виголошена при ґенеральній дебатї в палатї послів ради державної на 25-ім засїданю дня 19 н. ст. червня с. р.     [Дословно після стеноґрафічних записок.]   Висока палато!  

 

Na każdym kroku niemal przekonywujemy się, że przesadny pessymizm nie ma u nas racji.  

[Комунікат клюбу]     I.   На нарадї послів руских, котра відбула ся у Львові дня 6 н. ст. цвітня, запали слїдуючі ухвали:   Посли рускі завязують рускій клюб посольскій, припоручаючи заразом п. Романчукови виготовленє проєкту проґрами а п. Телишевскому проєкту реґуляміну клюбового.   Обговорюючи і розбираючи становище, яке послам руским в радї державній заняти випадає, згодили ся всї присутні на слїдуючі засади:  

З судової салї.   Сегодня веде ся розправа перед судом присяжних в Самборі в справі о. Ив. Ґеґейчука, пароха з Розгірча. Акт обжалованя, якій внесла державна прокураторія самбірска звучить:  

[Від нашого кореспондента.]   Прага, 15 н. ст. мая.  

[З дневника офіцира, оповів по руски Валеріян Демчук.]     ...Ukrainiec nie na Ukrainia I wiek przeplacze swoj, i marnie zginie! "Smutna krakowianka", Богдана Залеского.   Було то в другій половинї місяца жовтня того самого року, котpoгo полк наш перенесено з галицкого міста Л. до нїмецкого В.  

В літературнім додатку до ч. 92 монахійскої Allgemeine Zeitung помістив якійсь знаток промислу домашного, підписавшій ся буквами В. В., розвідку під заг. Ruthenische Hauskunst, котру за-для многих цїнних заміток подаємо понизше в майже дословнім перекладї.  

  Від коли на Украйіні появились політичні поезіі Шевченка, всяка скілько небудь освічена й щира украйінолюбска душа стала ждати того часу, коли прокинеся наш "найменший брат" чорний "народ"... Тепер, бодай про деякі частини Галичини можна сказати, що час сей коли не настав іще рішучо, то вже настає...  

Справа заборони "Червоной Руси" митрополичим Ординаріятом викликала не лише в "Червоній Руси" пристрастні аж брутальні напасти на Впреосв. митрополита Сильвестра [наконець уже й прокураторії державній було того за богато і оногди она "Червоную Русь" за брутальне напастованє архієрея сконфіскувала], але заборона тая дала і польским дневникам, котрі в справах руских чи не можуть чи не хотять информуватись, темат до осудів, основаних на фальшивих даних. А пійшло се ось яким способом: