Ранок 19 лютого чимало тернопільців почали з незвичної екскурсії місцями «бойової слави», які по собі залишила минула ніч. Наслідками вівторкової люті залишилися потрощені, спалені й побиті приміщення Тернопільської ОДА, обласної та міської міліції, ДАІ, прокуратури, СБУ, Тернопільського міського районного суду та приміщення торговельних мереж, що належать представникам Партії реґіонів. Біля прокуратури, просто на проїжджій частині, тернопільці розглядали напівспалені справи. Обговорюючи ситуацію, краяни неприховано пишаються тим, що відбулось.
Місто горіло
Вечір вівторка та ніч проти середи (19 лютого) у Тернополі, як і в решті галицьких міст, стали революційними вже «не словом, а ділом». Спочатку кілька сот, а згодом кілька тисяч протестувальників захоплювали одну за одною адмінбудівлі обласного центру.
Першим здалося приміщення «білого дому». Більше двох тисяч осіб атакували обласну адміністрацію. Члени «Правого сектору», футбольні ультрас і пересічні тернопільці (загалом більше двох тисяч осіб) близько восьмої вечора зійшлися до приміщення обласної ради. Рішуче налаштована громада без перешкод зайшла на перший поверх будівлі. Правоохоронці спершу відійшли набік. Через півгодини з чорного ходу прибігло два десятка міліціянтів. Згодом до них поспіла підмога. Почалися сутички спецпризначенців в обладунках і протестувальників з бруківкою в руках. Близько дев'ятої вечора пролунали вибухи. Зі слів активістів, міліція застосувала світлошумові ґранати. Після перемовин тернопільського активіста Євгена Філя з офіцерами правоохоронці погодилися відступити. Силовики покинули споруду заднім подвір'ям під свист і крики мітинґувальників. Навздогін у колону міліції полетіло каміння.
Тим часом біля міського відділку міліції спецпризначенці вишикувалися в колону. Прохід під аркою заблокували автозаком. Колона людей розділилася й одночасно почала блокаду міського й обласного управлінь МВС. Після перемовин активістів із заступником начальника обласної міліції Василем Гілем спецпризначенці опустили щити. Пан Гіль віддав честь присутнім та зі словами «Слава Україні!» заявив: «Я не віддам жодного наказу своїм підлеглим іти проти людей».
Після того мітинґувальники перейшли до міського відділку міліції, де почалися справжні воєнні баталії. Дерев'яні барикади, що їх нашвидкоруч спорудили правоохоронці, від «коктейлю Молотова» спалахнули, мов сірники. Не зупинив протестувальників і сльозогінний газ. Кілька годин тривала пожежа, вогонь знищив увесь перший поверх будинку. Не пошкодували мітинґувальники й службові автівки.
Обласна прокуратура «здалася без бою». Близько опівночі активісти зняли зі стіни камери відеоспостереження і приготувалися до штурму. Проте ніхто не думав їм перешкоджати. Мітинґувальники спокійно зайшли в приміщення адмінбудівлі. Згодом перед прокуратурою запалало багаття, у вогні якого згоріло чимало документів.
Після успішного захоплення будівлі прокуратури, протестувальники рушили до обласної державної автоінспекції. Там вони залишили після себе купу спалених документів, вигорілий системний блок, перевернуте авто й гармидер у кожному кабінеті приміщення. У міськрайонному суді, що на вулиці Котляревського, після штурмовиків — спалена документація й системні блоки, а також сліди активного штурму будівлі. Розбиті вщент вікна, потрощені меблі в кабінетах.
Штурму зазнало й СБУ. Коли кілька сотень протестувальників наблизились до будівлі — її одразу ж чорним ходом покинули працівники, які на той момент були всередині. На перемовини вийшов представник СБУ, який фактично здав будівлю без спротиву, з умовою, аби нічого не нищили і не трощили.
Хто вони — герої минулої ночі?
Зі слів представника міського Штабу національного спротиву Віктора Мартинюка, на віче, яке відбулося близько п'ятої години вівторка, опозиція закликала людей до мобілізації на Київ, але не до штурму й мародерства. «Ми оголосили загальну мобілізацію. Люди записувалися для поїздок на Київ, ми забезпечували їх всім необхідним. Несподівано невідомо звідки і як виникла група молодих людей у масках, — запевнив пан Мартинюк. — Точка кипіння зросла так швидко, аґресія була настільки сильною, що ніхто б не зміг зупинити цих людей. Ми намагалися розшукати в натовпі організаторів, але вони не готові були йти на контакт».
Представники Штабу національного спротиву припускають, що серед ініціаторів нічних погромів були немісцеві молодики. Проте жодних доказів це припущення не має. Беззаперечним фактом залишається те, що тисячі тернопільців підтримали нічні події.
Від організації захоплення будівель «відхрещується» й місцевий «Правий сектор». Його представник, член УНА–УНСО Олексій Станько, запевняє, що це середовище не організовувало нічні події у Тернополі, проте дії протестувальників підтримує.
Перші жертви
Як заявив голова Тернополя Сергій Надал, у подіях вівторка–середи постраждали десятеро осіб, з них восьмеро — правоохоронці. Затриманих немає. Проте за інформацією, якою володіє Штаб національного спротиву, після нічних подій у Києві загинув наш земляк, тридцятилітній Сашко Капінос, мешканець Кременеччини. Про це зі сцени Євромайдану повідомив народний депутат України Михайло Головко. Він розповів, що Капінос зазнав поранення в голову, йому зробили операцію. Проте у нього зупинилося серце. «Сьогодні вночі пішов з життя справжній патріот, захисник України, чесна, працьовита та добра людина Сашко Капінос. Із перших днів протесту він був на Майдані і всіма силами підтримував наш народ. Сашко! Ти наш герой! Вічна пам'ять», — написала у соцмережах його знайома Наталя Соляр.
«Беркут» — з народом!
Тисячі тернопільців зустріли працівників місцевого спецпідрозділу «Беркут» з битами, кийками, металевою арматурою, «коктейлями Молотова» й вигуками «Ганьба!», коли ті повернулися з Києва. На щастя, самосуду не сталося, але опозиціонерам довелося докласти чимало зусиль, аби стримати рішуче налаштованих громадян. Від Збаразького КПП численна колона провела 21 «беркутівця» до Театрального майдану. Правоохоронці йшли мовчки з низько опущеними головами. Слідом за ними їхав автобус з усією амуніцією та автомобіль, як казали очевидці, зі зброєю правоохоронців.
На майдані «зрадників», «вбивць» і «катів» (так «беркутівців» називали в натовпі) вже чекали десятки тисяч тернопільців. Люди вимагали стати на коліна, покаятися за свої дії та дії колеґ, котрі виконували й далі виконують незаконні та аморальні накази режиму в Києві. «Ми повернулися з Києва вдень у всій амуніції. Якби ми прагнули зробити зле вам чи втекти від правосуддя, то повернулися б у цивільному і вночі. Ми клянемося, що у Києві не брали участі у подіях на вулиці Грушевського, а охороняли об'єкти. Шановна громадо, ми будемо разом з вами, ми обіцяємо вас охороняти, просимо пробачення за те, що трапилося в країні в останні місяці!», — звернувся до тернопільців один із силовиків.
Відтак «беркутівці» один за одним промовили клятву перед народом України. Після промови священика, який наголосив на вмінні тернопільської громади пробачати і бути милосердними, багатотисячний Майдан міста заспівав гімн України.
Що далі?
«Місто працюватиме у звичному режимі, — запевнив мер Тернополя Сергій Надал. — Міська рада як леґітимний, обраний громадою орган місцевої влади у цій складній ситуації докладе всіх можливих і неможливих зусиль, щоб забезпечити безпеку тернопільців. Силами громадського формування охорони громадського порядку ми будемо здійснювати безпеку і патрулювання вулиць. Наші лікарі приймуть постраждалих і нададуть допомогу». Зі слів міського голови, начальник тернопільської міліції запевнив його, що правоохоронці не чинитимуть силових дій щодо тернополян.
Представники Штабу національного спротиву закликають не піддаватися на провокації людей у масках, не брати участі в мародерстві та нищенні громадського, державного майна. У своїй заяві Штаб закликав тернопільців до мобілізації на Київ, а хто не може — брати участь у мирних акція протесту в Тернополі й підтримати страйк, який оголошено від 20 лютого.
До слова, 16 автобусів, заповнених активістами, а це приблизно 700 осіб, поїхали з Тернополя на Майдан у Київ ще 18 лютого. Вирядження людей на Майдан Незалежності залишається головним завданням на Тернопільщині.
19.02.2014