Львівщина кратна 160

Львівська обласна рада таки спромоглася набрати достатнє число голосів, щоб започаткувати процес децентралізації. Затверджений на Івана Купала (вчора, 7 липня) проект Перспективного плану створення спроможних громад області нарешті передають до Мінрегіонбуду на погодження. Місцеві чиновники сподіваються, що до кінця року процес завершать повністю.

Клацни на мапу — і роздивишся її детальніше

Третя спроба

Під час двох попередніх сесій депутати Львівської облради не могли дати старт децентралізаційним процесам на рівні області. На першому засіданні, під час якого розглядали проект перспективного плану, було надто багато емоцій та бажання вказати на ймовірні недоліки, тож проект скерували на доопрацювання. А на другому на заваді стали політичні нюанси від ВО «Свобода» (гальмує процес, вимагаючи референдуму) та брак дисципліни серед депутатів — проект не зміг набрати потрібної кількості схвальних голосів.

У коридорах обласної влади ширилися «глухі» чутки про те, що такий стан справ викликав роздратування президента України і під час недавньої (2 липня) поїздки до Львова Петро Порошенко недвозначно натякнув голові місцевої ОДА, що подальше відкладення старту реформи матиме неґативні наслідки особисто для нього.   

Та навіть попри це для команди Олега Синютки питання про децентралізацію стало своєрідним рубіконом, який конче треба подолати, щоби продемонструвати бійцівські та лідерські якості.

Лідер обласної фракції ВО «Свобода» Йосиф Ситник й далі невтомно тролив опонентів. Він заявив, що ЛОДА працювала з депутатами, намагаючись схилити їх до голосування за проект. За день перед сесією в медіях з'явився «компромат» на обласну адміністрацію — сканований аркуш паперу, на якому були записані прізвища депутатів, а навпроти — прізвища голови ЛОДА та його заступників. Зі слів Ситника, про результати «опрацювання» свідчить й те, що вчорашню (7 липня) сесію відвідали депутати, яких перед тим не бачили у залі по кілька місяців. Також він заявив, що під час голосування за перспективний план народилася коаліція з теперішньої влади та колишньої Партії реґіонів.

Ситник повідомив, що усі «свободівці» виймуть картки для голосування і стежитимуть за тим, щоби їхні колеґи не «кнопкодавили». Однак ці заходи не допомогли «свободівцям» розтягнути задоволення до осені й зіпсувати решту літа Олегові Синютці — «за» проголосували 60 депутатів. Цікаво, що після результативного голосування за цей пункт порядку денного чимала частина депутатів зникла із зали у невідомому напрямку.

160  громад — це точно?

Згідно з останніми даними, замість теперішніх 710 місцевих рад на території області створять 160 спроможних громад. Та чуття підказує, що ця цифра не буде остаточною. Адже на початку процесу йшлося про 136 громад, а згідно з методикою створення громад від Уряду, таких громад на Львівщині мало би бути лише... 42. На найбільшу в області кількість громад хочуть розподілитися у Жовківському районі (17), а на найменшу — у Буському (3).

Динаміка кількості територіальних громад Львівщини в районах

Як зазначив заступник голови Львівської ОДА Ростислав Замлинський, загалом процес мав би бути закінчений до кінця року, але додав, що й після того громади мають право змінювати свою конфіґурацію.

«Незалежно від того, що передбачає Перспективний план, саме в добровільному форматі, в якому громади вирішать сформувати об'єднану громаду, саме в такому форматі воно повинно бути реалізовано… Я думаю, що життя розставить всі крапки над "і". Ті громади, що об'єднаються першими, отримають додатковий фінансовий ресурс і будуть першими, хто зможе його використовувати. Їхні сусіди, які цього не зробили, будуть дивитися на них і розуміти, що вони відстали в цьому процесі, і будуть доганяти. Перші отримають набагато більше переваг, ніж ті, хто буде у хвості цього потяга», — поділився міркуваннями із «Z» перший заступник голови ЛОДА.

Голова бюджетної комісії Львівської облради Ярослав Качмарик у коментарі «Z» зазначив, що спроможність громад, їхня здатність до того, щоб вижити, сильно залежить від територій, на яких об'єднуються громади.

«Якщо об'єднувати громади в районах, де немає робочих місць, де бюджетоутворення дуже ускладнене — це гірські райони, Радехівщина, — то скільки їх не об'єднуй, спроможними вони стануть не швидко. А якщо говорити про громади біля Львова у Пустомитівському чи Яворівському районах, то там і одна громада може бути спроможна», — вважає Качмарик.

Щодо фінансового аспекту децентралізації, то голова бюджетної комісії звертає увагу на те, що для податків, які поповнюватимуть скарбниці нових громад, потрібні нові робочі місця та охочі брати в оренду землю і майно. Без цього надходжень громади не матимуть.

Влада зробила помилку

Водночас депутат Львівської облради, експерт з питань самоврядування з чималим досвідом управління Василь Куйбіда розповів, що ключове завдання децентралізації полягає не в тому, щоби просто об'єднати громади, а щоб вони були направду спроможними. «Слід спочатку визначити, на що мають бути спроможні ці громади і які саме повноваження та ресурси їм для цього потрібні», — вважає він.

Куйбіда розповів, що у Європі вивели параметри спроможних громад — вважають, зокрема, що така громада має налічувати не менше 20 тисяч населення. В Україні під час розробки планів адміністративно-територіальної реформи виробили алгоритм, згідно з яким громади мали б об'єднувати щонайменше 10 тисяч мешканців. Отож на Львівщині мало б утворитися приблизно 60 громад, які за своїми параметрами були б життєздатними і мали перспективи розвитку. Якщо говорити про 160 громад, то з них спроможною виявиться лише частина.

Водночас Василь Куйбіда зазначив, що чинна влада пішла хибним шляхом, поєднавши об'єднання громад з формуванням первинних одиниць адміністративно-територіального устрою. На його переконання, перший процес є майже безперервним, а другий мав би відбутися одним актом і швидко.

«Я вважаю, що влада зробила помилку, об'єднавши ці процеси. Тому ми маємо політизований процес первинних одиниць адміністративно-територіального устрою, бо ми хочемо через об'єднання територіальних громад зробити первинні одиниці адміністративно-територіального устрою. Ми передали завдання держави на рівень місцевого самоврядування. Воно йому не властиво, саме тому я говорив про те, що чинна влада не має волі до реформ публічного управління, бо вона передала на чужі плечі те, що мала зробити сама», — зазначив Василь Куйбіда.