Кілька днів тому «Z» детально повідомляв про кримінальні провадження, що їх у справі Євромайданів відкрили у Львові та на Івано-Франківщині. Нині ж мова про Тернопіль, де теж не довго шукали приводів для покарання членів Штабу національного спротиву. Кільканадцять чиновників обласної державної адміністрації заявили в міліцію про те, що вранці, 3 грудня, мітинґувальники заблокували входи до адмінбудинку і не пропускали їх на роботу.

З трьох найбільших міст Галичини Тернопіль доєднався до європротестів найпізніше, однак вже від обіду понеділка (25 листопада) головний майдан міста скандує дзвінкими молодими голосами: «Слава Україні!», «Слава нації!», «Тернопіль — за Європу!» та «Україна понад усе!». Від понеділка ж таки в Тернополі оголошено загальноміський студентський страйк, який обіцяють не переривати аж до підписання Україною Угоди про асоціацію з ЄС.    

Більше десяти місяців Тернопільщина прожила без бюджету. І нічого! Ані ліпше, ані гірше, ніж інші області України. Пригадуєте, у жовтні США три тижні були без бюджету і скільки проблем у них виникло. Враз параліч розбив роботу практично усіх державних установ. Натомість Тернопільська обласна рада не працювала майже рік і, як не дивно, вижили всі: і лікарі, і вчителі, і працівники культурної галузі ...  

Те, про що довго говорять у Львові, взяли і зробили в Тернополі. Там цього тижня запрацювала система стеження за громадським транспортом через GPS — не унікальна для України, однак «просунута» технологія.    

Вчора тернополяни довели, що, попри все, вміють веселитися самі та гостей бавити. Свій День народження і водночас храмовий празник, який припадає на Успіння Пресвятої Богородиці, вже кілька років поспіль галицьке місто святкує з особливим розмахом. І нехай знайдуться й такі, які скептично бурчатимуть, мовляв, «ліпше б було витратити кошти на ремонт доріг чи тротуарів», проте й вони приходять за своєю часткою задоволення на Театральний майдан чи у парки міста, де щороку на них чекають розваги й дійства, яких не побачиш у звичайні вихідні.

Три найбільші міста Галичини — Львів, Івано-Франківськ, Тернопіль. У кожному з них своє місцеве самоврядування, головна особа в якому — міський голова. Що не кажіть, а саме від мера великою мірою залежить те, як виглядає місто і як у ньому чуються його мешканці. Хто вони, ці троє головних у Галичині міських голів? Чим живуть, чого хочуть, як ставляться до своєї роботи, чи відчувають себе в кріслі мера на своєму місці? Про все це «Z» запитав у них самих.

Мирослав Луцишин, семирічний хлопчик з Тернополя — наймолодший вояк Першої світової війни. Його в оточенні австрійських військовиків бачимо на пожовклих світлинах, опублікованих ще восени 1936 року у львівському часопису «Літопис Червоної Калини». Нині долею цієї дитини цікавляться дослідники та краєзнавці. «Z» зібрав докупи все, що їм вдалося довідатися.    

Роман-серіал тернопільської письменниці Лесі Романчук «Не залишай…» розійшовся нечуваним для тутешніх авторів накладом. 45 тисяч примірників восьми книг у першій редакції розкупили, наче свіжоспечені пиріжки. Згодом світ побачило нове, доповнене видання роману-серіалу з назвою «Софія», що розходиться не менш успішно.  

Летовище «Тернопіль», яке вже не один рік перебуває у стані «летаргійного сну», сколихнула подія. Вчора (10 липня) тут приземлилося сім літаків британської авіації. Подивитися на таке диво збіглася купа народу, і не один сімейний альбом збагатився незвичними світлинами. Літаки ж б обули теж незвичні — англійські тагермуси часів Першої світової війни.    

Тернопільська обласна рада — ще на крок ближче до розпуску. Сьогодні (2 липня) тамтешні депутати, які востаннє працювали аж 27 листопада минулого року, спробували знову зібратися на засідання. Але відкрити сесію знову не вийшло — у залі зареєструвалися 55 зі 112 депутатів. Кворуму нема — сесія не правочинна. І це вже восьма невдала спроба депутатів запустити роботу обласного органу місцевого самоврядування. Цього разу для відкриття засідання забракло присутності лише шести обранців.