Іван Франко

[Зоря,1890, № 12 (15 (27).VI), с.135–137]   Борисъ Грабъ бувъ хлопска дитина. Батько єго, заможный господарь въ пôдгôрскôмъ селѣ Д. коло Добромиля, вôддавъ єго, свого найстаршого сына, до школы, спершу до Лаврова до Василіянъ, а-вôдтакъ до Перемышля до ґімназіѣ. Борисъ учивъ ся дуже добре и вчасно почавъ заробляти собѣ на хлѣбъ лєкціями. Батько бажавъ, щобъ скôнчивши ґімназію сынъ ишовъ до семінаріѣ, але Борисъ оперъ ся и пôшовъ до Вѣдня на медицину.  
27.06.90 | |
[Зоря, 1890, № 12 (15 (27) .VI), с.183–186]    
27.06.90 | |
(Оповіданє онучкаря).   І.   Онучкарский заробіток, звісно, хліб то не масний: Ходиш, бродиш, мокнеш, мерзнеш як той пес, за гріш марний — А згадати якось любо, ій же Богу! Поле, ліс, Ріжні села, ріжні люде... І де тілько Бог мя ніс! І якого тілько дива між людьми я наглядівсь! Правда, і добро трафлялось, та сліз, горя, кривди більш Серед сутолоки тоі наче зорі ті ясні, Так дві постаті жидівскі споминаються міні. Ви видали, як з криниці полевоі косарі
01.06.90 | |
Наші устави кажуть, що громада, то перша і найменша одиниця адміністрацийна; з громад складаються повіти, в повітів край, з країв держава. Як би так узяти порівнанє з тіла людского, то можна би сказати, що держава, те цілий чоловік, крайі, то єго поодинокі сустави, повіти, то в тих суставах ріжні органи, як кости, жиди, стягачі і т. і., а громади, то ті найменші комірки, з котрих складаєся ціле тіло і кожда єго частина.
01.03.90 | |
[Зоря, 1890, № 2–3 (15(27).І–1 (13).II), с.17–21, 33–36]   (Оповѣданє арештанта.)   I.  
13.02.90 | |
[Ілюстр. календар тов. «Просвіта» на рік звич. 1891. Львів, 1890, с.2–10 = Квітка. Ілюстр. літ. зб. Львів, 1890, с.2–10]     Оповѣданє Ивана Франка.  
19.01.90 | |
[Зоря, 1890, № 1 (1 (13).І); с.1–4]  
13.01.90 | |
Занимаючися від кільканацяти лїт збиранєм матеріялів етнографичних, упорядкував я часть тих матеріялів, а именно Збірник приповідок (4500 доси недрукованих) і предложив их краківскій Академії Наук для поміщеня в своїм виданю Zbiór wiadomośсi do antropologii krajowej. Однакож комисія антропологична, з огляду на обєм і важність збірника, рїшила напечатати єго осібною книгою і поручила менї занятися остаточною і суцільною редакцією Збірника. Позаяк наші давнїйші (галицкі) збірники приповідок народних (Іосифа Левицкого, Илькевича, Ст.
31.10.89 | |
[Товариш, 1888, № 1 (10.VII); c. 3–13]   Оповіданє.  
29.11.88 | |