Страх перед Китаєм, Заходом і мусульманами

Росіяни почали набагато більше боятися Китаю, Заходу і мусульман. Такий висновок випливає з результатів останніх соціологічних досліджень «Левада-Центру».

За 15 років відсоток росіян, які побоюються ісламської загрози, зріс із 22 до 42. Тих, кого лякає прагнення Китаю розширити свої впливи на інші країни, — з 13 до 31%. З 18 до 23% зросла кількість росіян, стурбованих інвазією західного капіталу в їхню Батьківщину.  Водночас внутрішні загрози громадян Росії турбують чимраз менше.

Цими страхами можна пояснити, зокрема, те, що росіяни досі прагнуть сильної руки і виправдовують необхідність офірувати свободу слова та виборів на користь «порядку». Тим більше, що 56% респондентів погоджуються з думкою, що від виборів нічого не змінюється. Хоча є певні нюанси: за фактичної незмінності числа тих, що позитивно ставляться до авторитарного лідера, баланс безумовно згідних і тих, що радше погоджуються, схиляється на користь невпевнених. Зрештою, зростання невпевненості росіян у багатьох аспектах державного устрою вимальовується у чітку тенденцію.

Заступник директора «Левада-Центру» Олексій Гражданкін, пояснюючи цю тенденцію, зазначив: «Населення країни зараз загалом віддалене від усіх цих питань. Минули 1990-і роки, коли про ринкову економіку та інтеґрацію зі Заходом говорилося багато й позитивно. Громадську думку піддавали держпропаґанді. Але прагнення до сильного лідера залишається незмінним».

Зросла кількість росіян, готових підтримати курс Кремля на мілітаризацію, хай і на шкоду власному добробуту. Раніше більшість росіян (53%) з тією чи іншою мірою категоричності були проти того, щоб «витрачати на оборону більше, якщо це створить певні проблеми для економічного розвитку». Прихильники мілітаризації економіки перебували в меншості — 35%. Тепер їх майже половина — 46%.

Приблизно на тому самому рівні залишається відчуття небезпеки культурної експансії Заходу. У більшості росіян, а це 75–76%, від 1998 не розвіялась упевненість у тому, що «США використовують нинішні труднощі Росії, аби перетворити її на сировинний додаток до Заходу». Але 15 років тому з цією тезою «повністю» погоджувалися 46% респондентів, тепер — 32%. «Радше погоджувалися» з цим 29%, тепер — 45%. Раніше 62% опитаних росіян були впевнені, що «західна культура чинить неґативний вплив на російське життя», і 37% були в цьому «твердо переконані». Тепер «твердих» — лише 24%. Але таких, хто «радше згоден», стало 41%, хоч було 25%.

Оця втрата впевненості є єдиною, хоч і хисткою, підставою для оптимізму.

Опитування проведено 6–10 червня 2013 року за репрезентативною всеросійською вибіркою міського та сільського населення. Опитали 1601 особу віком від 18 років у 130 населених пунктах 45 реґіонів країни. Статистична похибка даних цих досліджень не перевищує 3,4%.

12.07.2013