[Календар т-ва «Просвіта» на рік. звич. 1882. Льв, 1881, с.27–39]   I.  

І.   Сонце досягало вже полудня. Годинник на ратушевій вежи вибив швидко и плачливо одинайцяту годину. Від громадки веселих, гарно повбираних панів-обивателів дрогобицьких, шчо проходжувалися по „плянтах" коло костела в тіни цвитучих каштанів, відділився пан будовничий, і вимахуючи блискучою паличкою, перейшов через улицю до робітників, занятих при ново-роспочатій будові.   — Ну, щож, майстер, — крикнув він, недоходя, готові ви вже раз?   — Все готово, прошу пана будовничого.   — Ну, то кажіть же вдарити „раст“!  

[Сьвіт, 1881, № 3 (10.III), с.44–46]   (Оповіданє.)  

СУСПІЛЬНО-ПСИХОЛЬОGІЧНА СТУДІЈА ІВАНА ФРАНКА.       Посьвјачају громадському урьадови богоспасајемого міста Дрогобича. АВТОР.     І.   С полудньа однојі хорошојі, весньанојі неділі здивувалисьа дуже два поліцијани, шчо сиділи в „стражници“ дрогобицькојі комуни. До стражниці приведено јакогось панка, молодого шче, середного зросту, в запорошенім, але досить порьаднім уборі.  

[Правда, 1879, №12, с.762–773]   (З моіх споминок.)   Ескиз Руслана.  

[Дзвін, 1878, с.285–296]   (ОПОВІДАНЬЕ МИРОНА СТОРОЖА.)  

[Друг, 1877, № 1 (8.І), с.1; передрук "Борислав. Картини з життя підгірського народу". Львів, 1877,с.35–36]   Вступне слово.   Тымъ спôльнымъ наголовкомъ обнятый цѣлый рядъ оповѣдань, повѣстокъ, та картинъ, котрыхъ цѣль — представити вѣрно житє Пôдгôрянъ Самбôрского та Стрыйского околу. Кôлька слôвъ для выясненя наголовка.  

Бориславъ: Картины зъ житя пôдгôрского народа. Львôвъ: Зъ друк. Т-ва им. Шевченка, пôдъ зарядомъ Фр. Сарницкого, 1877. – 138 с. (с.33-171) (Письма Ивана Франка; [Ч.] ІІ. Передрукъ зъ “Друга”).   Зміст: Вступне слово I. Рôпникъ II. На роботѣ III. Наверненый грѣшникъ