У coцiaльнy мepeжi чинoвник вжe вcтиг «зaлити» фoтo зi cклaдaння пpиcяги нa cлyжбy. Уcмiхнeний тa вoчeвидь зaдoвoлeний нoвим мicцeм poбoти Івaн Хaцaнoвcький пoзyє нa фoтo з мepoм Києвa Вiтaлiєм Кличкoм, пepшим зacтyпникoм Мiнicтpa внyтpiшнiх cпpaв Укpaїни Кaтepинoю Згyлaдзe-Глyкcмaнн тa дeпyтaтoм Вepхoвнoї Рaди Мycтaфoю Нaйємoм.    

Коли діло з формуванням нових об'єднаних громад на Тернопільщині майже дійшло до фінішу, воно забуксувало в коридорах «білого дому» — так в народі називають тамтешню обласну раду. Депутати мали розглядати проект рішення «Про схвалення перспективного плану формування територій громад Тернопільської області» ще 26 травня, але вирішили перенести засідання на «колись у червні». Конкретну дату цього «колись» ще й досі не визначили, а в самих малих громадах далі мають сумнів щодо правильності об'єднавчих конфіґурацій.  

Сидимо в тернопільському парку ім. Тараса Шевченка. Палить сонце. Колір довкілля зелений. Анатолій Федірко згадує «Сніданок на траві» Мане. Але це вже обід і всі панни вбрані. Навколо (так, що можна охопити оком) «розкидані» картини Анатолія Федірка – ті, котрі формують арт-проект «Парк супрематичного мистецтва», – сім робіт півтора на півтора метра, створені за сім днів (сакральність у зеніті).    

Метод «гнилого оселедця» — один з найефективніших засобів, коли йдеться про створення стійкого неґативного реноме опонента. Застосовувався щодо ворогів спецслужбами багатьох країн і полягав у тому, щоб організувати максимально широке обговорення брудних звинувачень «об'єкта», і байдуже, що ці звинувачення згодом не підтвердяться ані судом, ані слідством, — лише від згадки прізвища звинуваченого простір автоматично наповнюватиметься стійкою відразою, подібною до тієї, яку відчуваємо до запаху гнилого оселедця…  

Ремонт перинатального центру «Мати і дитина», який мали здати в експлуатацію капітально відремонтованим ще у 2012 році, потребує… 25 мільйонів. Керівництво області чекає на лобістську допомогу народних депутатів від Тернопільщини, а також розраховує на кошти з Фонду капітальних вкладів. І попри все сподівається відкрити цього року бодай пологове відділення перинатального центру.    

На ефектну детективну історію перетворилося затримання директора Тернопільського районного медоб'єднання Тернопільської комунальної клінічної лікарні, а за сумісництвом Верховного отамана Українського Козацтва Ігоря Вардинця за підозру в отриманні хабара (200 тисяч гривень) від орендаря, який винаймає у лікарні приміщення під аптеку. Розповімо усю історію хронологічно.   Отаман Вардинець  

Юрій Завадський — це знак. Часом оклику, коли згадуєш його як редактора «Звіршів», газети, котра стала початком іншої літератури в Тернополі, як засновника літстудії «87», з котрої вийшли поети, котрих цікаво читати. Це знак запитання, коли йдеться про його тексти, бо вони вічно запрошують подивитися туди, глибше за знаки-літери, зокрема в новому «Таксистові». Це м’який знак, коли Юрій Завадський читає свої тексти, здається, намащуєшся на його голос і він веде.  

Після того, як на ділянці навпроти залізничного вокзалу в Тернополі порізали дерева і загородили її дерев'яним парканом, на який прибили табличку з написом, що тут будуть робити і хто, мешканці сусіднього будинку зчинили ґвалт. Міська рада вирішила приткнути ще один «інвестиційний проект» — двоповерховий торговельний комплекс, який, як запевняють у мерії, має «знищити шанхай» (тобто торгові ряди і МАФи, дозволи на діяльність яких видає та ж таки міська рада) на Привокзальному майдані.  

Чи не вперше в історії Тернопільської обласної державної адміністрації новопризначеного голову установи громаді відрекомендував особисто Президент України. П'ять місяців крісло голови ТОДА було вільним, а вчора (2 квітня) в нього опустився Степан Барна* — прямісінько з крісла у сесійній залі ВРУ, куди був обраний депутатом за виборчим списком Блоку Петра Порошенка.   Представлення  

У «Жерміналі» є сцена, де дітородний орган крамаря Мегре жінки надягають (дивне сполучення, але нехай) на палицю і, піднявши, мов стяг, несуть вулицею. Мова далі піде не так про масові настрої, як про поліфункціональність предметів, котрі завжди під рукою. Погратися з сенсами, асоціаціям, сакральним та побутовим, тим, що сіє життя або несе смерть, можна було досхочу, спостерігаючи проект івано-франківців Сергія Григоряна (об’єкти) та Миколи Джички (фото) «Весняно-польові роботи-2014» (20 лютого – 5 березня,  тернопільська галерея «Бункермуз»).