«Вже після празників»

Ідіому, винесену в заголовок, співвітчизники вважають суто українською. Виявилося – ні, європейці з американцями також частково впали в анабіоз. Огляд подій тижня.

Фінансування тижня

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн були гедлайнерами процесу замороження і конфіскації російських активів у європейських банках. Місяцями ці політики переконували своїх колег, що саме кошти країни-агресора було б дуже доцільно використати для надання позики Україні. Перед зібранням в Берліні фон дер Ляєн казала, що ніхто з присутніх не піде спати, поки питання фінансування не вирішиться. І воно вирішилося, але не за рахунок окупантів, а коштом європейських платників податків.

Переговори тривали 15 годин, після чого президент Європейської ради Антоніу Кошта повідомив: «У нас є угода. Рішення про надання Україні підтримки у розмірі 90 мільярдів євро на 2026–2027 роки було ухвалено. Ми пообіцяли – ми виконали». Мерц і фон дер Ляєн продовжували гнути свою лінію, і канцлер зазначив, що російські активи будуть заморожені доти, доки РФ не виплатить Україні компенсацію, а голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн пообіцяла, що європейські гроші Україна муситиме повернути лише після того, як Росія виплатить репарації – до того часу заморожені російські активи залишатимуться заблокованими.

Російських «заморожених» грошей в Європі (переважно в Бельгії, де зберігається 185 мільярдів євро російських активів) 210 мільярдів євро. І тут цікаве одкровення Барта де Вевера, прем’єр-міністра королівства. Бельгійський найвищий чиновник обмовився, що зазнав тиску і навіть отримував погрози щодо російських грошей. Хто саме казав де Ваверу щось на кшталт «не чіпай наше бабло, бо замочимо в сортирі», прем’єр не конкретизував.

Але напередодні свят пасує бути оптимістами – і в цьому допоміг президент Литви. «Питання фінансування вирішено. Європейський Союз знайшов спосіб фінансувати Україну на суму 90 мільярдів євро у 2026–2027 роках. Це рішення вирішує всі питання, пов'язані з потребами України на даний момент. Ми повернемося до питання фінансування на наступному черговому засіданні Європейської ради», – заявив Гітанас Науседа.

Ото на Йордан кутю доїмо, а тоді, як сказав той же Науседа, «якщо будуть потрібні додаткові кошти, Європейський Союз готовий шукати рішення, і ці рішення будуть знайдені».

Воєнне тижня

Про гроші (в основному) йшлося під час роботи 32-го засідання у форматі «Рамштайн». Звітував про стан справ на цьому напрямі міністр оборони Денис Шмигаль, за інформацією якого Україні у наступному році на оборону треба 120 мільярдів доларів, і половину з цієї суми ми можемо «підняти» самостійно, але решту сподіваємось отримати від партнерів-союзників.

Поки що з воєнною допомогою все гаразд. Рекордні 11,5 мільярда євро в 2026 році Німеччина спрямує на підтримку української ППО, а крім того, за словами міністра оборони Німеччини Бориса Пісторіуса, для цих же цілей буде передано ракет AIM-9 Sidewinder з запасів бундесверу. Дві обіцяні німцями в серпні системи ППО Patriot і дев’ята система IRIS-T вже в розпорядженні ЗСУ. Британці наразі ощадливіші, але 600 мільйонів фунтів стерлінгів для ППО будуть.

На цьому «Рамштайні» згадали також про PURL (ШІ нагадує, що це ініціатива США та НАТО, започаткована влітку 2025 року для прискореного постачання Україні американського озброєння та критичних оборонних засобів коштом фінансових внесків країн-партнерів НАТО), і в рамках цього проєкту Україні допомагають від Канади до Нової Зеландії.

Поки що немає особливої конкретики стосовно нового фінансового інструмента ЄС «Безпекова ініціатива для Європи» (SAFE), який передбачає можливість запозичення на допомогу Україні до 150 мільярдів євро. Але то вже «після свят».

Сусіди тижня

Хто має першим приїхати – Навроцький до Києва чи Зеленський до Варшави? Таке майже шекспірівське питання турбувало тих, в кого інших турбот не було. Президент України питання зняв і відвідав новообраного колегу. У відповідь президент Польщі зробив гарну заяву: «Візит президента Зеленського до Варшави – це, безперечно, хороша новина для Польщі, хороша новина для Києва, хороша новина для всього нашого регіону та погана новина для Москви та Російської Федерації».

Під час перебування на берегах Вісли Зеленський зустрівся зі спікерами обох палат польського парламенту та з прем'єром Дональдом Туском, але головним був діалог з Навроцьким. З найактуальнішого обговореного були літаки МіГ-29, які польський уряд хотів передати ЗСУ, але не поставив до відома про свої наміри польського президента. Мав бути локальний внутрішній польський скандал, але Навроцький виявився не настільки екзальтованим, як іноді виглядає, і заявив, що остаточне рішення у справі передачі є компетенцією уряду, – тому можна чекати на літаки.

Окремо треба згадати про провокацію і непорозуміння, які мали місце під час візиту. Ультраправа партія «Конфедерація» зібралася помітингувати під Сеймом під час зустрічі Навроцького з Зеленським і нагадала сама собі, що і минулий уряд Матеуша Моравецького, і чинний Дональда Туска є «слугами українців», а Київ має повернути 100 мільярдів злотих. Саме стільки допомоги від Польщі Україні нарахували «конфедерати» – й уподібнилися арифметикам з Білого дому і Кремля, які люблять оперувати виколупаними зі стелі цифрами.

Плутанина вийшла в Gazeta.pl, яка повідомила про те, що Навроцький подарував Зеленському видання польського Інституту національної пам'яті під назвою «Документи Волинського злочину». В Офісі президента Зеленського інформацію спростували.

Синдром тижня

Коли у Верховній Раді стає нудно, з’являється Мар’яна Безугла – і, як співали «Брати Гадюкіни», робиться весело, «як на КВН». Вже всі знають, що у народної депутатки присутній синдром Аспергера (розлад аутистичного спектру), який пояснює її нетипову поведінку й особливості мислення. Після свіжого рейваху біля парламентської трибуни стало відомо, що Мар’яна Володимирівна невисоко оцінює професійні якості Головнокомандувача Сирського, може влаштувати власними силами «революцію на картоні» і пошарпатися з колегами по роботі, фіксуючи це на відео.

В результаті посполиті отримали картинку з написами про відставку Сирського на картонках, якими Безугла урізноманітнила дизайн законодавчого органу, оперативного Сергія Таруту, який зривав «аплікації», захищаючи честь і гідність Головкома, і Миколу Мітбола Онищенка, якого Мар’яна послала туди, куди посилали крейсер «Москва».

Найоригінальнішою версією, яка мала б розтлумачити те, що відбулося, є варіант увірування Безуглою в можливості проведення парламентських виборів. Перманентним фігуруванням у скандалах нардепка не дає про себе забути, цементує свій імідж особи без комплексів і йде на гіпотетичні вибори в мажоритарному районі на Оболоні. У спальних районах легка відбитість, ще й зі звучним діагнозом, вважається великим плюсом.