Метушня по вертикалі

Новий президент призначатиме нових представників владної вертикалі у регіонах. Старі, тобто чинні нині голови обласних адміністрацій заметушилися – не всі з них морально готові залишити місця. Призначені ж бо буквально по кілька тижнів тому і щойно тільки почали входити у смак. Хто керуватиме Галичиною тепер? Хто вони тут – ці люди Порошенка? 

ЛЬВІВЩИНА:  Сех іде ґонорово

"Цьоця Іра", як пані Сех називають на Львівщині, оголосила що повертається в народні депутати

Маємо всі підстави вважати, що президентські вибори поставили крапку в історії з перебуванням на посаді голови Львівської ОДА «свободівки» Ірини Сех, яка завбачливо не поспішала здавати депутатський мандат і нажила собі цим чимало «прихильників» серед громадських активістів. Перед самими виборами тоді ще кандидат Порошенко чітко дав зрозуміти, що в царині голів ОДА відбуватимуться зміни і Львівщина була названа в  числі тих регіонів, де ці зміни відбудуться.

Однак Ірина Сех сама вбила інтригу, заявивши, що виконала своє головне завдання – провести чесні і прозорі вибори на Львівщині, відтак після інавгурації Порошенка вона повернеться на роботу в парламент. Відтак два тижні мають всі охочі, щоби повправлятися в політичній астрології та вгадати прізвище наступного голови місцевої облдержадміністрації.

Олег Мандюк – перший, хто одразу спав на думку, бо ж є керівником виборчого штабу – відпав одразу. Публічно і категорично він заявив, що працювати головою ЛОДА не хоче, а відтак і не буде.

Тож почнемо з братів Дубневичів, які під час виборчої кампанії до парламенту думали, що примикають до найімовірнішого кандидата у президенти – лідера УДАРу Віталія Кличка. Вони не помилилися, адже таки опинилися в команді переможців, однак прізвище кандидата змінилося. Але тактичний союз Порошенка з Кличком, котрий вирішив набратися досвіду державного управління в столиці, дав свої плоди – виборчу кампанію переможця на Львівщині робили таки люди з УДАРу.

І саме братам Дубневичам приписують негласний, але повний контроль над виборчою кампанією Порошенка у Львові, врешті як і ключові позиції у місцевому УДАРі. Проте сам Ярослав Дубневич (старший брат Богдан категорично не надається до жодних публічних атракцій) категорично заперечує ймовірність свого призначення на керівну посаду у виконавчій вертикалі.

«Я не претендую на жодну посаду – ані у Львівській області, ані будь-де інде. Вважаю неприйнятним будь-яке суміщення посад чи намагання втриматись на двох стільцях – депутата і чиновника. Також, не займаюсь лобіюванням жодних кандидатур. Вважаю, що в умовах котрі склалися в Україні право формувати свою команду належить виключно Президентові» – поквапився повідомити молодший з братів Дубневичів  у соцмережі.

Однією з причин депутат називає те, що посада голови ОДА взагалі «віджила своє», а відповідні функції мають бути тепер передані місцевому самоврядуванню.

Ці думки суголосні із заявами нового президента та чинного уряду, очільник якого висунув ідею про ліквідацію ОДА.

Відтак сумнівно, щоби хтось із реєстрових важковаговиків львівської політики пхався на посаду голови у перехідний період – це ж бо політичне самовбивство. Тому не виключено, що може реалізуватися ідея так званого «технічного» і апріорі тимчасового голови ОДА. Одним із таких кандидатів називають бізнесмена Ярослава Рущишина, якого  частина громадських активістів наполегливо пропонувала на цю посаду одразу ж після подій Майдану.

З іншого боку, від нового президента активна частина громади Львівщини очікує, що процес призначення голови ОДА буде подібним до того, як це відбувалося з очільником обласної міліції – конкурс, пропозиції від громади, обговорення та вибір найліпшої кандидатури. Про це “Z”  розповів активіст «Автономного опору» Зенон Дашак.

«Ніяких партійних квот, звісно. На даному етапі, поки ще не створено територіальних громад, поки суспільство не реалізувало свого потенціалу та є недостатньо самоорганізованим, призначення повинне бути з кандидатів, обраних й запропонованих громадою. Найкращим прикладом такого люстраційного громадського процесу є призначення Дмитра Загарії» – сказав він.

Очільник місцевого осередку КВУ Роман Кошовий вважає, що нова влада має запропонувати громаді механізми, за допомогою яких можна буде приводити у владу справді достойних людей і цей процес має бути якомога прозорішим та максимально публічним.

Одним з таких механізмів можуть бути вибори. У якості аргументації Кошовий послуговується досвідом США, де багато посад, важливих для громади, є виборними. «І це не тільки шерифи чи судді, американці обирають навіть патанатомів, мотивуючи це тим, що встановлюючи причини смерті ці люди впливають як на дії правоохоронних органів, так і на такі важливі речі для громадян як спадщина і тд», – каже Кошовий.

Що ж стосується долі ОДА як структурної ланки влади, то на думку Романа Кошового, це залежатиме від того, яку модель устрою вибере собі Україна. Йому особисто більше до вподоби польська модель, де державна влада закінчується на рівні воєводи, а його функції зводяться до нагляду за дотриманням законності.

«Вся влада має бути на місцях, окрім речей, які стосуються національної безпеки та міжнародних стосунків. А передовсім йдеться про землю та майно, бо це податки, що мають місцеву природу. Якщо взяти міста Вроцлав та Львів, то бюджет польського міста вдесятеро більший за Львів саме завдяки податку на нерухомість. Адже саме нерухомість та земля є головними ресурсами для міста» – говорить експерт.

ТЕРНОПІЛЛЯ: «Свобода» незамінна

За Олега Сиротюка політики раптом заговорили як про доброго господарника, однак громада наразі не бачить цій тезі вагомого підтвердження

Тернопілля в помаранчевий і постпомарачевий період підтримувало на президентських і парламентських виборах або Віктора Ющенка, або Юлію Тимошенко — ключових персон революції 2004-го. Коли патріотичні настрої обох політсил вивітрилися, а їхню естафету перейняла “Свобода”, тернополяни взялися голосували за неї. В результаті усі ключові посади у області «свободівці» і зайняли. Нині ж лідер націоналістів Олег Тягнибок вже не фігурує у верхній частині списку улюбленців місцевої публіки. Тернопілля особливо палко підтримало на президентських виборах Петра Порошенка. Отже, ситуація тут із владою мала би змінитися кардинально. Але такі сподівання можуть виявитися марними…

Ще під час представлення керівництва виборчого штабу Порошенка на Тернопіллі його очільники говорили, що в разі перемоги, владу в області ділитимуть між «УДАРом» та командою «шоколадного короля». В останні дні позиція штабістів дещо видозмінилася.

Нині Тернопільську обласну адміністрацію очолює «свободівець» Олег Сиротюк і, за словами керівника виборчої кампанії Порошенка в Тернопільській області Степана Барни, з високою долею ймовірності залишиться на цій посаді «якщо зарекомендує себе як фаховий менеджер». Наразі «свободівець» ще не встиг себе проявити в цьому амплуа, однак має ще час. В іншому випадку є люди, які зможуть його замінити. Степан Барна прізвищ не називає, а обмежується багатозначним "кадри є".

Очільник прес-служби адміністрації, «свободівець» Костянтин Красовський впевнено заявляє — зміни керівництва ОДА не буде, бо Олег Сиротюк добре виконує всі обов’язки. Та й громадськість, на думку керівника прес-служби, буде проти нової кандидатури.

Натомість комендант Самооборони Майдану Тернопільщини Іван Ковалик застерігає: призначення — призначенням, але у випадку появи нового керівника області Самооборона буде аналізувати його попередню діяльність, проводити «внутрішню перевірку» й у випадку появи сумнівних фактів звертатиметься до президента з проханням відреагувати. Новий очільник адміністрації, на думку Івана Ковалика, повинен пройти схвалення Майдану області. Однак пропонувати свою кандидатуру самооборонівці не збираються.

ІВАНО-ФРАНКІВЩИНА: Конфлікт інтересів попереду

Покровитель Андрія Троценка нині має в країні таке реноме, що новий президент ретельно зважуватиме рішення з призначення в Івано-Франківськ когось нового

Щоби з’ясувати ситуацію на Прикарпатті «Z» звернувся по коментарі до місцевих експертів, які висловилися і щодо того, чи ліквідує Порошенко інститут ОДА і щодо ймовірних кандидатів на представництво нового президента у регіоні.

Перед тим, як подати їхню думку нагадаємо лишень, що нині Франківщиною Керує Андрій Троценко, якого прямо пов’язують із «героєм нашого часу» олігархом що після Майдану очолив Дніпропетровську ОДА Ігорем Коломойським.

Отже, зміна тутешнього президентського намісника в оглядачів під великим знаком питання.

Політолог

Володимир ДЖИГІТА:

Явного претендента на голову Івано-Франківської ОДА немає, кандидатом на таку посад міг би бути Анатолій Матвієнко, як керівник штабу Порошенка, але є сумніви щодо його можливостей домовитися з місцевими елітами. Якщо Порошенкові вдасться домовитись про входження в його коаліцію ВО «Свобода», то можливе призначення їхнього представника.

Коаліції, в складі якої буде УДАР і «Батьківщина» ясна річ очікувати не варто.

Керівник проектів місцевого осередку КВУ

Ігор ТКАЧ:

Облдержадміністрації фактично є злом, тому вони мають бути зруйновані як такі. Це не означає, що не має бути якогось конкретного органу чи окремого виконавця. Але він має діяти в іншій системи влади, а  саме владі обраній, а  не призначеній, якщо йдеться про місцевий рівень. Саме громада би мала обирати таку людину, але на початках Порошенко буде змушений скористатися тим інструментом, який ще діє, тобто призначити керівників виконавчої гілки з метою запустити економічні процеси. Друга справа, що він , як роботодавець, який наймає робітника чи підписує угоду з партнерами, повинен контролювати виконання. І якщо цей керівник адміністрації не запустить економіку, то він має бути звільнений.

На часі формування місцевих політичних еліт, яких насправді до цього часу попри декларації не існувало. При появі соціальних ліфтів молода достойна людина в силу своїх здібностей, працьовитості, хорошої освіти та  доброго виховання зможе досягати більших результатів, ставати успішною. Її досягнення спонукатимуть її служити людям, - ось шлях до політичної еліти.

Політолог

Олег БІЛОУС:

Природно, що Президент призначає своїх представників в місцевих адміністраціях. Зараз ми маємо в адміністраціях представників "Свободи" і "Батьківшини. Від Президента та парламентських партій  буде залежати ситуація з місцевим адміністраціями. Інший напрямок – реформа місцевої влади. Тоді або створюються виконкоми рад і їх очолюють, ті, хто має більшість в тій чи інші й раді, або відбуваються прямі вибори голів адміністрацій

Доктор політичних наук, професор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника

Іван МОНОЛАТІЙ:

Конфлікт інтересів ще попереду, тому що багато людей будуть зацікавлені у дестабілізації ситуації у регіоні і державі загалом. Це нові  політичні фігури, які намагатимуться потрапити на велику політичну шахівницю нашої держави, Івано-Франківщини і нашого міста зокрема. Тут можна передбачити не лише конфлікт цінностей та мотивацій приходу до влади, але і спроб переконати главу держави про призначення тієї чи іншої особи з тим, щоб  бути його  репрезентантом до проведення повноцінної адміністративно –територіальної  реформи.

Як на мене, політичні еліти не мають здатності домовлятися між собою, бо на першому місці у них перебуває бізнес та економічні інтереси. Отож різні політичні сили будуть між собою конкурувати, що саме по собі є доброю ознакою, бо вона переросте врешті у нову якість політики, в  тому числі місцевої. І, можливо, згодом ми побачимо циркуляцію еліт, чого до нині не спостерігалося ні в державі, ні у регіоні. Якщо ця циркуляція буде відкритою, а не замкнутим колом, то президентові вдасться вийти із «зачарованого кола» української політики на всіх рівнях. Ті ж представники, які зараз при владі  у обласному  «Білому домі», будуть ще тривалий час перебувати на посадах. Тим часом йтимуть торги і преговори поміж багатьма політичними фігурами.