Головний рускій комітет виборчій, дoвідaвши ся, що польскій комітет центральний для всхідної Галичини бажає і ожидає якогось контакту з ним, постановив зробити пробу, чи дало би ся дїйстно до якогось Поляками часто висказуваного порозуміня в справі виборів допровадити і вибори без деморалізаційних аґітацій, розпоюваня і підкуплюваня перевести. Отже заявив се виразно комітетови польскому, що хоче з ним поговорити, і в тій цїли визначив з-помежи себе трьох своїх членів. Польскій комітет відповів, що готов з своєї сторони також виделеґувати трох членів. Очевидно ті делеґати мали би результат своєї розмови подати своїм комітетам, котрі остаточно би рішали.
Польскій комітет радив над своїми відношенями до руского комітету і евентуально до Русинів при акції виборчій дня 5 с. м. О тих нарадах подає львівскій Przegląd такі вісти, котрі поміщаємо в повній основі, в дословнім перекладї:
"Передвиборчій комітет центр. для Галичини всхідної відбув вчера (6 лютого) по полудни під проводом свого предсїдателя, кн. Адама Сапіги, довге, кілька годин треваюче засїданє. По полагодї кількох справ малої ваги нараджував ся комітет над становищем, яке мав би заняти супротив комітету передвиборчого руского, котрий устами свого предсїдателя пoc. Романчука заявив, що хоче увійти в контакт з нашим комітетом центральним і з ним в порозуміню вести акцію виборчу.
"По довгій, основній і дуже поважній дискусії згодженось одномисленно, що на предложенє комітету руского куртоазія звичайна велить відповісти прихильно і поручено бюрови президіяльному нашого комітету центрального (отже польского), щоб оно увійшло в переговори з комітетом руским.
"Відтак обговорювано услівія, на яких може опертись згадане порозумінє межи обома комітетами. В дебатї тій увзгляднено ухвалу, яка запала на послїдній сесії кола соймового на внесенє д-ра Іос. Верещиньского, котра гласить: коли-би в наслїдок деклярації, зложеної послами рускими на послїдній сесії соймовій, комітет центр. польскій чув потребу змінити дотеперішну свою систему виборчу, тогдї має він відкликатись до кола соймового і зажадати скликаня єго в цїлости або що-найменше скликаня послів польских з всхідної Галичини.
"Очевидно не легковажено собі трудности такого зібраня кола соймового. Сказано однакож, що та апеляція до кола соймового була би річею конечною, коли-би бажано війти в такі уклади, на основі котрих або призначено би Русинам якесь число мандатів, або визначено би для них якісь округи. На ту дорогу не думав однакож комітет вступити. Натомість єго наміренєм єсть, вступити з комітетом руским в такій уклад, котрий би не виходив по за границї єго (самого-ж комітету центр. польского) і дотеперішної практики виборчої.
"Отже комітет центральний (польскій) буде, так як доси було звичаєм єго, в кождім окрузї ставляти своїх кандидатів польских. В тих самих округах будуть очевидно народовцї ставляти своїх кандидатів, а москвофіли також своїх.
"При першім голосованю будуть Поляки як "jeden mąż" ишли до урни виборчої з именем польского кандидата, поставленого комитетом центральним польским; Русини народовцї будуть голосувати на свого кандидата, а москвофіли на свого. При такім розбитю голосів єсть дїлом имовірним, що жаден кандидат не одержить абсолютної більшости. Отже в тих случаях коли прийде до тїснїйшого вибору межи народовцем а москвофілем, обовязуєсь комітет центральний (польскій), що всї виборцї Поляки пійдуть солідарно до урни і будуть голосувати на кандидата руских народовцїв, щоби таким способом спільними силами побороти москвофіла. В тих случаях однакож, де прийде до тїснїйшого вибору межи Поляком і москалофілем, обовязуєсь комітет руских народовцїв, що всї Русини, котрі при першім голосованю віддали голоси на кандидата руских народовцїв, віддадуть при другім голосованю голоси свої на кандидата Поляка.
"Тим способом оба братні народи будуть згідно боронитись против спільного ворога, а оба комітети будуть взаїмно мати контролю, щоби умови додержано вірно з обох сторін."
Не знаємо, о скілько ті вісти Przeglаd-y суть вірні. То знаємо, що рускій комітет анї делеґовані ним члени не мають доси о них нїякого увідомленя. Може бути отже і що донесенє Przegląd-a не єсть вповни автентичне. Длятого ми не хочемо єго близше розбирати, а скажемо лиш коротко, що після нашого пересвідченя, коли б польскій комітет дїйстно поставив таки услівя, о якімсь порозуміню з ним не могло би бути бесїди.
[Дѣло]
07.02.1891