Brexit ледь не спровокував війну між союзниками з НАТО – Великою Британією і Францією. Наразі – лише рибальську.
Минулого тижня французькі рибалки організували блокаду острова Джерсі, який є володінням Британської корони. У блокаді порту столиці острова – міста Сент-Гелієра – брали участь близько 60 французьких шхун. Причиною послужило запровадження адміністрацією острова обмежень на вилов риби після виходу Великої Британії зі складу Європейської Унії. Справа дійшла фактично до морських баталій рибацьких суден.
Напруженість навколо Джерсі, який розташований лише за 22 км від Франції і аж за 160 км від Великої Британії, навряд чи можна назвати випадковим чи спонтанним інцидентом. Він був закономірним, наперед запрограмованим недосконалим торговельним договором між Європейською Унією та Великою Британією, який почав діяти з першого січня цього року – дати закінчення перехідного періоду Brexit – і мав якимось чином заткнути дірки в обопільних торговельно-економічних стосунках.
Найбільш вразливим пунктом цього документа було рибальство. Саме через нього сторонам довго не вдавалося укласти угоду про правила торгівлі після Brexit. Адже прихильники виходу Об’єднаного Королівства з ЄУ (а одним із лідерів цього руху був чинний британський прем’єр Борис Джонсон) серед аргументів називали відновлення країною контролю над своїми риболовецькими акваторіями.
Спочатку Лондон хотів цілковито закрити свою акваторію для іноземних рибалок. Однак Брюссель домагався, щоб моряки з декількох європейських країн все ж змогли продовжити промисел і після першого травня 2021 року – дати, коли набули чинності домовленості щодо рибальства.
Фактично сторони так і не домовилися в повній мірі. А тому було ледь не на коліні накидано якісь розмиті домовленості про межі, квоти й ліцензії. Було узгоджено, що протягом найближчих п'яти з половиною років судна з Євроунії зможуть ловити рибу в британських водах, але не далі ніж на 6–12 морських миль від кордонів. Для цього європейським рибалкам потрібна ліцензія, отримати яку можна, довівши, що вони займалися промислом у цих місцях ще до Brexit (у 2012–2016 роках).
Відтак острів Джерсі, котрий є фактично самостійною державою (хоч і під протекторатом Лондона), отримав суттєві повноваження у справі міжнародного рибальства. Влада острова з цього року отримала право самостійно контролювати водні території та, зокрема, видавати ліцензії рибалкам з країн – членів ЄУ. Для цього рибалки повинні були подати відповідні заявки, за якими й ухвалювалися рішення.
Станом на перше травня влада острова видала ліцензії 41 французькому судну. Хоча Париж очікував отримати дозволи для значно більшої кількості – 344 човнам. Крім того, ліцензії давали тільки суднам розміром понад 12 метрів, хоча багато французьких моряків рибалять на менших човнах. А ще проблеми виникли у суден, які не мали обладнання, потрібного, аби довести історію промислу в водах Джерсі. Окрім того, влада Джерсі деяким суднам відчутно обмежила кількість днів перебування в акваторії острова.
Влада Джерсі стверджує, що у французьких рибалок був час із першого січня, аби привести у відповідність всі необхідні документи для отримання ліцензій. Утім перелічені обмеження на видачу дозволів жодним чином не обумовлювалися відповідним договором між ЄУ і Великою Британією, а тому виявилися неприємною несподіванкою для французької сторони.
Рішення влади Джерсі щодо ліцензій на рибальство викликало неабияке обурення в Парижі. Міністерка країни у справах моря Аннік Жирарден (Annick Girardin) заявила, що влада республіки готова вдатися до санкцій, якщо британська сторона продовжить обмежувати доступ французьким рибалкам у води Джерсі. Вона навіть натякнула при цьому, що Франція може відрізати острів від подачі електроенергії, 95% якої надходить туди підводним кабелем із материка. «Навіть якщо я і буду шкодувати, що ми дійшли до цієї точки, ми все одно наважимося на це, якщо доведеться», – пригрозила Жирарден. Париж також закрив усі офіційні французькі представництва в Сент-Гелієрі й пообіцяв припинити імпорт продукції з острова до Франції. А французькі рибали, як ми вже писали, вдалися вже не до погроз, а до реальних дій – заблокували порти острова.
На тлі цих гроз британський прем'єр-міністр Борис Джонсон, що називається, «психонув» і розпорядився скерувати у місце конфлікту «для моніторингу ситуації» два бойові кораблі – HMS Severn і HMS Tamar, на облавках яких є бойові гармати, включно зі зенітним обладнанням малої дальності.
Париж теж не сидів склавши руки й не спостерігав сторонньо за розвитком ситуації. ВМС Франції у відповідь на прибуття до Джерсі британських бойових кораблів скерував туди свої патрульні судна, «щоб упевнитися в безпеці французьких рибалок». Тобто можна вже казати про брязкання зброєю двох натовських союзників між собою.
Урешті-решт сторонам вдалося досягнути певних домовленостей, щоб розрядити ситуацію. Французькі рибалки зняли блокаду і відвели від порту Сент-Гелієра свої шхуни. У відповідь британський уряд відкликав військові кораблі від берегів Джерсі й повернув їх до місця постійної дислокації.
Хоча проблема ще далека від свого вирішення. І якщо кожного разу, щойно вона загострюватиметься, сторони відряджатимуть у місце конфлікту свої бойові кораблі, то раніше чи пізніше це може призвести до спонтанного збройного конфлікту. От такі неприємні сюрпризи виявилися закладеними в основу Brexit.
