Львівська обласна рада ухвалила низку рішень, які в ідеалі мали б розширити її можливості для реального управління та зменшити повноваження виконавчих органів державної влади, тобто обласної адміністрації під керівництвом Олега Сала. Водночас ці ухвали вийшли половинчастими і геть не радикальними, аби не наразитися на негайні протести прокуратури та позови до суду. Щоправда, депутати припускають, що навіть в такому вигляді вони стануть предметом пильного дослідження у прокуратурі.   Боротьба за повноваження  

Участь галичан у Євромайдані вже навіть не обговорюється, але цікаво, наскільки активно мешканці галицьких областей долучилися до антимайдану, організованого владою минулої суботи на Європейській площі у Києві. Тим паче, що в процесі приготувань до дійства з'явилися повідомлення про те, що до організації владного мітинґу активно залучають адмінресурс, а за участь платять гроші.    

Активісти львівського Євромайдану та місцеві політики потрапили в поле уваги місцевих силовиків. Під цей час міліція розслідує кілька справ, пов'язаних з акціями протесту, а ще одне провадження відкрила прокуратура. Опозиція стверджує, що це зумовлено тим, що до Львова прибула група з Києва, яка буцім «нагинає» місцеву міліцію та прокуратуру. Натомість в Івано-Франківську міліція розслідує справу про те, як група молодиків «захопила» будівлю ОДА, та побиття активіста Євромайдану Максима Кицюка.  

Революційна ситуація в країні знову витягла на поверхню проблему розподілу владних повноважень між органами місцевого самоврядування та державної влади на місцях. Тернопільська та Івано-Франківстька обласні ради вже вирішили повернути собі повноваження, делеговані обласним адміністраціям, а Львівська облрада намагатиметься це зробити наступного тижня на черговій сесії. Таким чином представницькі органи влади хочуть бодай частково повернути собі важелі впливу на ситуацію в регіонах.  

Революція триває. Галичина доєдналася до загальнонаціонального страйку. Тепер на Євромайданах не самі лише студенти – на вулицю вийшла більшість небайдужих. Сьогодні, 2 грудня, опівдні на центральних площах усіх трьох найбільших галицьких міст розпочалися велелюдні народні віче.   ЛЬВІВ    

«Тепер студентська революція має перерости в революцію всенародну», – заявили учасники львівського євро майдану після того. Як стало остаточно зрозуміло, що Янукович поїхав до Вільнюса без жодних намірів приблизити Україну до Європи. ««Ми не розходимось. Закликаємо сюди, на Євромайдан, усіх і стоїмо до кінця. Ми нарощуємо сили. Кульмінаційним днем для нас буде неділя», – обіцяють львівські студенти.    

Львівський майдан за кілька днів свого існування став темою №1 для обговорення і в медіях, і в суспільстві. Студентська акція отримує радикально різні оцінки — від захоплених панегіриків до жорсткої критики, але майже нікого не залишає байдужим. І саме це показує важливість феномена.     Набої для революції чи «майданс»  

Галичина бурхливо відреагувала на рішення чинної влади країни зупинити євро інтеграційний процес. У Львові, Івано-Франківську, Тернополі розгнівані різкою зміною зовнішньополітичного курсу люди вийшли на вулиці. Жодної партійної символіки – самі лише прапори України та ЄС.

Українська армія переживає особливо складні часи – вже кілька років вона перебуває у стані перманентного реформування. Однак часті зміни очільників військового міністерства, хронічна відсутність грошей і невизначеність перспектив не додають оптимізму людям у погонах. «Z» спробував дослідити два «гарячі» аспекти військового життя – військово-адміністративну реформу, що безпосередньо зачепила Львів, та перехід на контрактну систему формування Збройних Сил. На жаль, результати цього дослідження виявилися очікуваними.  

Сьогодні, 12 листопада, Львівська обласна рада чинного скликання висловила недовіру вже четвертому голові ОДА, відколи Віктор Янукович став президентом України. Цього разу, які і раніше, рішення має суто декларативний характер. Щоб змусити Віктора Януковича переглянути своє кадрове рішення щодо Львівщини, в обласній раді опозиція мала б зібрати дві третини голосів (щонайменше 78 депутатів), натомість зібрала лише просту більшість. Тож нічого не змінилося: облрада вкотре показала свою опозиційність, а одіозний голова ОДА залишився на посаді.