Голова Львівської облдержадміністрації Олег Синютка офіційно і категорично відмовився погоджувати кандидатуру керівника обласної податкової, що її запропонував керівник ДФСУ Роман Насіров. У разі, якщо цю кандидатуру Київ вирішить призначити у ролі в.о., палити шини перед будівлею на Стрийській обіцяють громадські активісти. Одне слово, «коломийки» навколо вакантного (вже понад рік) крісла головного львівського митаря тривають.    

Львівська обласна рада таки спромоглася набрати достатнє число голосів, щоб започаткувати процес децентралізації. Затверджений на Івана Купала (вчора, 7 липня) проект Перспективного плану створення спроможних громад області нарешті передають до Мінрегіонбуду на погодження. Місцеві чиновники сподіваються, що до кінця року процес завершать повністю.   Клацни на мапу — і роздивишся її детальніше

На найближчому засіданні Львівської міської ради депутати знову повернуться до питання декомунізації. Точніше, депутати хочуть порушити питання про комісію, яка мала би провадити інвентаризацію об'єктів, що містять комуністичну символіку, і яка й досі не запрацювала. Здавалося б, у Галичині такій комісії і робити вже не буде чого, однак це не зовсім так. Для Львова дискусійним було і залишається питання доцільності збереження (чи демонтажу) Монументу слави на Стрийській. Тепер заговорили про барельєфні зірки, серпи та молоти на фасадах будиків на вулиці Городоцькій…

Львівська область ніяк не може офіційно запустити адміністративну реформу низового рівня. Уже вдруге за два тижні депутати облради не змогли затвердити проект перспективного плану добровільного об'єднання територіальних громад. Саме цей документ має стати відправним пунктом для початку процесу, довкола якого нині ламають списи урядовці та політики. І цей процес, як і передбачалося, ще не розпочавшись офіційно, став частиною передвиборчої боротьби.  

Активісти низки громадських організацій Львова висунули ультиматум керівнику Державної фіскальної служби України (ДФС) Роману Насірову, в якому вимагають до кінця робочого дня 11 червня призначити нового начальника львівських податківців з-поміж переможців конкурсу або ж подати арґументовану відмову й оголосити новий конкурс. Якщо цього не станеться і спроби кулуарно призначити «парашутистів» з Києва триватимуть далі, активісти погрожують у п'ятницю заблокувати будівлю на Стрийській, 35.  

Рік у Львові для донецького «Шахтаря» закінчився скандалом: гравці клубу звинувачують львівських уболівальників у нелояльності й хочуть переїхати до іншого міста для ігор у внутрішньому чемпіонаті. Водночас клуб має підписаний контракт зі стадіоном до кінця року і потенційний демарш може вийти «гірникам» в чималу копійку. Але якщо донецький клуб таки покине Львів, то найбільше постраждає саме стадіон, для якого «Шахтар» є головним джерелом доходів.  

Каденція міської ради добігає кінця — перед початком виборчої кампанії їй залишилося відбути буквально кілька засідань. Тож розгляньмося, з якими здобутками виходять до стартової лінії політичні сили, репрезентовані у міській раді тепер, та які перспективи їх чекають у майбутній кампанії.   Львівська рада за роботою. Вид з балкону   С+С  

Оновлення правоохоронної системи було й залишається однією з головних вимог Майдану. Минулого року внутрішні війська вдруге стали Нацґвардією, а від осені того ж таки року активно піариться оновлення самої системи МВС, що мала би прийти на зміну дискредитованій за минулі роки спадкоємиці радянської міліції. Вже від червня на вулиці Києва мають вийти працівники нової патрульної служби.

Земельно-квартирне питання для учасників АТО стало ще одним «менінґітом» і для самих бійців, і для місцевої влади. Центральна влада легким помахом руки надала воякам право отримати житло чи землю, однак в житті все виявилося не так, як на папері. І хоч на Львівщині процес надання земельних ділянок не гальмує, однак щойно цього місяця перші вояки зможуть отримати свої наділи. Щоправда, без ложки дьогтю і тут не виходить — відомий правник повідомив про ймовірні надужиття під час виділення земельних ділянок воякам і за цим фактом правоохоронці провадять слідчі дії.

Рік тому на Львівщину почали масово прибувати переселенці з Криму. Після того, як півострів окупували з допомогою «зелених чоловічків», на континент потягнулася вервечка внутрішньо переміщених осіб, переважно кримських татар. Відтоді число переселенців на Львівщині зросло до понад 10 тисяч осіб. «Z» спробував дослідити, як прожили переселенці цей рік поза малою Батьківщиною і як вони змогли пристосуватися до нових обставин.