Вчора тернополяни довели, що, попри все, вміють веселитися самі та гостей бавити. Свій День народження і водночас храмовий празник, який припадає на Успіння Пресвятої Богородиці, вже кілька років поспіль галицьке місто святкує з особливим розмахом. І нехай знайдуться й такі, які скептично бурчатимуть, мовляв, «ліпше б було витратити кошти на ремонт доріг чи тротуарів», проте й вони приходять за своєю часткою задоволення на Театральний майдан чи у парки міста, де щороку на них чекають розваги й дійства, яких не побачиш у звичайні вихідні.

Три найбільші міста Галичини — Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль. У кожному з них своє місцеве самоврядування, головна особа в якому — міський голова. Що не кажіть, а саме від мера великою мірою залежить те, як виглядає місто і як у ньому чуються його мешканці. Хто вони, ці троє головних у Галичині міських голів? Чим живуть, чого хочуть, як ставляться до своєї роботи, чи відчувають себе в кріслі мера на своєму місці? Про все це «Z» запитав у них самих.

Мирослав Луцишин, семирічний хлопчик з Тернополя — наймолодший вояк Першої світової війни. Його в оточенні австрійських військовиків бачимо на пожовклих світлинах, опублікованих ще восени 1936 року у львівському часопису «Літопис Червоної Калини». Нині долею цієї дитини цікавляться дослідники та краєзнавці. «Z» зібрав докупи все, що їм вдалося довідатися.    

Роман-серіал тернопільської письменниці Лесі Романчук «Не залишай…» розійшовся нечуваним для тутешніх авторів накладом. 45 тисяч примірників восьми книг у першій редакції розкупили, наче свіжоспечені пиріжки. Згодом світ побачило нове, доповнене видання роману-серіалу з назвою «Софія», що розходиться не менш успішно.  

Летовище «Тернопіль», яке вже не один рік перебуває у стані «летаргійного сну», сколихнула подія. Вчора (10 липня) тут приземлилося сім літаків британської авіації. Подивитися на таке диво збіглася купа народу, і не один сімейний альбом збагатився незвичними світлинами. Літаки ж б обули теж незвичні — англійські тагермуси часів Першої світової війни.    

Тернопільська обласна рада — ще на крок ближче до розпуску. Сьогодні (2 липня) тамтешні депутати, які востаннє працювали аж 27 листопада минулого року, спробували знову зібратися на засідання. Але відкрити сесію знову не вийшло — у залі зареєструвалися 55 зі 112 депутатів. Кворуму нема — сесія не правочинна. І це вже восьма невдала спроба депутатів запустити роботу обласного органу місцевого самоврядування. Цього разу для відкриття засідання забракло присутності лише шести обранців.  

«От скажіть мені, будь ласка, як можна купувати вишиванку?! Не вірю, щоб в українки руки росли не з того місця! От вишила я чоловікові сорочку, і він ходить з розумінням того, що на ньому сорочка, вишита жінкою, яка думала про нього, а не хтозна про що…» — обурюється тернополянка пані Наталя, яка минулої неділі побувала на фестивалі «Цвіт вишиванки». Вона, як і багато інших відвідувачів, була вражена цінами на вишиване і каже, що «накупила-м з того всього схем», аби вишити ще синові сорочку і собі зо дві.

​ Сьогодні в Тернополі було гаряче — відзначали 9 Травня. На обидвох полюсах суспільної позиції щодо дня закінчення Другої світової війни в Європі до нього готувалися ретельно, голосно і заздалегідь. Наче боксери напередодні поєдинку, «Свобода» й КПУ повідомили про свої наміри відзначити 9 Травня у спосіб, прийнятний для власних переконань. І не обіцяли толерантно ставитися до тих, хто їм у цьому перешкоджатиме.  

Сумнозвісна легенда про київський «матч смерті», створена в Радянському Союзі, дотепер час від часу ворохобить українське суспільство – попри численні спроби істориків переконати загал у її неправдивості. Останні «найгучніші» події навколо цієї історії сталися навесні 2012 року, коли у вітчизняний кінопрокат вийшов російський фільм «Матч». Значну увагу цій грі приділяли іноземні журналісти напередодні і підчас проведення футбольного Євро-2012.

Надмір талих вод та опадів спричинили ще один провал дороги в Тернополі. О 10-й ранку 4 квітня на перехресті вулиць Руської та Коперника утворилася яма завширшки півтора метра і глибиною один метр. Ніхто не постраждав, проте комунальники застерігають, що «піти під землю» можуть і дороги в інших частинах міста.