В рашці вже кілька років намагаються прививати «традиційні духовно-моральні цінності», а разом з ними багатодітність і цноту. На цій ниві в поті чола гарують жирні бородаті попи, їм підвивають депутати й окремі громадяни, заражені маразмом.
З'явився навіть підручник «Семьеведение», в якому Ксєнія Мосунова, прихильниця псевдонауки «родологія», переконує, що життєві проблеми людини пов'язані з гріхами предків. А півтора року тому ця ж дама отримувала сотні тисяч рублів за консультації і «розробку роду», які помагають «здобути щастя і позбавитися від фінансових проблем». Тобто вона підчищала гріхи предків. Бо ідіотів, які повірили їй, вистачає.
На уроках «родології» мають вивчати знову ж таки оті мітичні традиційні цінності. Може, піде й мова про цінності, які описала газета «Утро России» (1910, №193).
«Разврат в деревнях.
В последние годы в селениях, расположенных близ Тулы, среди крестьянских девочек развился новый промысел – разврат.
Одни из этих несчастных девочек стали "гулящими" благодаря сиротству, другие стали жертвами соблазна "господ дачников" и стремления жить "свободно", третьи посылаются пьяницами-родителями на ужасный промысел.
Медико-санитарный отчет по г. Туле, вышедший недавно, свидетельствует, что матери довольно часто приводят сами в дома терпимости своих невинных дочерей, прося принять их в дом "на дело".
Содержательницы притонов невинных не принимают, а дают добрый совет "заботливым" матерям "подыскать человека" для лишения невинности и тогда приводить их "на дело", что последними охотно исполняется.
В явных и тайных притонах города можно встретить этих несчастных созданий, не имевших ни детства, ни юности, перешагнувших при помощи матерей прям от неведения в омут порока.
Одной из самых распространенных болезней в пригородных деревнях является сифилис, который страшно развивается с каждым годом».
Звісно, про такі цінності воліють мовчати, бо попи переконують своїх здичавілих овечок у якомусь всенародному «целомудрії» на так званій «Русі». Але цнота – це щось таке не намацальне. А от мумія святого Суворова – це вже щось. Після «крєстних» ходів, які не захистили від дронів, пішли в рух «мощі» полководця, які демонстрували військам і які мали помогти здобути перемогу.
Це доволі смілива ідея, враховуючи той факт, що в армії московитів багато представників малих народів, яких цей упир радісно убивав. Бо окрім поляків, білорусів і литовців, він також проливав кров башкирів, татарів і калмиків, знищив 400 тисяч ногайців. Всі його подвиги – це агресія і грабунок. У 2021 році ногайський депутат домігся, щоб плакат із Суворовим прибрали в Черкеську.
Але є ще цікавий момент. Цей «святий» є також святим для секти «скопців» і здобув чин «білого голуба» – тобто повністю позбувся свого статевого органу, щоб отримати квиток у «царство небесне».
«Традиційні цінності» московитів при детальнішому огляді викликають неабиякий подив, а подекуди й жах. В книзі Є. Грекулова «Нравы русского духовенства» (М., 1924) наведено цитати церковників, які скаржаться на розпусне життя в монастирях: попи «в церкви всегда пьяны и без страха стоят и бранятся и всякие речи неподобные всегда изо уст их исходят», «в церквях бьются и дерутся промеж себя».
«Во всех монастырях держатся хмельные напитки, и монахи предаются пьянству, по кельям незазорно ходят женки и девки, а робята молодые живут там невозбранно».
Ще один святий Іосіф Волоцкій (1439–1515) писав, що «голоусые отроки» є для монахів ще небезпечніші від жінок. «За трапезой слышатся только неподобные речи и скверные слова, а драки между игуменом и монахами самое обыкновенное действо. Доходит и до смертоубийства».
П'ять віків з XII до XVII в московитських чоловічих монастирях відбувалися офіційні шлюби між ченцями з метою тримати під контролем їхні блудні зв'язки. Називалося це адельфопоезис або братотворення. Окремі історики, як от американець Джон Босвелл, вбачали в цьому не що інше як гомосексуальний шлюб, який скріплювався поцілунками. Після такого шлюбу ченці мали право жити в одній келії і спати на одному ліжку. А коли котрийсь помирав, то його пошлюблений брат міг успадкувати його майно.
Так поволі монастирі перетворювалися на притони, де панували гомосексуалізм і педофілія.
Щойно в XVIII ст. заборонено було в Московії в чоловічих монастирях користуватися косметикою і загалом дбати про свою зовнішність, бо доходило не тільки до того, що ченчики пацькали губи, підмальовували очка, а й робили собі епіляцію. Митрополит Московський Данііл (1492–1547) жалівся архимандритові: «Волосы твои не только зрезаешь бритвой и сплотью, но и щипцами исторгаешь их из корня и не стыдишся выщипывать, позавидовав жёнам, мужское своё лицо претворяешь на женское. Или весь хочешь быть женой? Если не хочешь, то зачем волосы бороды твоей или ланит твоих щиплешь, и не стыдишся исторгать из корня. А лицо своё много умываешь и натираешь, и делаешь ланиты твои червлёнными, красными светлыми. Желая насытится блудными страстями и весь ум твой непрестанно отомимся, ты слугам своим на сии блудные бесовские деяния много серебра и злата истощаешь».
У 1869 році монахи Задонського монастиря пожалілися Московському митрополиту, що в монастирі живе дванадцять хлопчиків, якими опікується регент і «отец благочинный Филофей». Одного дня діти розповіли, що Філофєй і регент «поступают с ними как с женским полом, и одним словом имеют сношения против естества».
Не відставали й монашки, бо жіночі монастирі не були замкнені, чоловіки частенько провідували їх, і бували випадки, коли монашки тихцем народжували дітей.
Ну і наостанок смачна родзиночка.
У 2013 році Артьом Дільмурадов убив батька свого знайомого, його співмешканку і її матір, щоб викрасти 300 тисяч рублів. Отримав 14 років тюрми. В 2022-му пішов з колонії на війну з Україною.
А демобілізувавшись, веде у школах уроки, які називаються «Семья – это самое важное в жизни!»
29.10.2025