Мирна акція протесту родичів вояків батальйону територіальної оборони «Збруч», які не можуть наразі повернутися зі служби, відбулася вчора, 17 березня, в Тернополі. Зранку люди, по колу йдучи пішохідним переходом біля однієї із зупинок на масиві «Дружба», де-факто заблокували рух транспорту, час од часу пропускаючи хіба що машини «швидких».

Тисячі тернополян, вірні та духовенство з усієї України сьогодні прощалися з Предстоятелем Української Автокефальної Православної Церкви. Покійний митрополит заповів поховати його у рідному місті на подвір'ї церкви Різдва Христового, де він правив більшу частину свого життя.     

 

Багато галасу наробило одне з останніх рішень сесії Тернопільської міської ради, на якому депутати дочасно припинили повноваження п'ятьох своїх колеґ, що колись належали до фракції Партії реґіонів: Миколи Гнатіва, Петра Гоча, Василя Лукіна, Сергія Мамаєва і Віталія Цимбалюка. Тернопільська територіальна виборча комісія рішення депутатів підкріпила юридично, тож після оголошення «вироку» екс-депутатів попросили зайняти місця для простих слухачів і заблокували їхні картки для голосування.  

Доки у Львові не вщухають суперечки щодо спорудження пам'ятника Митрополиту Андрею, в Тернополі товчуться з пам'ятником Небесній сотні. Ще місяць тому тамтешнє журі обрало проект, який має втілитися на площі Героїв Євромайдану вже цього літа. Але вигляд скульптури і те, що виросте за цей рік чи у найближчому майбутньому навколо неї, здійняло хвилю обурення серед тернополян.

Спогади і паралелі. Гіркі й ностальгійні роздуми. Невтішні й оптимістичні прогнози. Надії та розчарування в ідеях Майдану. Війна зовні і всередині. Ці ключові слова — нині у коментарях від членів страйкового комітету Тернопілля, політиків і громадських діячів, на яких тримався організаційний процес Майдану в області.   Театральна площа в Тернополі у перший день Революції гідності    

Виставка «Музи у «Бункерімуз» франківчанина Миколи Джички в тернопільській галереї «Бункермуз» (17-30 жовтня) бентежила неоднозначністю. Хоча, здається, що може бути однозначніше оголеного тіла (а саме воно чи не на всіх полотнах), реалістичної манери письма та класичних поз? А поза тим розумієш, що все це — елемент гри. Тіло тут не об’єкт замилування, його зображення не тільки спосіб усвідомлення гармонії, не стільки форма  уславлення творіння: це водночас універсальний знак і знак, вкорінений у тут-і-зараз.

Сьогодні незалежна тернопільська арт-група «Сновиди» об’єднує майже півсотні митців. А почалось все з того, що у журналістки Олесі Гудими раптом виникло непереборне бажання малювати.    Фундатор «Сновид» Олеся Гудима    

    «Мені здається, що кожен, кого зобразив на полотнах, здатен зробити своїм життям, прикладом, роботою набагато більше, ніж будь-який політик у країні. “Сила” — це сила у погляді, сила у кольорі. Головне - вірити у свою силу — силу особистості. Спостерігаючи за останніми подіями в нашій країні, вкотре переконуюся, як багато важить один голос. Він може змінити, перевернути, переінакшити», - коментує відкриття своєї персональної виставки у тернопільській галереї «Бункермуз» під звуки «Радіогед» погожого вечора львів'янин Лесь Панчишин.

Усе дуже символічно: був полудень, саджали чебрець та  вівсяницю. Так почався JUST-IN-BETWEEN у Тернополі (30-31 серпня), проект, організований «АртПолем» і «Бункермуз», на який зібралися митці із різних регіонів України.