Ультраліві й ультраправі в Національних зборах пообіцяли прем’єрові вотум недовіри.
Президент Франції Емманюель Макрон знову призначив прем'єр-міністром 39-річного Себастьєна Лекорню, який подав до демісії лише чотири дні тому і після цього заявляв, що не бажає більше очолювати уряд. Про це повідомила газета Le Monde. Про перепризначення Лекорню Єлисейський палац оголосив невдовзі після того, як минуло 48 годин, за які Макрон пообіцяв призначити нового прем'єра.
Після заяви Єлисейського палацу Лекорню написав на платформі X: «Я приймаю як обов'язок місію, покладену на мене президентом республіки, зробити все можливе для забезпечення Франції бюджетом до кінця року та розв'язання повсякденних проблем наших співвітчизників. Ми повинні покласти край цій політичній кризі, яка дратує французів, і цій нестабільності, яка шкодить іміджу Франції та її інтересам».
Нагадаємо, що Себастьєн Лекорню, який очолив уряд Франції щойно дев’ятого вересня, вже п’ятого жовтня подав до демісії після того, як йому не вдалося погодити державний бюджет на 2026 рік. Окрім того, сформований Лекорню кабінет, у складі якого фігурувала значна кількість міністрів з колишнього уряду, відразу ж зазнав різкої критики опозиції, яка пообіцяла прем’єрові вотум недовіри в Національних зборах.
Після повторного призначення Лекорню керівники як ультралівого блоку «Нескорена Франція», так і ультраправої партії «Національне об'єднання» заявили про намір висунути проти нього у Національних зборах вотум недовіри найближчим часом. За вотум недовіри висловились і правоцентристи зі «Союзу правих за республіку». Різко розкритикували повернення Лекорню і комуністи, вказуючи на те, що президент повністю відірвався від реальності, і також пообіцяли вотум недовіри.
Як вже писало наше видання, у Франції триває затяжна політична криза. На початку грудня 2024 року вотум недовіри в Національних зборах отримав Мішель Барньє. Його наступник Франсуа Байру пішов у відставку після вотуму недовіри 8 вересня. В обох випадках причиною кризи були розбіжності політичних сил через державний бюджет з великим дефіцитом і спроб голів урядів його скоротити за рахунок соціальних видатків. Збудником протестів залишається й пенсійна реформа Макрона 2023 року, скасування якої вимагають ліві сили в парламенті.
11.10.2025