США і НАТО фактично відповіли відмовою на всі безпекові пропозиції Кремля, які радше слід розглядати як ультиматум. Росія, звісно, обурена. Та чи зважиться на аґресію?
Джон Салліван заходить в МЗС Росії
Цього тижня Сполучені Штати виконали таки прохання Кремля й передали Росії письмову відповідь на її пропозиції з питань безпеки в Європі. У середу, 26 січня, амбасадор США у Москві Джон Салліван заніс відповідного листа з Вашінґтона в міністерство закордонних справ Росії та передав його особисто в руки заступнику міністра Олександрові Грушку.
Що ж відповів Білий дім на пропозиції Кремля? Нагадаємо, що головними пунктами пропозицій, оприлюдниних МЗС Росії ще 17 грудня, були відмова НАТО від подальшого розширення на схід, а головне – прийняття до свого складу України. Так само Північноатлантичний Альянс, згідно з російськими пропозиціями, мав би припинити військову співпрацю з пострадянськими країнами. І це ще не все – НАТО має відмовитися від ведення військової діяльності (зокрема й військових навчань) на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії. А також відмовитися від розміщення ракет середньої та малої дальності на позиціях, з яких може бути вражена територія Росії.
Хоча доречніше ці «пропозиції» називати «ультиматумом», адже вони робилися на тлі демонстративної ескалації Росією напруженості поблизу українських кордонів. А 26 грудня російський президент Володимир Путін заявив, що за відмови США і НАТО від пропозицій Росії відповідь Москви «може бути різною» і залежатиме «від тих пропозицій, які зроблять мені наші військові експерти».
Державний секретар США Ентоні Блінкен повідомив на пресконференції у Вашінґтоні, що США не мають наміру публікувати текст своєї відповіді Росії, «щоб залишити можливості для перемовин». «Від Росії залежить, якою буде відповідь. Ми готові до будь-якого розвитку ситуації. Ми надаємо перевагу дипломатії», – зазначив Блінкен.
Водночас він не став робити з листа таємниці, зрештою, відповідь Сполучених Штатів і так була зрозумілою, з огляду на попередні реакції американських офіційних осіб і самого президента Джо Байдена. Окрім того, документ, за словами Блінкена, був скоординований з Україною та американськими союзниками з НАТО. Тож, як повідомив держсекретар США,передовсім у відповіді міститься відмова на вимогу Росії закрити іншим країнам вступ до НАТО. А передовсім Україні та Грузії. «Двері НАТО відчинені і залишаться відчиненими, і це залишається нашим зобов'язанням», – наголосив Блінкен. Він наголосив, що і Росія, і Україна мають право самі обирати, членами яких альянсів вони бажають бути.
До речі, таку ж відповідь дав і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг в офіційній відповіді Алянсу на кремлівські пропозиції з безпеки. Він підтвердив, що НАТО «не піде на компроміс за основними принципами», включно з правом країн на вступ та рівний захист усіх членів.
Зрештою, треба нагадати Росії, що вона сама 2010 року поставила свій підпис під документами ОБСЄ, які закріплюють принцип неподільності безпеки. Згідно з ним визнається право кожної держави вільно обирати військові союзи. Окрім того, документ передбачає зобов'язання кожної держави-члена ОБСЄ не зміцнювати свою безпеку за рахунок безпеки інших.
Отже, і Вашінґтон, і НАТО фактично відмовили Москві за всіма пунктами ультиматуму. Білий дім натомість перелічив занепокоєння власні та своїх союзників щодо дій Росії, які «підривають безпеку та стабільність». Передовсім йдеться про концентрацію російських військ біля українського кордону, про окупований Крим й інвазію на Донбасі, а також звинувачення у втручанні Москви у вибори та гакерські атаки, використання хімічної зброї та замовні вбивства в Європі.
Окрім того, Вашінґтон подав Москві власні пропозиції з питань безпеки. США вказали ті сектори та напрями, за якими вважають за можливе домовитися з Росією. Йдеться про контроль над озброєннями (у тому числі про обмеження розміщення ракетних систем), підвищення транспарентності військової діяльності та зниження ризиків.
«Я не сумніваюся в тому, що якщо Росія підійде до цього поважно і в дусі взаємності, з прагненням зміцнити колективну безпеку для всіх нас, то в цьому документі є дуже позитивні моменти, за якими слід працювати. М'яч на боці Москви. Ми готові до всіх сценаріїв», – запевнив глава американського зовнішньополітичного відомства.
Тож як цим «м'ячем» розпорядилася Росія? Першим зреагував на американського листа речник російського лідера Дмитро Пєсков. Він понарікав, що ключові російські міркування та стурбованості не були враховані. Тож виснував, що «приводів для оптимізму не так багато».
Згодом зі спеціальною заявою виступив міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Той з прикрістю констатував, що за головними вимогами Москви «в цьому документі позитивної реакції немає».
Виходячи з таких заяв російських чиновників та дій російської влади, спрямованих на ескалацію напруженості на кордоні з Україною, у Вашінґтоні зробили висновок, що Росія не налаштована на вирішення проблем дипломатичним шляхом, а, навпаки, таки готує вторгнення в Україну, ознаки якого стають дедалі помітнішими.
Все той же Ентоні Блінкен, котрий фактично стоїть в авангарді американської політики стримування Росії, вже встиг заявити, що у зв'язку з цим США та їхні союзники, по-перше, наростили та продовжать нарощувати постачання озброєнь Україні. По-друге, члени НАТО вже відрядили на східний фланг Північноатлантичного Альянсу додаткові сили та техніку, а США можуть у разі потреби оперативно перекинути туди ще вісім з половиною тисяч вояків.
Щобільше, США і Німеччина, згідно з останніми заявами з Вашінґтона й Берліна, фактично узгодили свої позиції щодо санкцій проти «Північного потоку-2». Про це, зокрема, свідчить виступ 27 січня в Бундестазі міністерки закордонних справ ФРН Анналєни Бербок. Вона заявила про готовність німецького уряду заблокувати російський газогін, якщо Росія таки зважиться на аґресію проти України. «У нас є весь спектр відповідей, включно з "Північним потоком-2". Так, ми прагнемо в будь-який час до діалогу, але у світлі нинішньої ситуації потрібна жорсткість», – зазначила пані Бербок.
І це ще не все. США і Європейська Унія узгоджують свої позиції й щодо евентуального відімкнення Росії від SWIFT. Це дала зрозуміти президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Вона фактично спростувала попередні повідомлення в пресі, мовляв, США та ЄУ відмовилися розглядати можливість відімкнення Росії від SWIFT.
«Нічого не знято з обговорення. Ми розглядаємо всі варіанти. Це дуже поважна ситуація, ми не мали такої критичної ситуації в цьому реґіоні з часів Другої світової війни, тому нічого не знято з обговорення»,— запевнила Урсула фон дер Ляєн. За її словами, наслідки від підготованих для Росії санкцій будуть «величезними».
