Книжка колишнього дисидента Семена Глузмана подібна до мемуарів воїна, який вийшов на пенсію і сумує за минулими битвами. Називається «Рисунки по памяти, или Воспоминания отсидента». Надрукував її Видавничий дім Дмитра Бураго.
Книжка колишнього дисидента Семена Глузмана подібна до мемуарів воїна, який вийшов на пенсію і сумує за минулими битвами. Називається «Рисунки по памяти, или Воспоминания отсидента». Надрукував її Видавничий дім Дмитра Бураго.
Хочу наголосити: я з хабарниками не працюю! Чи то в моїй фірмі, чи у владі. Я не сумніваюся, що депутатський корпус міської ради – це хабарники, які піднімають руку під диктовку того ж Марцинківа чи Онуфріїва (місцеві партійні очільники ВО Свобода, – «ВЕРСІЇ»). В мене немає сумнівів. Безумовно, я би хотів співпрацювати з будь-якою міською радою, з будь-яким мером, з будь-ким, але щоби я впевнений був, що ці люди – не хабарники.
Нинї обходить вся Галицка Русь 50-лїтну память виходу „Русалки Днїстрової“. Значенє сего свята єсть всїм нам добре звїстне. Однакожь мало хто з жиючих памятає часи Маркіянові на стілько, щоб з поодиноких обявів тогдашного житя зміг собї зложити цїлковитий і всесторонний образ так званого духа часу, в котрім покійний Маркіян жив, і вїрний образ тих людей, посеред котрих Маркіян обертався, а котрі певно на душу єго посїдали не малий вплив. Суспільність наша жиє так скоро, що нинїшні враженя затирають в памяти характер вчерашного дня, не то часу передпятьдесятьлїтного.