нагороди.

Сьвятий принїс їй каганець

Осьвічувати сходи.

За "Дїло" тямив теж Дїдусь.

Небесні інсерати

Лишив йому — і автомат

До стяганя предплати.

Редакторови "Руслана"
Торік принїс був сїчку!
Тепер поклав під голову
Цілу лойову сьвічку.

Минає "Прикарпатську Русь".
Тут гаркне пес. — А ціба!
Гукнули ангели. — Тобі
З Москви навезуть хлїба" —

В намісника, що силу мав
При податковій шрубі
Сьвятий лишив грушки з верби
І горобця на дубі.

Шукав Ґломбінського, аж взяв
Skorowidz. Лапу-цапу,
Знайшов. На бюрку положив
Нову виборчу мапу.

"Товариству Могили" дав
Шевченківські виклади;
"Товариству Шевченка" лиш
Пів копи рад із "Ради".

Кацапським бурсам подавав
По мисці сочевиці;
Лякери академікам
На зимні вечерниці;

Студентській кухни пирогів
І карт безплатних много;
Бендасюкови під число
Товариша одного;

Новинкареви з "Dziennika"
Дві плахти на оклади;
Більчевському навернених
З "Безвірної Громади".

Поетови дав Грицая,
А прозї — день арешту,
Послам на Сойм по свиставці
А "Рідній Школі" решту.

Ще й театральний фонд згадав,
Та не було що дати;
Обидві торби вивертав,
Та в торбах тільки лати.

Коли кінчив тяжкий обхід
Ще спало все довкола.
А як будились, в небі був
Уже Сьвятий Микола.

І придивляв ся з висоти,
Як дар свій всяк знаходить,
І знову переконувавсь,
Що людям не догодить.

[Дїло]