Іван Франко

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 120—130]   І.   Виставлений на публичну продаж грунт під ч. 29. власність Миколи Проця, вартости 150 ринських, ураз зі всіми господарськими забудованями (йіх було всего одна хата і стаєнка на одну корову, все разом під одним покритєм з давно прогнилих драниць) для заспокоєня належитости Мортка Шіндера в сумі 40 ринських. Хто дасть більше?"  
10.11.90 | |
[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 130—139]  
10.11.90 | |
[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890. Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Бернарського. С. 62—120]   І.   З полудня одноі хорошоі, весняноі неділі здивувалися дуже два поліціяни, що сиділи в "стражници" дрогобицькоі комуни. До стражниці приведено якогось панка, молодого ще, середного росту, в запорошенім, але досить поряднім уборі.   — А сей відки? — спитав капраль і змірив молодого чоловіка від ніг до голови осовілими від напитку очима.  
10.11.90 | |
[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890, Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. — С. 42—55]  
15.10.90 | |
[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890, Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. — С. 22—27]  
15.10.90 | |
[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890, Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. — С. 12—21]  
15.10.90 | |
[В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890, Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. — С.1—11]   І.  
15.10.90 | |
(Байка).   Лежала свиня у баюрі, та от так хрюкала-балакала сама з собою.   — Господи, якби то міні роги. Я б йім задала, яб йім задала! Всім, всім, хто тілько коли небудь кусав мене, з буряків вигонював, собаками тровив або хоч би тілько поза-очи обмовляв і висмівав, всім би я дала себе знати!  
30.09.90 | |
Бідні люде хотіли собі побудувати дім — тривкий, камяний, вигідний. Змалку вони наслухались тілько разів приказки: Згода дім будує, Незгода руйнує, що рішили запросити Згоду, щоб і йіх дім збудувала. Згода була то стара, беззуба, добродушна бабуся, і дуже радо згодилася на йіх просьбу.  
30.09.90 | |
Був ту собі колись Добробит. Не знаю, чи хто з вас особисто затямив єго, тож мушу описати єго так, як мені описував небіжчик моєі баби тітчаний стрик.  
30.09.90 | |