Українська дисидентка Таміла Матусевич померла у п'ятницю на 81-му році життя.
Про це повідомила журналістка Дарія Гірна.
Пані Таміла була сестрою члена-засновника Української Гельсінкської групи Миколи Матусевича. Вкінці 1970-х зазнала цькувань з боку радянської системи.
"Сьогодні свою земну подорож завершила українська дисидентка Таміла Матусевич. В останні дні під ШВЛ у важкому стані вона переймалася тільки передачею посилки для брата Микола Матусевича у Васильків. В принципі цей факт багато говорить про цю неймовірну жінку з величезним і добрим серцем. Ніколи не чула, щоб вона скаржилася, обмовляла когось і просила про допомогу. Така енергійна, сильна і легка. Мені дуже сумно, що такі люди відходять без належної слави і пошани, лише у дуже вузькому колі близьких", – написала Гірна у Facebook.
Тамілу Матусевич називали тилом Миколи Матусевича. У своїх інтерв'ю він неодноразово згадував, що сестра продовжує йому допомагати.
У 1977-му Матусевича заарештували саме на квартирі сестри Таміли.
"Мене арештували на квартирі старшої сестри Таміли. Був із Мирославом Мариновичем. Менти приперлися о п’ятій ранку: “Миколо Івановичу, збирайтеся”. Відповів: “Доки кави не вип’ю, в тюрму не піду”. Вони чекали, доки я заварив і випив каву. На прощання Тамілу обняв, а Мирослава – не встиг: менти відтіснили. Всі роки шкодував, що не попрощався з другом", – розповідав дисидент.
Тамілу Матусевич цькували після після арешту брата. "Тиску, цькуванню і нападам піддавалися рідні та друзі Миколи Матусевича. Дружину побили, публічно ганьбили, сестру примушували на зборах «відмежовуватися від антирадянських дій» брата", – писала журналістка "Радіо Свобода" Богдана Костюк.
Таміла Матусевич опікувалася гуманітарною допомогою для політв'язнів, котрі не мали родичів.
"Доречно згадати ще й таке: деякі жінки опікувалися тими в’язнями, у котрих на волі нікого не було. Листування в’язало їх зі світом, часом рятувало від депресій. Посилали належні їм продуктові бандеролі та посилки, гроші на передплату преси (Олена Антонів, Таміла Матусевич, Алла Марченко, Галина Дідківська, Віра Лісова, Світлана Кириченко, Льоля Світлична та ще, мабуть, й інші, про кого я вже забула)", – писала Віра Лісова.
ОСТАННІЙ ЮВІЛЕЙ
"Ми звикли тримати у фокусі переважно центральних персонажів подій, якщо мова про політв’язнів. Але уявіть, що в кожній яскравій, героїчній історії є друга лінія – team support, люди, які найчастіше без крутих зв’язків і грошей витягують тебе з біди, возять посилки на край світу, беруть за барки тендітними руками різних гбшників, пишуть листи усім: від західних президентів до прапорщиків на в’їзді до зони. Мами, тати, дружини, брати, сестри, друзі, які підтримують, але самі не обирали шлях боротьби.
Вчора відсвяткували 80-річний ювілей Таміли Матусевич – сестри дисидента і радянського політв’язня Миколи Матусевича (нагадаю, 12 років ув’язнення і заслання за створення першої на теренах України правозахисної організації – Української Гельсінської групи).
"Після арешту 1977-го ми Миколу не бачили рік. А найстрашніше в цій історії – це транспортування. Їх же ж везли [в ув’язнення] з рецидивістами, але Микола не жалівся, бо сильних натурою вони поважають. І от мама прихворіла, а ми з моїм десятирічним сином нарешті поїхали на побачення з Миколою, на Урал. Набрали їжі, речей. З Києва в Москву – поїздом з пересадкою. Далі півтори доби від Москви до Всесвятського, а там уже якимось транспортом підїжджали.
Приїжджаємо, а Микола в карцері. Побачення нам не дали.
Нас марудили до вечора, стемніло, це була осінь на Уралі. І потім треба було кілька кілометрів пройти до залізничної станції. А тут ще зворотній поїзд не зупиняється.
Зараз у мене волосся дибом стає, коли подумаю, як ми тоді до неї йшли по снігу. Так і дійшли, взяли білет на Москву, чекали до ранку на поїзд…".
Пані Таміла була однією з тих, хто тримав вкупі родичів радянських політв’язнів, організовувала різні зустрічі, вечори... Скільки обшуків, переслідувань, остракізму на різних робочих зібраннях вона пережила. Гбшники приходили говорити в дитсадок з її маленьким сином...
Окремою історією є те, як сім’я Матусевичів безкорисно хостила «небезпечних елементів» з дисидентських кіл".
29 березня 2021 року
15.10.2021