Підсумки 2020 року – рейтинг музичних подій і персоналій 2020 року від ©Аделіни_Єфіменко
Кожний митець плекає «людську, надто людську» надію на визнання і захоплення публіки. І чекає на оплески, оплески, оплески! Як їх бракувало цього року! Але нові імена, події і артефакти не залишаться у затінках, не стануть бігцем прочитаною сторінкою пандемійного року. Авторський рейтинґ ( див. I і II музичного критика Аделіни Єфіменко вшановує визначні мистецькі явища 2020 року, але, як і будь-який рейтинґ, не претендує на всеохопність, а є лише суб’єктивним досвідом пережитого і почутого, а також – важливим підсумком року, що минає, і подякою митцям за їх творчість.
VI. СПІВАЧКА РОКУ 2020 / SÄNGERIN DES JAHRES 2020
* Україна / * die Ukraine
1. Софія Соловій (Sofia Solovij, сопрано) – за головну роль Русалки в опері А. Дворжака «Русалка», Театр Санкт-Галлену (реж. Вера Немірова, дир. Модестас Пітренас і Стефан Фромажо) і Віденська Staatsoper (реж. Свен-Ерік Бехтольф, дир. Томас Гануш); за головну роль Джей Сеймур в опері «Анна Болейн» Ґ. Доніцетті (реж. Стефано Маццоніс ді Пралафера, дир. Джампаоло Бізанті); Королівська опера Валлонії, (Льєж, Бельгія), Королівська опера Оману (Маскат, Оман); а також за виконання творів українських композиторів на Концерті-презентації «Твій Шевченко»у Концертному залі ім. С. П. Людкевича Львівської національної філармонії ім. М. Скорика за участі Львівської національної академічної чоловічої хорової капели “Дударик“ (керівник Дмитро Кацал) і Академічного симфонічного оркестру ЛНФ (диригент Володимир Сивохіп). У Концерті-презентації «Твій Шевченко» Софія Соловій виконувала такі твори: Я. Степовий, Гоголю (За думою дума роєм вилітає); М. Лисенко, Не тополю високую; Я. Степовий, Ой три шляхи широкії; М. Лисенко, Княжна (Зоре моя вечірняя); Ой одна я, одна; Ой крикнули сірі гуси; Якби мені, мамо, намисто; Я. Степовий (сл. Г. Комарівна), Не на шовкових пелюшках; М. Лисенко. Садок вишневий коло хати.
Запис Концерту-презентації «Твій Шевченко» – тут .
Фото : Bruno Severini.
Трейлер постановки «Русалка» – тут.
Українська співачка відома на Україні і в Європі як послідовниця італійської школи belcanto. Поза італійським репертуаром Софія Соловій успішно виступала в Європі у ролях Вітелії («Милосердя Тита» В. А. Моцарта), Електри («Ідоменей» В. А. Моцарта), Русалки («Русалка» А. Дворжака), у сопранових партіях «Еліаса» Ф. Мендельсона. В репертуарі також партія Ельзи («Лоенґрін» Р. Ваґнера). Сучасний концертний і камерно-вокальний репертуар співачки охоплює твори від K. Пендерецького до Ю. Ланюка, а також велику кількість українських солоспівів. Софія Соловій впевнена, що у будь-якому репертуарі: «кантилена belcanto – безкінечна мелодія, яку треба „співати серцем“»[1].
*Італія, *Франція / *Italien, *Frankreich
2. Леа Дезандре (Lea Desandre, мецо-сопрано) – за роль Пажа Урбана в опері Дж. Мейєрбера «Гуґеноти», Великий театр Женеви /Grand Théâtre de Genève, реж. Йоссі Віллер і Серджіо Морабіто, дир. Марк Мінковскі); за роль Деспіни в опері «Так чинять усі» В. А. Моцарта (реж. Крістоф Лой, дир. Йоана Маллвітц, 100-ліття Зальцбурзького фестивалю), за роль Жриці Діани, Пастушки, Морячки, Мисливиці в опері «Іпполіт і Арісія» Ж. Ф. Рамо у продукції François Roussillon et Associés Паризької Opéra Comique від 14 листопада 2020 року (реж. Жанна Кандель, дир. Рафаель Пішон),за камерні концерти з ансамблем Les Arts Florissants Вільяма Крісті. Відгуки преси: «молода струнка красуня у червоній спідниці плісе завдала блискавичний ауфтакт своїм чарівним, чистим і рухливим як гірське джерело голосом». «Повітряні колоратури молодої француженки Леа Дезандри у каватині Une dame noble et sage стали незабутнім відкриттям оперного вечора»[2].
Фото : Stefan Brion.
Молода співачка співпрацює з ансамблем Les Arts Florissants Вільяма Крісті, Фестивалями Старовинної музики Іннсбрука та Екс-ан-Прованса. Відзначена у рейтинґу Victoires de la Musique Classique як ‛вокальна знахідка’ 2017 року. У 2020 році крім постановок Così fan tutte і «Гуґенотів» успішно виступила в ролі Розіни(«Севільський цирульник» Дж. Россіні), Анніо («Милосердя Тита» В. А. Моцарта), Сесто («Юлій Цезар в Єгипті» Ґ. Ф. Генделя) та ін. Давала концерти з відомим лютністом Томасом Данфордом і його ансамблем «Юпітер».
Запис концерту – тут .
Запис опери «Іпполіт і Арісія» Ж. Ф. Рамо на сайті ArteConcert у вільному доступі до 13.05.2021.
Запис на YouTube – Lea Desandre, "Rossignols Amoureux", Hippolyte et Aricie (Rameau) – тут .
VII. СПІВАК РОКУ 2020 / SÄNGER DES JAHRES 2020
* Україна / * die Ukraine
1. Богдан Волков – за роль Феррандо в опері «Так чинять усі» В. А. Моцарта (реж. Крістоф Лой, дир. Йоана Маллвітц, 100-ліття Зальцбурзького фестивалю) і Ленського в опері «Євгеній Онегін» (реж. Д. Черняков, дир. Віденська Staatsoper, дир. Томас Гануш). Випускник Київського інституту музики ім. Р. М. Глієра. Регулярно співпрацює з Дмитром Черняковим: «Заручини у монастирі» С. Прокофьева (партія Антоніо) в Берлінській Staatsoper, «Казка про царя Салтана» М. Римського-Корсакова (партія Ґвідона) у Королівському театрі Ла Монне, Брюссель. У 2021 році планується дебют у партії Фентона у новій постановці «Фальстафа» Дж. Верді на сцені Баварської Staatsoper.
Фото: © SF / Monika Rittershaus.
Опера «Євгеній Онегін» з Богданом Волковим у ролі Ленського (реж. Дмитро Черняков, дир. Томас Гануш) – тут .
* Німеччина / * Deutschland
2. Вінцент Вольфштайнер (Vincent Wolfsteiner, Tenor) – за виконання партій Трістана в опері Р. Ваґнера «Трістан і Ізольда» (Франкфуртська Опера, реж. Катаріна Тома, дир. Себастьян Вайґле) і Ірода в опері «Саломея» Р. Штрауса (Берлінська державна опера Unter den Linden, реж. Ганс Нойєнфельс, дир. Томас Ґуґґайс). Один з провідних тенорів ваґнерівсько-штраусівського репертуару: співав у Байройті, Берліні, Франкфурті, Массачусетсі, Нью-Йорку, Флориді, Нюрнбернзі, Ганновері, Фрайбурзі, Коміше Опер Берлін, Тайванській національній опері в Тайчжуні. Крім того в репертуарі співака – всі провідні тенорові партії: Андреа Шеньє, Отелло, Калаф, Зіґмунд і Зіґфрід у «Персні Нібелунга», Ерік в «Летючому голландці», Лоенґрін, Пітер Ґраймс, Бахус в «Аріадні на Наксосі». Інтерв’ю із співаком – тут .
Фото : ©Ludwig Olah
VIII. ДИРИГЕНТКА РОКУ 2020 / DIRIGENTIN DES JAHRES 2020
* Німеччина / * Deutschland
1. Йоана Маллвітц – за постановку опери «Так чинять усі» (Cosí fan tutte) В. А. Моцарта на 100-річчі Зальцбурзького фестивалю. З відгуків преси: «нова версія «Так чинять усі» 2020 року увійде в історію як блискучий зразок співавторства Моцарт-Маллвітц-Лой. Інтерпретацію Йоани Маллвітц критики не просто хвалили, а змагалися у співі дифірамбів. «Вершина сучасного розуміння моцартівської стилістики», «зоряний час у справі інтерпретації Моцарта», «вона (Маллвітц) – серце цієї постановки», «витончена елегантність і нескінченна енергія пульсу музики», «чудові арки майстерно вибудовує і все продумує наперед», «вона дихає зі співаками одним подихом, підносячи їх на руках», «феноменальна у музичному космосі Моцарта». Під усіма цими захопленими епітетами, присвяченими Йоані Маллвітц, впевнено можу поставити і свій підпис (ред. – Аделіна Єфіменко). «Оркестр Віденської філармонії під орудою блискучої диригентки ХХІ століття став не просто головною, а унікальною подією Зальцбурґа 2020. Той факт, що 100-річний ювілей ознаменувався однією з кращих за останні роки інтерпретацією Моцарта – добрий знак, що дає надію і впевненість в успішному завершенні і подальшому процвітанні непересічного фестивалю, який творить свою історію разом з прекрасними митцями. Як висловився легендарний італійський режисер Джорджо Стрелер, котрий свого часу теж ставив оперу «Так чинять усі»: «Я добре знаю, що життя роблять люди»[3].
Йоана Маллвітц титулована Диригенткою 2020 року також за інтерпретацію творів Бетговена і Шуберта. У цьому році вона розпочала серію авторських відео-турів, присвячених 6. «Пасторальній» F-dur і 7. Симфоніям Л. Бетговена A-Dur (до 250-річчя німецького генія) на BR-KLASSIK з Оркестром Staatstheater Nürnberg. Разом з тим інтерпретація останньої «Великої» симфонії C-Dur Франца Шуберта з Берлінським Konzerthausorchester склала спеціальну програму “Reingehört!”, що транслювалася у прямому ефірі на веб-сайтах rbbKultur та Konzerthaus Berlin та на телебаченні rbb.
Фото : © Lutz Edelhoff.
Йоана Маллвітц – наймолодша серед жінок-диригенток генеральна музікдиректорка і Театрах Ерфурта і Нюрнберга з 27 років. Фаховий журнал “Opernwelt” визнав її Диригенткою року 2019. У 2020 році Йоана Маллвітц нагороджена «Спеціальною Баварською культурною премією». Відео-тури і інтерпретації Симфоній Бетгована і Шуберта – тут:
‑ Л. Бетговен. 7. Симфонія A-Dur.
‑ Л. Бетговен. 6. «Пасторальна» F-dur.
‑ Ф. Шуберт «Велика» симфонія C-Dur .
VIII. ДИРИГЕНТ РОКУ 2020 / DIRIGENT DES JAHRES 2020
* Україна / * die Ukraine
Кирило Карабиць – за пошук партитур і повернення на Україну втраченої музичної спадщини, зокрема, за віднайдені партитури симфоній Максима Березовського (концерт до 275-річчного ювілею від дня народження українського генія – автора першої української симфонії, першої української опери, хорових концертів, сонати для скрипки і чембало тощо). Фрагмент з інтерв’ю Кирила Карабиця: «Цікава гіпотеза (Л. Івченко) про знахідку в архівах Розумовських нових манускриптів Симфоній № 11 і № 13, підписаних М. Березейло або Берешьоло (Березовського?). Л. Івченко вказує на місце зберігання окремих сторінок Симфоній № 11 і № 13 М. Березовського у Центральній науковій бібліотеці імені В. І Вернадського з вказівками місця видання – Париж і Ліон (Simphonie Periodiqueа Рiu Stromenti Composte del Signor BERESCIOLO № XI. – A Paris: chez Mr De La Chevardiere, aux Adresses Ordinaires; A Lyon: Les Freres Le Goux). Російська дослідниця А. Альошина підтверджує цю гіпотезу, констатуючи найперші зразки «ранней русской симфонии»[4]. ».
Фото : Приватний архів Кирила Карабиця.
Титул Диригент 2020 року Кирило Карабиць отримує також за керівництво пандемійно-адаптованою постановкою опери М. Мусоргського «Борис Годунов» у Цюрихській опері (реж. Баррі Коскі). Вперше в історії оперних продукцій Цюрих успішно апробував ультрасучасну звукову систему на кшталт цифрового обладнання кінотеатру. Технічне забезпечення вистави – 60 мікрофонів у репетиційному приміщенні, 100 моніторів у глядацькій залі театру, синхронізований звук, що віртуально подавався зі швидкістю світла до оперного театру за допомогою оптоволоконного кабелю – все це гарантувало перфектний зв'язок і координувало якісну подачу звуку. Диригент керував оркестром і хором не з оркестрової ями, а з репетиційної зали неподалік від оперного театру. На сцені діяли лише солісти.
IX. РЕЖИСЕРКА РОКУ 2020 / REGISSEURIN DES JAHRES 2020
* Німеччина / * Deutschland
1. Вера Немірова – за постановку «Фіделіо» Л. Бетговена. У 2020 році постановка була приурочена до 250-річчного ювілею Л. Бетговена і до відкриття будівлі Празької Staatsoper після трирічної реставрація 5 січня 2020 року. На цій самій сцені 21. 11. 1814 була здійснена і перша празька постановка «Фіделіо» під керівництвом К. М. фон Вебера, що дала поштовх європейському тріумфу бетговенського opus magnum (Берлін і Ваймар, 1815 р., Пешт, Кассель 1816 р., Санкт-Петербурґ 1818 і 1819 рр., Відень 1822р., Дрезден 1823р.). Над постановкою Вера Немірова співпрацювала з музікдиректором Празької Staatsoper Андреасом Себастьяном Вайзером з 2018 року. Трейлер постановки «Фіделіо» – тут .
Титул Режисерка 2020 року Вера Немірова отримує також за яскраву, гостро психологічну постановку опери «Русалка» А. Дворжака у Санкт-Галлені, що піднімає актуальну тему ‛інклюзія і митець’. Прем’єра вистави відбулася у жовтні 2019 року і продовжилася у 2020 році до оголошення світового локдауну. Головну роль Русалки у цій постановці виконувала Софія Соловій. Трейлер постановки «Русалка» – тут.
Фото : Lutz Edelhoff
Вера Немірова – болгарка з походження, мешкає у Берліні, є бажаним гостем
багатьох європейських оперних театрів: Віденської, Берлінської, Гамбурзької Staatsoper, Боннської опери, Магдебурзького і Ваймарського театрів, Бухарестської національної опери, Опери Граца, Люцерна, Зальцбурзького фестивалю; вважається однією з кращих інтерпретаторок ваґнерівських опусів, у тому числі тетралогії «Перстень Нібелунга» (Франкфуртська Опера, 2010‑2012 рр.) і «Нюрнберзьких майстерзінґерів» (Ерфурт, Ваймар, поставлена у співпраці з українським диригентом Кирилом Карабицем 2016 р.).
X. РЕЖИСЕР РОКУ 2020 / REGISSEUR DES JAHRES 2020
* Німеччина / * Deutschland
1. Тобіас Кратцер – за постановку «Фіделіо» Л. Бетговена у Лондонській Королівській опері. Прем'єра опери відбулася за декілька днів до оголошення всесвітнього локдауну Covid19 (1 березня 2020 року). 17 березня планувалася трансляція «Фіделіо» у прямому ефірі. До цієї події готувалися провідні кінотеатри по всьому світу. Паралельно мав відбутися і запис продукції на DVD. На жаль, цим планам не довелося здійснитися, проте зберігся запис генеральної репетиції, котру з 26 липня 2020 року розпочав транслювати канал BBC. У Великобританії запис доступний для вільного перегляду протягом 9 місяців. Фрагмент з інтерв’ю Тобіаса Кратцера: «Радість вшанування 250-річчя з дня народження генія поодиноко спалахує Божественною іскрою (нім. – „Freude, schöner Götterfunken“)»[5]. «Фіделіо» Тобіаса Кратцера спалахнув знову – після його геніальної (не комплімент, а об’єктивна оцінка його неперевершеної режисури ваґнерівського «Таннгойзера» на Байройтському фестивалі 2019 року). Моя відзнака імені Тобіаса Кратцера як режисера року не є новою чи оригінальною. Режисер вже отримав цей титул двічі «Найкращий режисер 2020» від популярного глянцевого журналу Oper!Magazin і титул «Режисер року 2020» від фахового німецького оперного журналу Opernwelt, за результатами опитування 50-ти різних незалежних журналістів і музичних критиків.
Суперлятивів на кшталт «найвищий», «найкращий» у номінаціях рейтинґу уникаю принципово. У пандемійний рік зірвалося безліч постановок, у тому числі оперних прем’єр від моїх улюблених режисерів Давіда Бьоша, Дмитра Чернякова, Мартіна Кушея, Клауса Ґута, Акселя Раніша, Тетяни Гюрбаки, Каті Мітчелл.
На висоті сучасної оперної режисури вдалося залишитися цього року Кшиштофу Варліковському і Баррі Коскі. Визначними подіями 2020 року стали постановки «Електри» Варліковського на 100-літті Зальцбурзького фестивалю під орудою Франца Вельзера-Мьоста і «Бориса Годунова» Баррі Коскі з оригінальною концепцією «пандемійно-адаптованої» режисури в Цюрихській опері під орудою українського диригента Кирила Карабиця. Моя улюблена режисерка Каті Мітчелл у 2020 році, на жаль, вперше розчарувала. Попри безумовну режисерську майстерність постановка «Юдіт: концерт для оркестру і Замок Герцога Синя борода» Б. Бартока на сцені Баварської Staatsoper – тривожний меседж радикального фемінізму Юдіт-поліцистки, яка, рятуючи замордованих Ґерцогом Синя Борода жінок, здійснює самосуд і стає кіллером. Символічну драму-містерію Б. Бартока Кеті Мітчелл занизила у своїй опері-трилері до кіно-гри «Вбий маніяка». Із зацікавленням спостерігатиму і надалі за творчістю цієї неординарної мисткині, адже поставки опер «Написано на шкірі», «Школа любові і ненависті» Джорджа Бенджаміна, «Триптих» Дж. Пуччіні – її великі творчі досягнення. А невдачі, як і успіхи на шляху тривалого творчого становлення швидкоплинні, якщо митець усвідомлює соціальний вплив мистецтва на людей.
Тобіас Кратцер привернув мою увагу постановкою «Фіделіо» не лише тому, що 2020 рік – ювілейний, бетговенський. Режисер зізнався: «Мене турбує питання, як змусити суспільство діяти. Завжди хтось один розпочинає дію, як це сталося з Fridays for Future або під час арабської весни. Один спалах дає поштовх руху і стає потужнішим за фігуру, яка все розпочала»[6]. Тому так важливо, що його «образ публіки» еволюціонує: пасивна маса глядачів сакральної драми отримує щось на кшталт «прориву свідомості».
Фото: ©Bill Cooper/Royal Opera House Covent Garden.
До титулу Режисер Року Тобіас Кратцер отримує від мене титул Людина Року і відкриту подяку за його творчість, за активну позицію митця-гуманіста і за надіслані відео-записи (DVD) з постановками «Казки Гофмана» Ж. Оффенбаха і «Гном» Александра Цемлінського із зірковим складом виконавців (Елена Цалагова, Ермонела Яхо, Крістіне Райс, Джон Осборн, Ервін Шрот тощо). Визнання моєї праці титулованим режисером і бажання допомогти у складній ситуацій виявилися для мене найпотужнішою терапією у подоланні ковіду (суперлятив тут – не є перебільшенням).
Фрагмент з опери «Фіделіо» (реж. Тобіас Кратцер, дир. – Антоніо Паппано): Квартет Mir ist so wunderbar (Forsythe, Davidsen, Zeppenfeld, Tritschler; The Royal Opera) – тут.
Фото: ©Bill Cooper/Royal Opera House Covent Garden.
[1] Софія Соловій. Вокальна специфіка belcanto. Інтерв’ю Аделіни Єфіменко. Розділ ІІ. Вокальна специфіка belcanto та історизм постановки «Анни Болейн» (режисер: Стефано Маццоніс ді Пралафера). «Збруч», Дата доступу: 2.12.2019. URL: https://zbruc.eu/node/93945
[2] Аделіна Єфіменко. «Гуґеноти» Мейєрбера і Голлівуд «Гуґеноти» Джакомо Мейєрбера і Голлівуд: про постановку Йоссі Віллера, Сержіо Морабіто і Анни Віброк у Великому театрі Женеви. 27.03.2020, «Збруч». URL: https://zbruc.eu/node/96532
[3] 100-ліття Зальцбурзького фестивалю. Вольфганг Амадей Моцарт – ангел-охоронець і гарантія успіху 100-го Зальцбурзького фестивалю 2020. «Збруч». URL: https://zbruc.eu/node/99868
[4] Алешина М.Н. Русско-итальянские стилевые диалоги в симфонии С-dur Максима Березовского. Вестник КемГУКИ. 2015. № 33. С. 114‑119. URL: https://cyberleninka.ru/article/v/russko-italyanskiestilevye-dialogi-v-simfonii-s-dur-maksima-berezovskogo (дата звернення: 10.12.2020)
[5] «Фіделіо»: модуси емпатії. Тобіас Кратцер: Відчувати емпатію до чужого і незнайомого – захоплююча опція як у мистецтві, так і у житті. Режисер року– про постановку «Фіделіо» в Лондоні. 30.10.2020. «Збруч». URL: https://zbruc.eu/node/101235
[6] Regine Müller. „Fidelio“ in London: Kaufmann, Kratzer und das „Prinzip Leonore“. London 26.03.2020, 05.30 Uhr. URL: https://www.nzz.ch/feuilleton/fidelio-und-die-krise-wer-rettet-florestan-jetzt-aus-diesem-labyrinth-ld.1548461?reduced=true
30.12.2020