Частину львівської спільноти збурило повідомлення у мережі Facebook на сторінці Катерини Мички-Гірник. Львів'янка розповіла, що гробівець отця Гавриїла Костельника на Личаківському цвинтарі розритий. Жінка навіть запідозрила, що може йтися про викрадення тіла з могили, зважаючи на ймовірну канонізацію отця, що став одним з рушіїв церковного псевдособору 1946 року у Львові, за допомогою якого радянська влада скасувала Берестейську унію й загнала УГКЦ у підпілля.  

Родичі вояків з Львівщини, які служать в зоні АТО, вважають, що два місяці війни — то забагато для людини, і влаштовують акції протесту, вимагаючи ротації. «Хай тепер йдуть воювати кадрові військові, які сидять у частинах», — кажуть вони. Ще хочуть, щоб Міністерство оборони було відкритішим — налагодило роботу «гарячої лінії» й чесно повідомляло про те, що робиться на фронті.      Наших дітей женуть у саме пекло!  

Скільки людей має представляти громаду Львова у міській раді? Питання чисельності депутатів ЛМР несподівано актуалізувалося з мера Андрія Садового. Під час останнього засідання ЛМР він «вкинув» у зал пропозицію скоротити депутатський корпус на третину вже з наступної каденції. Чинний міський голова зауважив при тому, що почувався б цілком комфортно, якби місто (майже мільйонник, до речі) у місцевій раді представляло два десятки депутатів. Нині, нагадаємо, міських депутатів у Львові 90 осіб.  

Український економіст Олександр Пасхавер нещодавно в одному зі своїх інтерв’ю відзначив, що упродовж незалежності в державі відбувалася негативна селекція чиновників. Простіше кажучи, що нікчемнішими є професійні та моральні якості гвинтика чиновної системи, то ліпше для неї. На жаль, цю тезу можна прикласти й до загалу українських громадян. Це сидить ледь не в кожному з нас і чекає слушної миті, щоби виповзти назовні.    

Мовні баталії не припинялися упродовж історії новітньої незалежної української держави, актуальними вони залишаються й тепер, адже одним із аргументів ребелії на Донбасі є примусова українізація, якою лякають жителів краю. Щоправда, зараз увага суспільства прикута до справжніх, а не паперових чи соцмережних баталій, в яких постійно гинуть люди, але проблема мовних взаємин залишається і потребує мудрого та виваженого розв’язання.

Проблема з «ароматами» в повітрі Львова добряче в'їлася у печінки містянам, адже про її вирішення говорять на всіх рівнях багато, але скільки не кажи «халва», в роті солодко не стане. Мужній ривок міської влади під Євро-2012, коли треба було рятувати престиж «європейського туристичного міста», привів до часткового і тимчасового вирішення проблеми, і в цьому містяни змогли переконатися ще цієї весни, коли вечорами у багатьох районах не можна було відчинити вікна без ризику хапнути неприємного запаху столиці Галичини.  

Разом з весною і свободою курс гривневий курс долара-євро пішов вгору і потягнув за собою ціни на бензин-дизпаливо. Галицькі транспортні тарифи, зокрема на проїзд у маршрутці, що було заспокоїлися на рівні 2 гривень, теж почали виказувати бажання до зростання.   У Львові це бажання було зреалізовано на диво легко і, на початках, непомічено: 3 грн.   У Франківську – через страйк і фрустрацію влади: 2,75, з липня.  

Новий президент призначатиме нових представників владної вертикалі у регіонах. Старі, тобто чинні нині голови обласних адміністрацій заметушилися – не всі з них морально готові залишити місця. Призначені ж бо буквально по кілька тижнів тому і щойно тільки почали входити у смак. Хто керуватиме Галичиною тепер? Хто вони тут – ці люди Порошенка?    ЛЬВІВЩИНА:  Сех іде ґонорово  

Галичина вибори відсвяткувала. Так, як належить, зрештою, вибори – свято демократії. Нарід у вишиванках створював черги на дільницях ще до служби Божої. Голосували злагоджено, тобто майже одностайно. Таких результатів, як тут, «кондитерський король» Петро Порошенко не отримав навіть у рідній Вінничині.   Сценка із голосування у Космачі   ЛЬВІВЩИНА: голосування по-європейськи  

З першого червня українські юнаки знову масово підуть до лав Збройних Сил України – парламент повернув строкову службу, а відтак і призов молоді. Як підкреслюють експерти, таке рішення зумовлено загрозою ймовірного вторгнення з боку Росії, однак дієвим воно може бути не одразу, а за якийсь час. Фактично, йдеться про створення повноцінного мобілізаційного резерву. Водночас триває часткова мобілізація та набір у розмаїті формування як війська, Національної гвардії так д і обровольчих батальйонів, підпорядкованих МВС.