[Ватра. Літ. збірник. Стрий, 1887, с.63–90]   (Посвячаю щирымъ другамъ моімъ Йосипу и Йосипѣ Олеськовымъ.)   I.  

Галицкû образки. – Львôвъ: Накладомъ Евгенія Олесницкого, 1885. – 57 с. (Русько-українська Бібліотека; Серія перша; [Чис.] 12).   Зміст: Малый Миронъ; Грицева шкôльна наука; Оловець; “Schön-Schreiben”.  

[Зоря, 1885, № 7, (1(13).IV); с.105–107]   (Оповъданє.)  

[Дѣло, 1884, № 47 (24.IV (6.V)); с.1–2]   I.  

[Зоря, 1884, № 1, 1 (13). І, с.1–3]   (НОВЕЛЯ.)   I.   — Якъ я тебе люблю, милый мôй Володю, — якъ я тебе люблю! повторяла задыхуючись молода, прекрасна дѣвчина, судорожно обнимаючи шію молодого чоловѣка, свого нареченого.   — Алежь Олюсю, що тобѣ стало ся, — сказавъ молодый чоловѣкъ, увôльнюючись деликатно зъ єи горячихъ обнятій, — ôдки тобѣ наразъ прійшла охота — —   — Хибажь ты вже не любишь мене?  

[Зоря, 1884, № 1 (1(13).І), с.8]   ФЕЛЄТОНЪ.   Божь прецѣнь десь они мусятъ бути П Богданъ Дѣдицкій вправдѣ сказавъ колись, що         Рôкъ старый уже прoпалъ       Въ мори вѣковыхъ временъ,  

[Зоря, 1884, № 2 (15 (27). І), с.9–11]  

[Діло, 1883, №40, 7 (19).IV, с.1–2]                           Бувъ Гриць премудрый родомъ зъ Коломыи,                         Вчився бардзъ добре на философіи.                                                Народна пѣсня.   I.  

[Зоря, 1883, № 22 (15 (27).XI), с.339–340]   (Зимова казка)                                      Zwei Seelen leben, ach, in meiner Brust!                                                            J. W. v. Goethe.  

[Зоря, 1883, № 21 (1(13).XI), с.322–324]   (Лѣтна казочка.)   — Гандзю, Гандзуню! Сиди ми, небого, дома, бо я пôду въ лѣсъ на губы!   — Возьмѣтъ и мене съ собою, мамуню! — говоритъ маленька Гандзя, ломаючи свои тонки̂ губки. Менѣ самôй страшно въ хатѣ!   — А йди, йди! Така вже стара дѣвка выросла, тай ѣй въ ясный день въ хатѣ страшно!  Далѣ ôтдавати ся схочешь. а въ хатѣ боишся! Встыдайся! А якъ я возьму тебе въ лѣсъ ? Где ты по лѣсѣ зможешь ходити?